— для товарів (робіт, послуг), придбаних на митній території України:
копії платіжних доручень (або інших платіжних документів, що підтверджують оплату грошовими коштами) завірені банком, про перерахування платником податку, що здійснює розрахунок експортного відшкодування, грошових коштів на рахунок платника податку, у якого були придбані товари (роботи, послуги) з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання;
¾ для товарів, що раніше були імпортовані на митну територію України:
ввізна митна декларація, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.
При цьому враховуються тільки суми податку, сплачені при митному оформленні у розрахунковий період (з 1-го числа звітного місяця до дати подання розрахунку включно), або ж на які протягом звітного місяця видано податковий вексель.
III. Відображення в податковій звітності
Розрахунок експортного відшкодування подається разом з податковою декларацією з ПДВ за звітний період.
До моменту затвердження та реєстрації в Міністерстві юстиції України Форми розрахунку експортного відшкодування для проведення розрахунку використовується додаток 3 до податкової декларації з ПДВ (в редакції, затвердженій наказом ДПА України від 23.10.98 р. №499) з урахуванням таких особливостей:
1. Якщо платником одночасно здійснюються експортні операції за грошовими розрахунками і операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, що оподатковуються за нульовою ставкою та за ставкою 20 %, платник має право на отримання бюджетного відшкодування в три різні терміни:
30 календарних днів — по розрахунку експортного відшкодування (частина суми податкового кредиту, за який здійснено розрахунки з постачальниками, пропорційна частці експортних операцій в загальному обсязі оподатковуваних операцій звітного періоду);
— до кінця місяця, наступного за місяцем, в якому подано податкову декларацію за звітний період — по розрахунку частки бюджетного відшкодування (частка від'ємної різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, зменшеної на суму експортного відшкодування, пропорційна обсягу операцій з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, що оподатковуються за нульовою ставкою в загальному обсязі оподатковуваних операцій);
— залишок від'ємної різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом після зменшення її на суму відшкодування, проведеного у вищевказані терміни, та зарахування в погашення податкових зобов'язань трьох наступних звітних періодів.
У податковій звітності з податку на додану вартість платників, що мають щомісячний термін подання звітності та подають податкову декларацію за повною формою, починаючи з податкової звітності, що подається за липень, необхідно врахувати такі зміни:
— з урахуванням того, що статтю 8 викладено повністю в новій редакції, і для платників, які мають квартальний термін подання звітності, скасовано порядок отримання бюджетного відшкодування за перший чи два перших місяці кварталу:
— додаток 1 до декларації не подається;
— в декларації з податку на додану вартість рядок 22 не заповнюється;
¾ при розрахунку суми експортного відшкодування рядки 1 – 6 додатка 3 заповнюються в такому порядку:
Рядок 1. Замість значення рядка 23Б декларації звітною періоду в цьому рядку вказується частина суми податкового кредиту звітного періоду, оплачена грошовими коштами постачальникам. Значення рядка 1 додатка 3 при розрахунку суми експортного відшкодування не може бути більшим за значення рядка 17 податкової декларації звітного періоду.
Сума, що зазначається в цьому рядку, підтверджується платіжними документами як це передбачено Законом.
Рядок 2. Вказується загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду з урахуванням оподаткування товарів при імпорті (сума рядків 1, 2А, 2В та 4 розділу І рядка 12Д розділу ІІ та рядка 6 розділу І, колонка А податкової декларації звітного періоду).
Рядок 3. Замість загального обсягу продажу товарів (робіт, послуг) за нульовою ставкою вказується обсяг експортних операцій звітного періоду (рядок 2А податкової декларації за мінусом підрядка “з них товарообмінні (бартерні) операції”, колонка А).
Рядок 4. Визначається частка обсягу експортних операцій, за які проведено грошові розрахунки, в загальному обсязі оподатковуваних операцій звітного періоду (рядок 3 рядок 2 х 100 %).
Рядок5. Замість суми бюджетного відшкодування обчислюється сума експортного відшкодування (рядок 1 х рядок 4 : 100 %).
