• перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, не матеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів І фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютне та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.
Таблиця 1.5. Особливості інвентаризації окремих активів.
| Вид активів (зобов‘язань) | Особливі вимоги до проведення інвентаризації | Особливі вимоги до оформлення результатів інвентаризації | |
| Інвентаризаційний опис, акт інвентаризації | Протокол засідання інвентаризаційної комісії | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Основні засоби | Періодичність інвентаризації будівель, споруд та інших нерухомих об‘єктів основних фондів – один раз у три роки, бібліотечних фондів – один раз у п‘ять років | Терміни, ініціатори та джерела списання витрат на спорудження неврахованих об‘єктів | |
| Товарно-матеріальні цінності | ·Перевантажування, обмір, підрахунок у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні· Здійснення послі-довно за місцями зберігання з опломбу- ванням приміщення після закінчення інвентаризації· Оприбуткування та видача цінностей під час інвентаризації з поміткою інвентаризаційної комісії | · Окремі описи на товарно-матеріальні цінності:- у дорозі- відвантажені, але не оплачені у строк покупцями;- що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці)· Групові описи МШП, виданих в індивідуальне ко-ристування пра-цівників із зазна-ченням у них від-повідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться облікові картки) з їх розпискового опису | |
| Незавершене виробництво, капітальне будівництво і ремонт | · Застосування тех-нічних розрахунків для визначення кількості сировини і матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси або суміші в незавершеному виробництві | · найменування заділу, стадія або ступінь їх готов-ності, кількість або обсяг робіт· окреме документування сировини, мате-ріалів, купованих напівфабрикатів, що перебувають біля робочих місць і не піддавались обробці | · стан об‘єктів, що законсервовані і будівництво яких тимчасово припинене, при-чини і підстави для їх консервації· причини затри-мки оформлення здачі в експ-луатацію об‘єктів, що фактично вве-дені в дію пов-ністю або час-тково, але прий-няття і введення в дію яких не оформлене належними документами, а також завершених, але з якихось причин не введених в дію яких не оформ-лене належними документами, а також заверше-них, але з якихось причин не вве-дено в дію |
| Витрати майбутніх періодів та резерви | · визначення залишку резервів на оплату відпусток, на гарантійний резерв за розрахунком· документальне підтвердження сум, віднесених до витрат майбутніх періодів | ||
| Розрахунки | ·Термін відповіді на виписки, отримані від кредиторів (надані дебіторам) – 10 днів· Отримання розра-хунково-платіжних документів на невідфактуровані поставки· Неврегульовані розрахунки (крім розрахунків з банка-ми, фінансовими і податковими орга-нами відображається за даними обліку) | Надання довідки про дебіторську і кредиторську заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, із зазначенням осіб, винних у цьому, назви і адреси дебіторів або кредиторів, суми, причини, дати і підстави виникнення заборгованості | |
1.4. Облікова політика підприємства
Для складання фінансової звітності у відповідності до діючих нормативних актів та надання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність показників фінансових звітів.
Визначення терміну "облікова політика" дається в ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і в п.3 П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності": "облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності".
Тобто, під-обліковою політикою слід розуміти сукупність способів ведення бухгалтерського обліку прийняту підприємством – первинного спостереження, вартісного виміру, поточного групування та узагальнення фактів господарського життя.
Облікова політика підприємства згідно з п.п. 25.1 П(С)БО 1 розкривається у примітках до фінансової звітності, де підприємство висвітлює обрану облікову політику шляхом опису: а) принципів оцінки статей звітності; б) методів обліку за окремими статтями звітності.
Вона розробляється на багато років і може змінюватись лише в тому, випадку, якщо: змінюються статутні вимоги; змінюються вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку; зміни забезпечать більш достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:
а) подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;
б) подій або операцій, які раніше не відбувалися.
Облікова політика застосовується щодо подій і операцій з моменту їх виникнення. Якщо, наприклад, суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, то облікова політика поширюється лише на події та операції, що відбуваються після дати зміни облікової політики.
У разі зміни облікової політики у примітках до фінансової звітності слід розкривати причини і сутність зміни, суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обгрунтування неможливості її достовірного визначення.
У ст. 4 Закону України "Про бухгалгерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.18 П(С)БО 1 наводяться десять основних факторів, якими слід керуватися при визначенні облікової політики:
Þформа власності та організаційно-правова форма (ТзОВ, АТ, СП, ДП тощо);
Þ вид діяльності чи галузеве підпорядкування (комерційна діяльність, будівництво, промисловість тощо);
Þ обсяги виробництва, середньоспискова чисельність працівників тощо;
Þ відносини із системою оподаткування (звільнення від різного виду податків, надання пільг по оподаткуванню);
Þ можливість самостійних дій з питань ціноутворення;
Þ стратегія фінансово-господарського розвитку (мета і завдання економічного розвитку підприємства на довгострокову перспективу, напрями інвестицій, які будуть надані, тактичні підходи до вирішення перспективних завдань);
Þ наявність технічного оснащення функцій управління (забезпечення ЕОМ, засобами оргтехніки, програмними засобами);
Þ наявність ефективної системи інформаційного забезпечення підприємства (за всіма необхідними для підприємства напрямками);
Þ рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості та ініціативи керівників підприємства;
Þ система матеріального заохочення ефективності роботи працівників за коло обов‘язків, що виконуються.
