4. Підприємство надає своїм покупцям товарний кредит на терміни: 21, 30, 45 днів, при цьому об'єм поставок по даних термінах рівні ;
5. Підприємство для підтримки рівня продажів і ліквідації касових розривів, пов'язаних з товарним кредитуванням бере в банку кредит сумою 2 000 000 грн під 26% річних на 1 рік.
Для узяття кредиту підприємство заплатило за оформлення кредиту і застави 0,5% від суми кредиту, а також 1% комісію за видачу кредиту. Таким чином, реальна вартість кредиту для підприємства склала – 27,5% річних.
Підприємство платить банку відсотки за користування кредитом – 550 000 грн. за рік виходячи з реальної вартості кредиту.
Підприємство вирішило скористатися послугами банку з факторингового обслуговування. Розрахуємо економічний ефект від переходу на факторингове обслуговування і відмови від кредитування при незмінних параметрах:
1. Співвідношення операцій факторингу з регресом і без регресу склало від 40% до 60%
2. Середньозважена комісія за факторингове обслуговування дорівнює – 2,758% від суми поставок (13 000 000 грн.)
Таким чином, підприємство платить банку за факторингове обслуговування – 358 540 грн. за рік.
Економічний ефект дорівнює 550 000 – 358 540 = 191 460 грн. в рік.
3. Перспективи та проблеми здійснення факторингових операцій
3.1. Удосконалення операцій міжнародного факторингу: механізм і особливості проведення
Динаміка розвитку зовнішньоекономічної діяльності українських компаній створює необхідність розширення фінансування зовнішньоекономічних операцій.
У міжнародному факторингу істотна роль належить експортному факторингу, який є пропажею експортером своєму фактору короткострокових дебіторських заборгованостей (як правило до 60-90 днів) по експорту. Звичайно фактор укладає з експортером договір на купівлю експортних боргів всіх покупців в одній або декількох країнах експорту.
При цьому, обслуговуючи своїх клієнтів-експортерів, факторингові компанії (експорт-фактори) часто діють спільно з іноземними факторинговими компаніями, що функціонують в країнах імпорту (імпорт-факторами). Імпорт-фактори допомагають експорт-факторам одержувати інформацію про наявного або потенційного дебітора в своїй країні, забезпечувати страхування ризику неплатежу іноземного дебітора, стягувати дебіторську заборгованість і т.д.
Для цілей вищезгаданої взаємодії факторингові компанії з різних країн укладають угоди між факторами або вступають в міжнародні факторингові асоціації і групи. В кінці 50-х - початку 60-х років сторіччя, що йде, були створені 3 найбільші міжнародні факторингові групи, без яких важко представити існування сучасного міжнародного факторингу: Heller International Group, International Factors Group S.C., Factors Chain International. Одна з цих груп, International Factors Group S.C. (IFG), охоплююча 27% світового ринку факторингових послуг, в даний час об'єднує 60 факторингових компаній з 35 країн світу.
Товарна структура експорту в Російську Федерацію
· Чорний та кольоровий метал, вироби з нього – 30%,
· Продукція машинобудування – 28,4%,
· Продовольчі товари та сировина – 14,7%,
· Продукція хімічної промисловості – 11,6%,
· Деревина та вироби з неї – 4,5%,
· Промислові товари – 3,2%,
· Мінеральні продукти – 3,2%,
· Інше – 4,4%.
Пропозиція КБ «УФГ»-ТОВ
Фінансування українських експортерів, що поставлять ліквідну продукцію з відстрочкою платежу російським покупцям шляхом проведення операцій факторингу.
Дії у разі несплати дебітором
Всі ризики несплати дебітором згідно умов міжнародного контракту несе банк.
Опис схеми, що, на наш погляд дозволяє удосконалити міжнародний факторинг:
1. Ви постачаєте – ми виплачуємо авансом до 85% від розміру поставки.
2. 15 % від суми поставки ми сплачуємо після настання строку сплати, визначеного у міжнародному контракті незалежно від стану сплати заборгованості дебітором.
3. Фінансування відразу після відвантаження товару в розмірі до 85-90% від суми поставки дозволить експортерам надавати своїм покупцям значні розстрочки платежу, не піклуючись про власну ліквідність, що поза сумнівом приведе до зростання попиту на продукцію таких постачальників і зростання продажів. Таким чином, факторинг сприяє підвищенню конкурентоспроможності товарів на світовому ринку, зміцненню зв'язків з
Перевага для клієнта
· допомагає експортерам розширити продажі за рахунок використання конкурентноздатних умов та строків сплати, в т.ч. використання відстрочки платежу, а тим самим збільшити прибутки;
· повне страхування ризику неплатежу;
· прискорює процедуру отримання платежу порівняно із акредитивною формою розрахунків;
· збільшує оборотні кошти експортеру, тому що фінансування з факторингу не потребує застави та збільшується із зростанням обсягів продажу;
· сприяє покращенню кредит-менеджменту експортеру;
· дозволяє експортеру торгувати на умовах "відкритого рахунку" та відходити від використання акредитивної форми розрахунків.
