Диагностика финансового стану та загрози банкрутства ТОВ Роско (стр. 14 из 20)
Проте у згаданих Методичних рекомендаціях коефіцієнт Бівера помилково розраховується як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов’язань за формулою:
Кб = (Ф220 - Ф260) : (П480 + П620), (3.4)
де Кб - коефіцієнт Бівера; Ф220 і Ф260 - чистий прибуток й амортизація, наведені у рядках 220 і 260 форми № 2 “Звіт про фінансові результати” відповідно; П480 і П620 - довгострокові й поточні зобов’язання (підсумки розділів III і IV), наведені у рядках 480 і 620 форми № 1 “Баланс”.
У чисельнику коефіцієнта Бівера повинна стояти не різниця, а сума показників(чистий прибуток + амортизація).Ознакою формування незадовільної структури балансу є такий фінансовий станпідприємства, за якого протягом тривалого часу (1,5-2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,17. За міжнародними стандартами значення коефіцієнта Бівера повинне знаходитися в інтервалі 0,17-0,40, коли рівень його платоспроможності оцінюється як середній. ЗаКб < 0,17 рівень платоспроможності підприємства низький, а за Кб > 0,40 - високий.
У табл. 3.1 наведені результати розрахунків основних фінансових показників, щовикористовуються в Методичних рекомендаціях, для окремих акціонерних товариств Харківського регіону.
Аналіз даних табл. 3.1 показує, що ознаки критичної неплатоспроможності мали досліджуване нами підприємство ТОВ «РОСКО», АК“Харкiвобленерго”, ВАТ “Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе” та ВАТ “Харківський завод тракторних двигунів” (нині перебуває на стадії ліквідації).Окрім згаданих підприємств на досить велику ймовірність потенціального банкрутства вказує величина коефіцієнта Бівера для ВАТ “Серп і Молот”, ВАТ “Автрамат”, акціонерного товариства відкритого типу “Харківський підшипниковий завод” (АТ “ХарП”) та ВАТ “Харківгаз”.
Зауважимо, що коефіцієнт У.Бівера базується на інваріантному аналізі і був розроблений ще у 1966 р., а з того часу з’явилось чимало нових методичних підходів до побудови моделей, що застосовуються для виявлення ймовірності банкрутства: багатофакторна регресія, дискримінантний аналіз, логістична регресія та аналіз ризиків (hazardanalysis).
Таблиця 3.1 - Фінансові показники окремих акціонерних товариств на 1 січня 2007 р.
| Підприємства | Фінансові показники | |||
| Пп | Кп | Кз | Коефіцієнт Бівера | |
| ТОВ «РОСКО» | -416249 | 0,47 | 0,58 | -0,07 |
| ВАТ «Турбоатом» | 952549 | 8,73 | 0,86 | 0,67 |
| ВАТ «Хартрон» | 191552 | 8,65 | 0,88 | 1,64 |
| ВАТ «Харківгаз» | 125822 | 1,09 | 0,05 | 0,10 |
| ВАТ «Серп і Молот» | 124352,2 | 0,87 | -2,18 | -0,30 |
| ЗАТ завод «Південь кабель» | 79025,3 | 4,28 | 0,76 | 1,98 |
| АТ (ХарП» | 47643 | 2,18 | 0,10 | 0,04 |
| ВАТ «Автрамат» | 37970,5 | 3,67 | 0,24 | -0,99 |
| ВАТ «Харківський завод тракторних двигунів» | -10622 | 0,64 | -0,57 | -0,31 |
| ВАТ «Харківський тракторний завод ім.. Орджонікідзе» | -82754,2 | 0,69 | -0,56 | -0,18 |
| Акціонерна компанія «Харківобленерго» | -222444 | 0,70 | -0,44 | -0,09 |
Проте ще рано стверджувати про повне вирішення проблеми. Наприклад, у нещодавноопублікованій праці У.Бівера (у співавторстві) розглядається принципово нова модель:
In hj(t) =
, (3.5)де hj(t) - показник ризику банкрутства для компанії jу момент часу t; B- вектор постійних коефіцієнтів; Xj- матриця спостережень фінансових коефіцієнтів, що змінюються з часом.
У ролі фінансових коефіцієнтів використовуються показники ROA(відношення чистого прибутку до вартості повних активів), LTA(відношення повних зобов’язань до вартості повних активів) та ETL(відношення прибутку до сплати податків, відсотків, обліку знецінювання плюс амортизація /EBITDA/ до вартості повних активів).