Якщо значення цього рядка обчислено більше, ніж значення рядка 23Б податкової декларації цього звітного періоду, до цього рядка переноситься значення рядка 23Б.
Рядок 6. У цьому рядку вказується різниця між рядком 23Б податкової декларації і рядком 5 додатка 3, в якому провадиться розрахунок експортного відшкодування, якщо значення рядка 5 менше значення рядка 23Б декларації;
— при розрахунку частки бюджетного відшкодування при продажу на митній території України товарів (робіт, послуг), що оподатковуються за нульовою ставкою, і одночасному здійсненні експортних операцій платником одночасно подаються два додатки №3 до декларації, при цьому:
1) в одному додатку розраховується сума експортного відшкодування і на ньому проставляється помітка «Експортне відшкодування» (цей розрахунок здійснюється першочергово);
2) у другому додатку розраховується сума бюджетного відшкодування, але з урахуванням таких особливостей:
у рядку 1 розрахунку бюджетного відшкодування значення рядка 23Б податкової декларації звітного періоду зменшується на суму експортного відшкодування.
У той же час у разі якщо платником одночасно подається і розрахунок експортного відшкодування, і розрахунок бюджетного відшкодування, слід мати на увазі таке: на сьогоднішній день нульова ставка на території України застосовується для операцій, передбачених пунктами 6.2.6 статті 6. 11.19 та 11.26 (четвертий абзац) статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема:
— операції, визначені пунктом 6.2.6 статті 6 (продаж переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання), застосовуються платниками податку, які використовують в своїй діяльності спеціальний режим оподаткування (п. 11.21 ст. 11);
— операції, визначені пунктом 11.19 статті 11 (продаж автомобілів власного виробництва резидентів України, які мають інвестицію (у тому числі іноземну) виключно в грошовій формі, не менше 150 млн. дол. США), не можуть застосовуватися підприємствами-посередниками;
— операції, визначені п. 11.26 ст. 11 (продаж продукції, що вироблена підприємствами суднобудівної промисловості за рахунок коштів Державного бюджету України), можуть здійснюватися лише підприємствами, перелік яких затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2000 р. №978 «Про затвердження переліку підприємств суднобудівної промисловості, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості».
Тобто всі перераховані види операцій з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, що оподатковуються за нульовою ставкою, застосовуються чітко визначеними категоріями платників за чітко визначених умов і мають бути на особливому контролі органів податкової служби.
2.5.Оподаткування прибутку від експортних операцій
Обкладення податком на прибуток експортних операцій здійснюється за загальною схемою і не має будь-яких особливостей.
Тобто валовий дохід по експортних операціях виникає на дату будь-якої події, що сталася раніше:
— або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), які підлягають продажу;
¾ або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) ¾ дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податків.
Доходи, отримані (нараховані) платником податків в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів. Зазначені доходи не підлягає перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду (пп. 7.3.1 Закону про прибуток).
Заборгованість в іноземній валюті, що виникла при здійсненні експортної операції (дебіторська або кредиторська, залежно від того, яка подія сталася раніше - отримання валюти чи відвантаження), також бере участь у формуванні об'єкта обкладення податком на прибуток. Причому до складу валового доходу або валових витрат відноситься тільки різниця, що виникла внаслідок зміни курсу Національного банку України у період між такими датами:
— якщо заборгованість виникла і погашена в одному і тому ж податковому кварталі, - між датою виникнення і датою погашення (пп. 3.2.3 Порядку № 37);
— якщо заборгованість виникла в одному, а погашена в наступному кварталі, ¾ між датою виникнення й останнім робочим днем кварталу, а в наступному кварталі ¾ між останнім робочим днем попереднього кварталу і датою погашення (пп. 7.3.6 Закону про прибуток).
У Законі про прибуток заборгованість, виражена в іноземній валюті і перерахована у гривні за офіційним обмінним курсом Національного банку України на дату її виникнення, названа "балансовою вартістю заборгованості".
1. Дайте визначення терміну “експорт товарів”.