Облік доходів в системі управління прибутками (стр. 2 из 13)
- з іншого боку, від витратомісткості реалізації товарів і норми прибутку, яка відповідає стратегії розвитку підприємства.
Різниця між ціною продажу та купівлі товарів на різних стадіях реалізації товару являє собою доход торговельного підприємства з одиниці реалізованого товару. Валовий доход торговельного підприємства формується як різниця між виручкою від реалізації товарів та сумою оплати постачальникам закуплених товарів.
В оптовій торгівлі валовий доход утворюється також у вигляді різниці між ціною придбання та продажу товарів. Його розмір залежить від розміру надбавки, яка диференціюється за формами оптового товарообороту, виходячи з їх витратомісткості.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”. Структура П(С)БО 15 наведена на рис. 1.3.
Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції. Проте їх необхідно застосовувати до окремих елементів однієї операції, або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої операції.
Доходи включаються до складу об’єктів облікового процесу на підставі принципів нарахування та відповідності.
Принцип нарахування передбачає відображення в обліку доходів у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Наприклад, якщо відвантаження продукції здійснюється в одному звітному періоді, а оплата буде здійснюватись в наступному звітному періоді, то дохід визнається і відображається в обліку на дату відвантаження продукції.
Принцип відповідності передбачає визначення фінансового результату шляхом порівняння доходів звітного періоду з втратами цього ж періоду, понесеними для отримання цих доходів. Наприклад, при відображенні в обліку визнаного доходу від реалізації продукції одночасно визначаються і відображаються в обліку її собівартість і всі витрати, пов’язані з такою реалізацією.
Порядок визнання доходів від звичайної діяльності відповідно до класифікаційних груп представлений в табл.1.1.
Таблиця 1.1 Порядок визнання доходів від звичайної діяльності
| №з/п | Групи класифікаціїдоходів | Особливості визнання | |
| окремі | загальні | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | -передача покупцю ризиків та вигод, пов’язаних з правом власності на продукцію (товар, інший актив);-втрата підприємством подальшого контролю та управління за реалізо-ваною продукцією (товарами, іншими активами);-можливість достовірного визначен-ня витрат, пов’язаних з даною операцією. | -сума доходу може бути достовірно визначена;-існує ймовірність збільшення економічних вигод внаслідок операції. |
| 2. | Дохід від надання послуг | -можливість достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;-можливість визначення витрат,пов’язаних з наданням послуг та необхідних для їх завершення | -сума доходу може бути достовірно визначена;-існує ймовірність збільшення економічних вигод внаслідок операції |
| 3. | Дохід від використання активів іншими підприємствами | -відсотки визначються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи із бази їх нарахування та терміну користування відповідними активами;- роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди;- дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату | - сума доходу може бути достовірно визначена;- існує ймовірність надходження економічних вигод, внаслідок операції |
При цьому згідно з п.15 П(С)БО 15 визнаний дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов’язаної з ним суми безнадійної або сумнівної заборгованості, сума якої визнається витратами підприємства. Якщо дохід від надання послуг не може бути правильно визначений, то він відображається в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню, а якщо не існує імовірності відшкодування вказаних витрат, то дохід не визнається, а вказані витрати відносяться до витрат облікового періоду.