Іноді нормативні документи взагалі не містять конкретних рекомендацій щодо правил обліку окремих фактів господарського життя.
Якщо система не встановлює спосіб ведення бухгалтерського обліку з конкретного питання, то при формуванні облікової політики підприємство самостійно розробляє відповідний спосіб, виходячи з діючих положень.
Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 1-го січня нового року всіма структурними підрозділами (включаючи виділені в окремий баланс) не залежно від місця їх розташування.
Розкриття інформації про облікову політику та її зміни у фінансовій звітності є передумовою зіставленості фінансових звітів одного підприємства за різні періоди, а також фінансових звітів різних підприємств. Тобто, користувачі набувають можливості оцінити, наскільки зіставлюваними є дані окремих статей фінансової звітності того чи іншого звітного періоду, того чи іншого підприємства.
При формуванні облікової політики підприємства слід орієнтуватися на діючі стандарти та інші нормативні акти (табл. 1.6.)
Таблиця 1.6. Основні складові та положення облікової політики
| Основні складові облікової політики | Положення облікової політики | |
| 1 | 2 | |
| 1. Основні засоби. До елементів облікової політики відносяться 1) строки корисного використання основних засобів; 2) методи нарахування амортизації; 3) порядок переоцінки; 4) порядок обліку витрат по утриманню основних засобів та їх ремонту | ||
| Первісна оцінка | При застосуванні на баланс об‘єкт оцінюється за собівартістю, що складається з витрат на виробництво або придбання. Витрати, що включаються до собівартості об‘єктів, визначені П(С)БО 7 | |
| Об‘єкт основних засобів | Об‘єкт основних засобів визначений П(С)БО 7 | |
| Методи амортизації | Обирається метод амортизації об‘єктів з методів, визначених П(С)БО 7 | |
| Перегляд методу амортизації і терміну корисної експлуатації | Можуть переглядатися відповідно до вимог, визначених П(С)БО 7 | |
| Переоцінка об‘єктів основних засобів | Здійснюється на підставі положень, які визначає П(С)БО 7 | |
| Відсотки за кредит, отриманий в банку для виготовлення основних засобів | Визначаються на підставі положень, визначених П(С)БО 7 | |
| Майбутні витрати на ремонт, модернізацію та інше | Визначаються на підставі положень, визначених П(С)БО 7 | |
| 2. Нематеріальні активи. До елементів облікової політики відносяться: 1) строки корисного використання нематеріальних активів; 2) способи нарахування амортизації активів | ||
| Первісна оцінка | При зарахуванні на баланс нематеріальний актив оцінюється за собівартістю придбання або створення.Витрати, що включаються до собівартості нематеріального активу, визначені П(С)БО 8 | |
| Групи нематеріальних активів | Визначаються групи, за якими ведеться бухгалтерський облік нематеріальних активів, орієнтований на перелік яких наведений в П(С)БО 8 | |
| Методи амортизації | Обирається метод амортизації, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод, розрахунку амортизації при застосуванні відповідних методів встановлений П(С)БО 7 | |
| Перегляд методу амортизації і терміну корисної експлуатації | Можуть переглядатися в кінці звітного періоду (П(С)БО 8) | |
| Переоцінка об‘єктів основних засобів | Переоцінка може здійснюватися за справедливою вартістю нематеріального балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок.Якщо здійснена переоцінка окремого об‘єкта нематеріального активу, слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо якого не існує активного ринку).Якщо підприємством здійснена переоцінка об‘єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці (П (С)БО 8) | |
| 3. Довгострокові фінансові інвестиції | ||
| Первісна оцінка | Довгострокові фінансові інвестиції зараховуються на баланс за собівартістю. Витрати, що включаються до собівартості, визначені П(С)БО 12 | |
| Відображення довго-строкових фінансових інвестицій, які дають право власності, у балансі | Обирається метод обліку в залежності від ступеня впливу підприємства-інвестора на підприємства, що інвестуються, з методів, перелічених у П(С)БО 12 | |
| Відображення вартості довгострокових фінан-сових інвестицій у боргові цінні папери в балансі | Здійснюється відповідно до вимог, які встановлені П(С)БО 12 | |
| Методи амортизації знижки (премії) | Обирається метод амортизації з методів, перелічених у П(С)БО 12 | |
| 4. Запаси. До елементів облікової політики відносяться: 1) порядок розподілу заготівельно-складських витрат; 2) порядок оцінки товарів в торгових організація; 3) методи оцінки цінностей при їх вибутті; 4) способи амортизації МШП | ||
| Первісна оцінка | Придбані (отримані) або виготовлені запаси обліковуються за собівартістю. Витрати, що включаються до собівартості запасів (крім запасів, виготовлених власними силами), встановлені П(С)БО 9. Витрати, що не включаються до собівартості таких запасів, а відносяться на витрати того періоду, у якому вони були здійснені, наведені у П(С)БО 9. Витрати, що включаються до собівартості запасів, виготовлених власними силами, встановлені П(С)БО 16. Перелік витрат, що не включаються до собівартості таких запасів, а відносяться на витрати того періоду, в якому вони були здійснені, наведені у П(С)БО 16 | |
