- Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).
- Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).
Відповідно до „Порядку” [20]не мають права на отримання бюджетного відшкодування і подання вказаного Розрахунку такі особи:
- особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);
- особа, яка мала обсяги оподатковуємих операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
- особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.
Новою особливістю порядку бюджетного відшкодування ПДВ у 2007 – 2009 рока є положення про обмеження фактичного відшкодування заявленої суми платником податку:
- Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
- Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).
Оскількиподаткові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників, то зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці. За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість. Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.
За наявності достатніх підстав уважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
1. Реєстр поданих податкових декларацій з податку на додану вартість (за повною формою) з нарахованими сумами ПДВ до сплати в бюджет;
2. Реєстр поданих податкових декларацій з податку на додану вартість із заявленими до бюджетного відшкодування сумами ПДВ;
3. Реєстр поданих податкових декларацій з податку на додану вартість (за повною формою) із нульовими показниками (всі рядки декларації заповнені нулями ;
4. Реєстр поданих податкових декларацій з податку на додану вартість (за повною формою) із нульовими показниками в рядках 20, 21 Розділу ІІІ декларації;
8. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі збільшенням суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету
9. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі зменшенням суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету;
10. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі збільшенням суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню;
11. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі зменшенням суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню № 12. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, які не змінюють розрахунки з бюджетом (рядки 8.1, 8.2, 8.7, 8.8, 8.9, 8.10 дорівнюють нулю);
13. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)) юридичної особи зі збільшенням суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання ;
14. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)) юридичної особи зі зменшенням суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання та ін..
З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов’язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів застосовується «Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» [24].
Для реалізації Порядку [24] створені такі програмні продукти:
1. система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів;
2. система приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;
3. система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Технологічний порядок приймання декларацій ПДВ, наданих платниками податків в „електронному вигляді” за допомогою носіїв або Інтернет-пошти чи на паперових носіях, в районній ДПІ має наступні етапи:
1. На етапі приймання податкової звітності з ПДВ працівники, що здійснюють її приймання, здійснюють візуальний контроль поданого документа, під час якого перевіряється:
- реєстрація суб’єкта господарювання платником ПДВ;
- чинність форми податкової звітності з ПДВ;
- заповнення документів податкової звітності, що подаються на паперових носіях засобами, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації тощо);
- відсутність підчисток, помарок, малопомітних виправлень;
- повнота заповнення, а саме: наявність обов’язкових додатків, обов’язкових реквізитів, передбачених формою відміток (у тому числі відмітки про подані додатки); значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені;
- наявність підписів відповідних посадових осіб(чи електронних підписів);
- скріплення печаткою платника податків(електронний ключ).