Дане Положення (пп.16-19) також визначає порядок визнання або невизнання в обліку отриманих сум, як цільове фінансування (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 Порядок визнання доходів у вигляді цільового фінансування
| №з/п | Дохід у вигляді цільового фінансування | ||
| Вид доходу | Порядок визнання | Порядок невизнання | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. | Цільове фінансування | Визнається доходом, якщо є підтвердження того, що воно буде отримане, і підприємство виконає умови такого фінансування | Не визнається доходом доти, доки немає підтвердження, що воно буде отримане, і підприємство виконає умови такого фінансування |
| 2. | Цільове фінансування у вигляді:-компенсації збитків, що їх підприємство вже має;-або з метою термінової фінан | Визнається доходом того періоду, в якому виникла дебіторська заборгованість, по-в’язана з цим фінансуванням | Не визнається доходом того періоду, у якому не виникла дебіторська заборгованість, пов’язана з цим фінансуванням |
| сової підтримки підприємства без майбутніх витрат пов’язаних з цим | |||
| 3. | Отримане цільове фінансування | Визнається доходом тих періодів, у яких було здійснено витрати, пов’язані з використанням умов цільового фінансування | Не визнається доходом тих періодів, у яких не було здійснено витрат, пов’язаних з використанням умов цільового фінансування |
| 4. | Цільове фінансування капітальних інвестицій | Визнається доходом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів,нематеріальних активів) пропорційно сумам нарахованої амортизації цих об’єктів | Не визнається доходом періоду, у якому немає корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів) |
Надходження від інших осіб, що не визнаються доходами, та випадки, коли дохід не визнається, наведено у табл. 1.3.
Таблиця 1.3 Випадки, коли надходження не визнаються доходом
| №з/п | Надходження, що не визнаються доходом | Випадки, коли дохід не визнається |
| 1. | Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів | Здійснення обміну продукцією товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість |
| 2. | Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо | |
| 3. | Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг) | |
| 4. | Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг) | |
| 5. | Сума задатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором |
В бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі справедливої вартості отриманих активів або тих, що підлягають одержанню (рис 1.5). Сума доходу, яка виникає в результаті господарської операції, як правило, визначається шляхом домовленості між підприємством і покупцем або користувачем активу.
Рис. 1.5. Критерії оцінки доходу
Таким чином, дохід визнається в тій сумі грошових коштів або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають отриманню.
Чинна система оподаткування прибутку підприємств, яка введена в Україні у 1997 році оновленою редакцією Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств ” (із змінами і доповненнями від 01.07.2004 р. №1957-ІV), передбачає, що в основу системи оподаткування прибутку підприємств кладеться обсяг їхніх валових доходів і валових витрат. Саме різниця між валовими доходами і валовими витратами в основному визначає об’єкт оподаткування прибутку підприємств.
Під валовим доходом Закон про оподаткування прибутку підприємств розуміє „загальну суму доходів суб’єкта підприємницької діяльності, отримуваних ним на території України і за її межами у грошовій або інших формах від усіх видів діяльності ” [2]
У складі сукупного валового доходу платника податку виділяють наступні групи доходів:
1. Доходи від реалізації товарів (робіт, послуг).
2. Доходи від операцій з цінними паперами, валютними коштовностями та борговими зобов’язаннями.
3. Доходи від операцій з основними фондами, нематеріальними активами та капітальний доход, що пов’язаний з видобутком корисних копалин.
4. Доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги та безоплатно наданих товарів.
5. Доходи від врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості.
6. Доходи від здійснення операцій лізингу (оренди).
7. Доходи у вигляді пасивного прибутку, одержані за межами митної території України (з урахуванням сплаченого податку).
8. Інші види доходів, що входять до складу об’єкта оподаткування.
До складу валових доходів не вносяться суми непрямих податків, які становлять частину відпускної ціни товарів, робіт, послуг і призначені для перерахування до бюджету (податок на додану вартість і акцизний збір).
В законодавчому порядку в Україні встановлений єдиний порядок ведення податкового обліку в частині фіксації дати появи у підприємств валових доходів (тобто збільшення валових доходів), а також збільшення валових витрат, що вкрай важливо для визначення суми податку на прибуток. Датою збільшення валового доходу від реалізації продукції вважається дата відвантаження товару, а для робіт, послуг − дата фактичного їх виконання, засвідчена у відповідних документах, підписаних сторонами; якщо ж здійснено авансовий платіж під відвантаження товару, виконання робіт, надання послуг, датою збільшення валових доходів вважається дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок підприємства-постачальника.