Умови
Валюта – євро, долари США.
Вартість фінансування від 3,5% від суми поставки з відстрочкою платежу 90 днів на російських дебіторів.
Отже, як видно з прикладу, незалежно від типу укладеного факторингового договору фактор – фірма або банк бере на себе обов’язки і великий ризик, пов’язаний із оплатою платіжних вимог покупцям. З метою удосконалення міжнародного факторингу, мінімізацією кредитного ризику можна застосовувати деякі методи страхування кредитного ризику:
1. Визначення лімітів кредитування: для кожного клієнта визначається ліміт кредитування, причому банк – фактор несе відповідальність за сумнівним боргам лише в його межах. Якщо сума заборгованості клієнта перевищує суму ліміту, то всі платежі в рахунок погашення боргу будуть спочатку потрапляти факторингової компанії, а потім – постачальнику.
2. Визначення щомісячних лімітів відвантажень. Визначена сума, на яку в ході місяця може бути здійснено відвантаження одному клієнту. Якщо постачальник не перевищив ліміт, то він застрахував себе від ризику появлення сумнівних боргів незалежно від підсумкової суми боргу клієнта.
3. Страхування по окремих угодах. Цей метод використовується в тому випадку, коли постачальник здійснює ряд окремих угод на великі суми, а не кілька поставок одним клієнтам. При цьому страхування кредиту здійснюється на всю суму кожного замовлення.
Крім цього, банк повинен проаналізувати:
1. Відомості про якість продукції або послуг, наданих постачальнику.
2. Інформацію про платоспроможність покупців на продукцію підприємства – потенційного клієнту банку.
3. Інформацію про склад та кількість платників.
4. Інформацію про якість боргових вимог, які банку треба бути оплатити.
5. Частку боргових вимог, які недоцільно приймати на факторингове обслуговування.
3.2. Особливості та проблеми здійснення факторингових операцій в Україні. Шляхи їх вирішення
Ринок факторингових послуг в Україні бере початок з середини 90-х років, коли кілька банків почали надавати факторингові послуги. Факторинг спочатку був законодавчо закріплений як один з видів суто банківської діяльності. Власне, факторингом назвали небанківські послуги, які мають право надавати лише банки, хоча у деяких країнах банкам заборонено надавати послуги факторингу. На сучасному ж етапі близько 30 українських банків декларують, що спроможні їх надавати. Але нерідко подібні послуги надаються лише інсайдерам банку, а іноді навіть необхідною вимогою є застереження про покупців, які також повинні бути клієнтами цих банків. Крім того, вітчизняні банки, як правило, надають послуги тільки з фінансування. Натомість у міжнародній практиці факторинг містить чотири (мінімум дві) складові: фінансування, страхування ризиків, управління дебіторською заборгованістю й інформаційне обслуговування. Таке визначення міститься в Отгавській конвенції 1988 року.
Щодо методики надання факторингових послуг в Україні, то потенційні клієнти виконують обмежену кількість вимог. У сьогоденній діловій практиці вітчизняні фінансові установи керуються здебільшого тим, щоб компанія працювала чи хотіла працювати зі своїми споживачами на умовах відстрочки платежу і мала бодай кілька постійних покупців.
Отже, важливим шляхом вирішення є те, щоб у майбутнього клієнта факторингової компанії була досить довгострокова програма розвитку, яка містить цілі щодо розширення й поліпшення якості асортименту, збільшення обсягів випуску та виходу на нові ринки збуту. Фінансові й організаційні ресурси фактори мають змогу надати, але програма просування товару на ринок є завданням клієнта. Також від факторів не залежить якість товару та упакування, повнота та легітимність супровідної документації тощо.
Українські банки, наприклад, застосовують власні ноу-хау у контексті запобігання ризику споживача, постійно здійснюючи моніторинг за допомогою закритих і відкритих джерел, працюючи з державними органами влади.
Негативною рисою розвитку факторингових послуг в Україні є великий відсоток переуступлення боргу, котрий сьогодні застосовують вітчизняні банки у тарифах за обслуговування. У розвинених країнах вартість факторингу становить у середньому близько 1,5—2% від суми постачання. В Україні середньозважений відсоток для ринку сьогодні становить 70—80% від зазначених сум. Хоч варто зауважити, що вітчизняні банки, намагаючись продати такі послуги, використовують регресивну шкалу комісійних. Комісія зменшується у міру збільшення обсягу дебіторської заборгованості. Отже, другим шляхом повинно бути зменшення вартості факторингу, з метою збільшення попиту на дану послугу.
Упродовж останніх 2—3 років визначилися пріоритети інтересів щодо ринку факторингових послуг як банків, так і комерсантів. Сьогодні факторингу потребує передусім торгівля з відстроченням платежу, зокрема — мережева торгівля.