| Переоцінка запасів на дату балансу | У балансі запаси відображаються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації (П(С)БО 9) | |
| Метод оцінки вибуття запасів | Обирається метод, згідно з яким оцінюється вибуття запасів при відпуску їх у виробництво, на продаж, за П(С)БО 9 | |
| 5. Поточна дебіторська заборгованість. До елементів облікової політики відноситься порядок її оцінки для відображення в бухгалтерській звітності за вартістю, що передбачена до отримання шляхом утворення резерву сумнівних боргів, або за вартістю, що відображена в рахунках - без утворення даного резерву. | ||
| Первісна оцінка | Встановлюється метод оцінки за первісною вартістю (П(С)БО 10) | |
| Відображення в балансі дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги | Здійснюється за чистою реалізаційною вартістю, яка дорівнює сумі дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів (П(С)БО 10) | |
| Резерв сумнівних боргів | Обирається метод створення резерву: 1) виходячи із платоспроможності окремих дебіторів; 2) на підставі класифікації дебіторської заборгованості (П(С)БО 10) | |
| 6. Поточні фінансові інвестиції | ||
| Первісна оцінка | Первісна оцінка фінансових інвестицій здійснюється за собівартістю. Витрати, що включаються до собівартості, визначені П(С)БО 12 | |
| Відображення поточних фінансових інвестицій в балансі | Здійснюється відповідно до вимог, встановлених П(С)БО 12 | |
| 7. Забезпечення. До елементів облікової політики відноситься склад резервів наступних платежів і порядок їх утворення та використання | ||
| Забезпечення | Визначаються створювані резерви майбутніх витрат і платежів, наприклад, на гарантійне обслуговування, на оплату майбутніх відпусток працівників тощо (П(С)БО 2) | |
| 8. Доходи і витрати звітного періоду. Використовуються наступні елементи облікової політики: 1) об'єкт обліку витрат при виробництві продукції; 2)склад витрат, що формують собівартість виробництва продукції, які обліковуються по об'єкту обліку витрат, 3) оцінка витрат, що враховуються по об'єкту обліку; 4) метод обліку витрат на виробництво, 5) витрати класифікуються по виробництву продукції на постійні та змінні; 6) витрати групуються за елементами витрат та статтями калькуляції; 7) встановлюється система оплати праці працівників, зайнятих виробництвом продукції; 8) визначається порядок обліку та розподілу загальновиробничих витрат; 9) визначається метод оцінки виконаних робіт при розрахунках з замовником за повністю готовий об'єкт або поетапно - виконані роботи; 10) визначаються норми відшкодування витрат працівникам, розмір яких лімітується при визначені оподатковуваної бази; 11) встановлюються методи розподілу витрат виробництва продукції на її реалізовану (здану) частку і частину, що знаходиться в незавершеному виробництві; 12) встановлюється метод оцінки незавершеного виробництва при розрахунках з покупцем (замовником) за повністю готовий об'єкт обліку; 13) визначається склад витрат майбутніх періодів та порядок їх списання на витрати виробництва; 14) метод оцінки зобов 'язань - в гривнях або в умовних грошових одиницях; 15) метод визначення виручки та фінансового результату від виконаних робіт; 16) метод визначення виручки від реалізації продукції для цілей оподаткування | ||
| Дохід | Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Умови визнання доходів від реалізації активів, внаслідок цільового фінансування, що виникають у результаті використання активів підприємства (у вигляді відсотків, роялті, дивідендів), визначаються П(С)БО 15. Для підприємств, що надають послуги, дохід визначається шляхом: О визначення виконаної роботи;Þвизначення питомої ваги обсягу послуг, наданих підприємством на певну дату, у загальному планованому обсязі; Þвизначення питомої ваги витрат, понесених на певну датуу загальній очікуваній сумі таких витрат; О рівномірного нарахування; Þвідображення в розмірі витрат, що підлягають відшкодуванню | |
| Оцінка доходу | Визначається відповідно до П(С)БО 15 | |
| Витрати | Витрати визначаються в обліку як результат зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу - за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що вони можуть бути достовірно оцінені. Політика щодо визначення собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат тощо формується відповідно до П(С)БО 16 | |
Зміст облікової політики оформлюється спеціальним наказом про облікову політику, який розробляє головний бухгалтер підприємства і несе відповідальність за його формування. Керівник затверджує наказ про облікову політику і несе відповідальність за його зміст; саме його підпис робить наказ про облікову політику чинним.