Запропонована загальна формула для побудови інтегрального показника - індикатора фінансового стану підприємства:
I =
, при 
(3.6)де kі- індекс i-го ключового фінансового коефіцієнта - відношення поточної фактичноївеличини фінансового коефіцієнта до його критичної (нормативної, середньогалузевоїабо середньої для групи підприємств) величини;
- показник вагомості (значущості)i-го ключового фінансового коефіцієнта, у частках одиниці; n - загальне число фінансових коефіцієнтів, визначених як ключові для оцінки фінансового стану та прогнозування ймовірності банкрутства підприємства.У зв’язку з тим, що запропонована формула має спільні риси з формулою (3.5), бо
, можна застосувати формулу (3.6) для аналізу фінансового стану вітчизняних підприємств, представлених у табл. 3.1. Зокрема, практична формула має такий вигляд: 
(3.7)де IХ- індекс інтегрального показника - індикатора фінансового стану підприємства; kК- індекс коефіцієнта поточної ліквідності (відношення поточної фактичної величини коефіцієнта до його критичної (нормативної) величини, що дорівнює 1,5; kD- індекс частки позикових коштів у пасивах підприємства (відношення поточної частки позикових коштів до її критичної (нормативної) величини, що дорівнює 0,6); kR- індекс показника валової рентабельності активів підприємства.
Показник валової рентабельності активів підприємства обчислювався за такою формулою:
R=
(3.8)Індекс показника валової рентабельності активів підприємства розраховувався за формулою:
(3.9)де R та 12 - відповідно поточна та критична (нормативна) величина валової рентабельності активів підприємства, %.
Для моделі (3.7) за методикою визначені такі інтервали оцінки ймовірності банкрутства: 0,20 ≤ IХ ≤ 0,40 - ймовірність банкрутства середня (50%); IX < 0,20 – ймовірність банкрутства мала (менше 25%); 0,40 ≤ IX ≤ 1,00 - ймовірність банкрутства підвищена (до 75%); IX > 1,00 - ймовірність банкрутства велика (до 100%). Результати розрахунків інтегрального показника - індикатора фінансового стану підприємств Харківського регіону у 2007 р. подані у табл. 3.2.
З табл. 3.2 видно, що за інтегральним показником - індикатором фінансового стану підприємства найбільшу ймовірність банкрутства має ТОВ «РОСКО», ВАТ “Харківський завод тракторних двигунів” (товариство визнане банкрутом і ліквідується), АК “Харкiвобленерго” та ВАТ “Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе”. З усіх підприємств, поданих у табл. 3.2, менше проти ВАТ “Серп і Молот” (ЄДРПОУ 00236004) розпочато справу про банкрутство.
Таблиця 3.2 - Фінансові індекси окремих акціонерних товариств та фактичний рівень інтегрального показника - індикатора фінансового стану підприємства у 2007 р.
| Підприємства | Фінансові індекси | Інтегральний індекс ІХ | ||
| ІК | ІD | IR | ||
| ТОВ «РОСКО» | 0,57 | 1,09 | 0,41 | 1,894 |
| ВАТ «Турбоатом» | 5,82 | 0,10 | 0,94 | 0,002 |
| ВАТ «Хартрон» | 5,76 | 0,01 | 0,90 | 0,000 |
| ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» | 4,02 | 0,21 | 0,82 | 0,014 |
| ВАТ «Харківгаз» | 0,73 | 0,44 | 0,92 | 0,219 |
| ВАТ «Серп і Молот» | 0,58 | 0,17 | 0,82 | 0,033 |
| ЗАТ завод «Південь кабель» | 2,86 | 0,18 | 1,12 | 0,011 |
| АТ (ХарП» | 1,45 | 0,45 | 0,91 | 0,143 |
| ВАТ «Автрамат» | 2,44 | 0,15 | 0,71 | 0,010 |
| ВАТ «Харківський завод тракторних двигунів» | 0,43 | 1,05 | 0,73 | 2,304 |
| ВАТ «Харківський тракторний завод ім,, Орджонікідзе» | 0,46 | 0,94 | 0,80 | 1,662 |
| Акціонерна компанія «Харківобленерго» | 0,46 | 0,96 | 0,85 | 1,688 |
Розрахунки показують, що у 2007 р. ТОВ «РОСКО» значно погіршило фінансові індекси: IХ = 1,894 при IК = 0,57; ID= 1,09 та IR= 0,41.Зрозуміло, що причини цього погіршення потребують поглибленого аналізу. Зокрема, у 2006 р. ТОВ «РОСКО» збільшило обсяг товарної продукції на 24,6%, а обсяг реалізованої зменшило на 54,3%. Відносно 2000 р. обсяг реалізації продукції зменшився у 15 разів і становив у 2007 р. 85617 тис. грн. При цьому дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги) зросла з 62504,0 тис. грн у 2006р. до 106352 у 2007 р., а кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги) навпаки зменшилася відповідно з 10087,0до 6941,0 тис. грн.
Таким чином, запропонована модель інтегрального показника - індикатора фінансового стану підприємства показує добрі результати й може бути рекомендована для практичного застосування. У методичному відношенні ця модель має певні переваги. По-перше, її незалежні показники-аргументи введені мультиплікативно, тому ймовірності підвищення (зниження) ризику банкрутства, які містять показники-аргументи, перемножуються, а не додаються, що відповідає вимогам теорії ймовірності. По-друге, показники степеня моделі являють собою показники еластичності, які інформують, на скільки відсотків підвищиться функціонально залежний інтегральний показник при зростанні індексу показника - аргумента на один відсоток. Це дає змогу визначати показники еластичності методом аналогії та логічними методами, а не тільки методами математико-статистичного (дискримінантного) аналізу.