Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" [2] поява валових доходів визначається за першою подією (першою подією може бути: надходження коштів; відвантаження чи реалізація цінностей, оплата яких ще не здійснилася, отже, валові доходи визначаються з дати події, що сталася раніше).
Встановивши новий порядок визначення суми оподатковуваного прибутку, по суті, відокремили податковий облік від фінансового. Але при цьому з’ясувалися об’єктивні чинники, які не дають змоги повністю розділити ці види обліку. По-перше, підставою для обох видів обліку є ті самі облікові документи, по-друге, організовують і ведуть податковий і фінансовий облік одні й ті самі бухгалтери, по-третє, дані саме фінансового обліку використовуються для податкових розрахунків.
Податковий облік потрібен для визначення саме оподатковуваного прибутку, але він не надає інформації про фінансові результати діяльності підприємства та його фінансовий стан. Фінансовий результат, котрий визначається у фінансовому обліку як різниця між доходами і витратами, не може слугувати основою для розрахунку податку на прибуток. Отже виникає потреба вести податковий облік валових доходів і валових витрат.
У податковому обліку об’єктом оподаткування є прибуток (оподатковуваний прибуток), який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу на суму валових витрат і амортизації, тоді як бухгалтерський прибуток є різницею між доходом і витратами, що відображені у фінансовому обліку. З метою ефективного усунення можливих випадків регулювання оподатковуваного прибутку за рахунок оцінки матеріальних запасів унаслідок того, що підприємство може застосовувати один із шести методів оцінки запасів при їх вибутті, передбачає лише два методи оцінки запасів (метод ФІФО та ідентифікованої оцінки). У зв’язку з тим, що оцінка матеріальних запасів здійснюється самим підприємством, воно може самостійно, за рахунок оцінки матеріальних запасів, регулювати прибуток, зменшуючи його. І все це відображається на підставі даних бухгалтерського обліку. Але, показуючи мінімальний прибуток у звітності, підприємство робить себе менш привабливим для інвестора чи іншого партнера, що може у майбутньому спричинити більші втрати.
Методика формування бухгалтерського та оподатковуваного прибутку, яка наочно ілюструє основні фактори, що впливають на їх величину, для СП "КАРТ-ТИСА" на підставі додатка 8 представлена у табл.7.2.
Таблиця 7.2 Порівняльна характеристика методики формування бухгалтерського і оподатковуваного прибутку СП “КАРТ-ТИСА” за 2004 рік тис.грн.
| Бухгалтерський прибуток | Оподатковуваний прибуток | ||||
| Елементи | Сума | Елементи | Сума | ||
| Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | + | 369,2 | Доходи від продажу товарів (робіт, послуг) | + | 385,7 |
| ПДВ | - | 61,5 | Приріст балансової вартості запасів | + | 14,6 |
| Чистий доход (виручка) від реалізації товарів, послуг | = | 307,7 | Інші доходи | + | 2,8 |
| Собівартість реалізованої продукції | - | 180,2 | Скоригований валовий дохід | = | 403,1 |
| Валовий прибуток | = | 127,5 | Валові витрати, у т.ч. | - | 394,7 |
| Інші операційні доходи | + | - | Витрати на придбання товарів (робіт, послуг) | 337,4 | |
| Адміністративні витрати | - | 93,3 | Витрати на оплату праці | 31,4 | |
| Витрати на збут | - | 15,5 | Сума податків, зборів(обов’язкових платежів) | 6,2 | |
| Інші операційні витрати | - | 6,9 | Інші витрати | 19,7 | |
| Фінансові результати від операційної діяльності | = | 11,8 | |||
| Фінансові доходиФінансові витрати | +- | 5,6 | Амортизаційні відрахування | - | 1,9 |
| Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування | = | 6,2 | Об’єкт оподаткування | = | 6,5 |
| Податок на прибуток | - | 1,9 | Нарахована сума податку | 1,9 | |
| Чистий прибуток (збиток) | = | 4,3 | |||
Як видно з даних табл.7.2, основними факторами, що вплинули на розбіжності в обсязі бухгалтерського та оподатковуваного прибутку у звітному періоді, стали: відхилення (збільшення) доходів, що підлягають оподаткуванню від виручки з реалізації, на 78 тис.грн.; на підприємстві, яке аналізується, це зумовлено тим, що до складу доходів, котрі підлягають оподаткуванню, поряд з обсягом відвантаженої продукції (виручки від реалізації) включаються також попередні оплати за товар, отримані від клієнтів (відповідно до принципу визнання доходів, згідно із Законом про оподаткування прибутку підприємств).
Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства (товарообороту), кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажу сприяє здійснення ефективної маркетингової політики шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту при реалізації товарів, розширення системи додаткових торговельних послуг, пов’язаних із реалізацією товарів, здійснення ефективних рекламних заходів. Для оптової торгівлі важливе значення в розширенні продажу має регіональна диверсифікація збуту. Розглянуті фактори прямо впливають на величину доходів, а відповідно, і на прибуток підприємства.
Управління доходами передбачає:
- створення інформаційної бази для прийняття управлінських рішень;
- проведення аналізу обсягу та складу отриманих доходів; чинників, які визначають їх розмір та рівень; ступеня достатності отримання доходів для забезпечення самофінансування розвитку підприємства;
- формування політики отримання доходів та вибір інструментів та важелів її реалізації;
- розробка прогнозу можливих варіантів отримання доходів за видами діяльності та їх експертиза щодо можливості реалізації;
- формування оптимального варіанту плану доходів підприємства.
8. Вдосконалення обліку доходів підприємства
Рахунок 70 „Дохід від реалізації” призначений для відображення доходу від реалізації на валовій основі, тобто з урахуванням податку на додану вартість, акцизного збору та інших обов’язкових платежів. За Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку [ ] дохід від реалізації відображається таким записом: дебет рахунка 36 ”Розрахунки з покупцями та замовниками”, кредит рахунка 70 „Дохід від реалізації” на загальну вартість реалізованих товарів. Подальшою операцією є вилучення з доходу тієї частки, що не належить підприємству (ПДВ, акциз тощо). За цією ж схемою дохід від реалізації відображається й у Звіті про фінансові результати.
Цю схему слід було б спростити за аналогією до схеми оприбуткування матеріальних цінностей, коли їхня собівартість одразу відображається на так званій нетто-основі з одночасним відображенням ПДВ на відповідному рахунку 644 „Податковий крелит”. Тобто у результаті відображення операції реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) необхідно відразу робити такий запис: дебет рахунка 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками” на загальну суму заборгованості, кредит рахунка 70 „Дохід від реалізації” на суму чистого доходу від реалізації та кредит рахунка 643 „Податкове зобов’язання” на суму ПДВ, акцизу тощо. Аналогічні коригування були б доцільнішими й у формі Звіту про фінансові результати.
Такі коригування дадуть можливість відображати у цьому звіті на єдиній методологічній основі усі види доходів: від реалізації, інші операційні доходи, фінансові та інші доходи, які за затвердженою формою звіту про фінансові результати усі, за винятком доходу від реалізації, визначаються на нетто-основі, тобто за вирахуванням часток доходів, що не належать підприємству.