- збір за геологічні розвідувальні робот з рівня 1,5 млн.грн. у 2006 році виріс до рівня 4,8 млн.грн. у 2009 році, тобто коефіцієнт зростання становить 3,2;
- збір на розвиток виноградарства та садівництва з рівня 1,7 млн.грн. у 2006 році виріс до рівня 2,8 млн.грн. у 2009 році, тобто коефіцієнт зростання становить 1,65;
- рівень стягнення інших малих податків за 4 роки практично залишився на постійному рівні, тобто податки є неефективними.
Рис.2.3. Динаміка росту обсягів неосновних податків (від 2,0 до 20,0 млн.грн. за рік) до місцевих бюджетів в ДПІ у Деснянському районі м.Києва у 2006 – 2009 рр.
Аналіз динаміки стягнення неосновних податків до місцевого бюджету (з річним обсягом від 2,0 млн.грн. до 20,0 млн.грн.), наведений на графіках рис.2.3, показує, що за період 2006 -2009 роки:
- єдиний податок з юридичних та фізичних осіб з рівня 15,0 млн.грн. у 2006 році виріс до рівня 19,5 млн.грн. у 2009 році, тобто коефіцієнт зростання становить 1,3;
- плата за торгові патенти з рівня 11,0 млн.грн. у 2006 році зросла до рівня 15,0 млн.грн. у 2009 році, тобто коефіцієнт зростання становить 1,36;
- місцеві податки та збори в сумі з рівня 8,0 млн.грн. у 2006 році зросли до рівня 15,5 млн.грн. у 2009 році, тобто коефіцієнт зростання становить 1,94;
- транспортний податок з власників авторанспорту(юридичних та фізичних осіб) з рівня 5,5 млн.грн. у 2006 році виріс до рівня 13,8 млн.грн. у 2009 році, тобто коефіцієнт зростання становить 2,51.
2.2 Порядок адмініструваннястягнення ПДВ податковими органами
Організаційно – технологічний цикл дій податківців на рівні районної ДПІ при оподаткуванні ПДВ спирається на наступний перелік документів:
1. Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-XII „Про державну податкову службу в Україні” зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 509) [6];
2. Закон України від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ „Про систему оподаткування” зі змінами і доповненнями [3];
3. Закон України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість” зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 168) [4];
4. Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зі змінами і доповненнями;
5. Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 2181) [5];
6. Pозпорядження Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року №1120-р „Деякі питання адміністрування податку на додану вартість” (далі – розпорядження № 1120-р)[18];
7. Наказ ДПА України від 30.05.97 № 166 „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” зі змінами і доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.97 за №250/2054 (далі – наказ № 166) [20];
8. Наказ ДПА України від 19.02.98 № 80 „Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків” зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.98 за №172/2612 (далі – наказ № 80);
9. Наказ ДПА України від 28.02.07 №110 „Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків” із змінами (далі – наказ № 110);
10. Наказ ДПА України від 25.01.10 № 34 „Про організацію комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість„;
10. Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.05 № 350 зі змінами і доповненнями (далі – Методичні рекомендації № 350) [23];
11. Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджені наказом ДПА України від 18.04.08 № 266 із змінами (далі – Методичні рекомендації № 266) [24];
12. Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджені наказом ДПА України від 27.05.08 № 355 із змінами (далі – Методичні рекомендації № 355) [23];
13. Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, затверджені наказом ДПА України від 28.03.08 № 201 із змінами і доповненнями (далі – Методичні рекомендації № 201);
14. Методичні рекомендації щодо відпрацювання підрозділами податкової міліції заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.04.06 №212-ДСК (далі – Методичні рекомендації № 212-ДСК);
15. Hормативно-правові акти, які регулюють здійснення господарських операцій, що впливають на розмір податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Згідно з наведеними нормативними документами можна виділити наступні сегменти процесу оподаткування ПДВ [24]:
1. Подання платниками ПДВ декларацій та уточнюючих декларацій;
2. «Електронний контроль» технологічної правильності заповнення декларацій ПДВ на етапі введення їх в комплекс «Бест-Звіт» районного рівня (технологічний контроль відповідності граф декларації між собою);
3. Камеральний контроль декларацій ПДВ по сутності внесених даних (сумісна звірка паперових та «електронних декларацій» ), розподіл декларацій на податкові зобов’язання та заявлене відшкодування по податковому кредиту;
4. Проведенні камеральних перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість;
5. Проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів;
6. Проведенні виїзних та зустрічних перевірок платників податків ПДВ по достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість;
7. Відпрацювання підрозділами податкової міліції заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість при виявленні сумнівних операцій;
8. Формування реєстру відшкодування сум податку на додану вартість в залік майбутніх платежів ПДВ та перерахування коштів на розрахунковий рахунок платника податків;
9. Формування реєстру податкового боргу з продекларованих та донарахованих сум ПДВ за результатами перевірок достовірності.
Згідно «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»[20] строки нарахування податку ПДВ та звітування деклараціями в податкову інспекцію визначені наступним чином:
- Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.
- Платник податку, обсяг оподатковуємих операцій якого за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів не перевищував 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), може вибрати квартальний звітний (податковий) період.
- Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
- Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Визначенні основні особливості подання декларацій зареєстрованими платниками ПДВ:
- Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку;
- Якщо платник податку має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми такого відшкодування на його поточний рахунок у банку, до податкової інспекції (адміністрації) таким платником податку подається також і копія податкової декларації за відповідний період, на якій службовою особою цього податкового органу у момент прийняття декларації у відповідному службовому полі, розміщеному на першій сторінці декларації, здійснюється відмітка про прийняття цієї декларації (штамп податкового органу, дата, вхідний номер). При цьому вказана копія декларації з відміткою податкового органу про її прийняття повертається платнику податку для подання ним до органу Державного казначейства України; платником податку в службовому полі декларації здійснюється відмітка про отримання цієї копії;
- У складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також:
а) у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням "3/8");
б) при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування - копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності.