- контролює стан використання земель водного фонду водних об'єктів загальнодержавного значення;
- здійснює гідрохімічний, радіологічний моніторинг водних об'єктів комплексного призначення, водогосподарських систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання в межах діяльності Управління;
- здійснює спостереження (моніторинг) за переформуванням берегів і гідрогеологічним станом прибережних зон Кременчуцького водосховища;
- опрацьовує та аналізує підсумкові матеріали щодо ведення моніторингу водних об'єктів та державного обліку водокористування з метою підготовки пропозицій щодо прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень;
- виступає замовником і виконує проектування водоохоронних зон (смуг) і винесення їх в натуру на водних об'єктах в межах діяльності Управління;
- здійснює перевірки виконання природоохоронних заходів та стану будівництва водоохоронних об'єктів;
- контролює та координує роботу водогосподарських організацій Держводгоспу України, розташованих у басейні Дніпра, в межах діяльності Управління, в частині використання, охорони та відтворення водних ресурсів;
- замовляє та виконує науково-дослідні, проектно-вишу кувальні, бурові та будівельно-монтажні роботи, спрямовані на підвищення експлуатаційної надійності водозахисних споруд та оздоровлення водних об'єктів;
- Забезпечення експлуатації гідротехнічних споруд та попередження шкідливої дії вод:
- здійснює експлуатаційні заходи на гідротехнічних спорудах, призначених для захисту населених пунктів і земель, які розташовані в зоні впливу водосховищ, від затоплення або підтоплення, руйнування берегів;
- виконує роботи з підвищення надійності технічного стану, вдосконалення і реконструкції гідротехнічних споруд та об'єктів, які знаходяться на балансі Черкаського РУВР;
- розробляє та подає Дніпровському БУВР пропозиції щодо фінансування робіт на об'єктах, що знаходяться на балансі Черкаського РУВР;
- розробляє річні і перспективні плани заходів, пов’язаних з попередженням шкідливої дії вод, включаючи протиповіневий захист населених пунктів та земель, організовує їх виконання на водних об'єктах басейну Дніпра у межах діяльності Управління.
- Забезпечує звітність про діяльність за напрямками в установлених строках, обсягах та формах.
Права
- Черкаське РУВР має право:
- розпоряджатися бюджетними та позабюджетними коштами в межах виділених лімітів та затверджених кошторисів;
- створювати комісії для проведення ревізій та перевірок підвідомчих підрозділів Черкаського РУВР;
- оголошувати тендер на виконання ремонтних робіт, реконструкцію та технічне переоснащення;
- брати участь у розгляді органами місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування питань, що стосуються водного господарства в межах діяльності Управління;
- створювати експертні та міжвідомчі комісій для розгляду регіональних водогосподарських проблем та організовувати проведення експертизи проектів, програм тощо;
- залучати, в межах своєї компетенції, спеціалістів, вчених для розв'язання складних водогосподарських проблем;
- сприяти залученню коштів як державних, так і недержавних організацій на виконання заходів щодо покращення екологічного стану та відтворення водних ресурсів в межах діяльності Управління;
- надавати послуги на платній основі іншим юридичним та фізичним особам, згідно з постановою КМУ від 29 липня 1999 р. №1319;
- розглядати справи про адміністративні правопорушення згідно зі статтями 48,59,60,61 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил використання і охорони поверхневих вод.
Керівництво
Черкаське РУВР очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади наказом Голови Держводгоспу України, за поданням начальника Дніпровського БУВР, після розгляду на колегії Держводгоспу і погодження з місцевою державною адміністрацією.
Головний інженер та заступник начальника управління призначаються і звільняються наказом начальника Дніпровського БУВР, за погодженням з Держводгоспом України за поданням Черкаського РУВР.
Начальник управління несе персональну відповідальність за виконання покладених на Черкаське РУВР завдань і функцій, ефективне використання бюджетних асигнувань та основних фондів, встановлює ступінь відповідальності керівників підрозділів управління.
Начальник Черкаського РУВР:
- затверджує склад технічної ради та положення про неї;
- здійснює прийом на роботу, звільнення з роботи та переміщення працівників, затверджує положення про підрозділи управління;
- видає в межах своєї компетенції накази, організовує контроль за їх виконанням.
2.3 Аналіз і характеристика джерел інформації
Аналізуючи фінансовий стан підприємства, треба передусім чітко розрізняти фінансову діяльність і фінансовий стан підприємства.
Фінансова діяльність — це організація рівномірного надходження, поповнення, руху і використання засобів за їх цільовим призначенням, планування фінансових ресурсів і контроль за їх формуванням і використанням.
Фінансовий стан — це результат фінансово-виробничої діяльності. Він характеризується розміром засобів підприємства, їх розміщенням і джерелами.
Забезпеченість фінансовими ресурсами (а отже і фінансовий стан підприємства) залежить від виконання планів матеріально-технічного постачання, виробництва, реалізації та прибутку. Існує і зворотний зв'язок: відсутність грошових засобів може призвести до перебоїв у постачанні та виробництві. Отже, аналіз фінансового стану повинен спиратися на попередній аналіз виробництва і реалізації продукції, її собівартості та прибутку.
Існує декілька видів (методів) проведення аналізу фінансового стану:
- трендовий (горизонтальний) аналіз — вивчення окремих показників за якийсь період, їх поведінки, тенденції зросту або впаду;
- структурний (вертикальний) аналіз — визначення питомої ваги окремих
показників у загальній величині;
- порівняльний аналіз — зіставлення показників із середньо-галузевими, з
показниками конкурентів, окремих ланок, з базисними періодами, планом;
- інтегральний аналіз, що базується на Дюпонівській моделі фінансового стану
— використання в аналізі окремих показників для прийняття оперативних управлінських рішень.
Розглянемо фінансовий стан за порівняльним методом, доповнюючи його елементами горизонтального та структурного методів.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
- загальна оцінка фінансового стану;
- перевірка виконання зобов'язань за розрахунками з бюджетом, банками,
кредиторами, а також використання засобів за цільовим призначенням і забезпеченості ними;
-перевірка використання права на кредитування, забезпеченості та
ефективності кредиту;
-виявлення можливостей поліпшення фінансового стану на основі залучення
джерел і прискорення оборотності оборотних засобів;
-розробка заходів щодо використання виявлених резервів і контроль за їх
виконанням.
Фінансовий стан характеризується системою показників, які відображаються у фінансовому плані, оперативному і бухгалтерському обліку та звітності підприємства. [40,105-108].
Основними джерелами даних є бухгалтерський баланс — форма № 1 (саме тому аналіз фінансового стану часто називають аналізом балансу). Використовують також інші форми бухгалтерської звітності (форми № 2, 3, 4), а також баланс доходів і витрат як базу порівняння; досліджують акти і довідки перевірок фінансового стану підприємства, проведених фінансовими органами, установами банків, органами контролю, представниками організацій вищого рівня.
У бухгалтерському балансі показують наявність і стан засобів підприємства в грошовому вимірі на певну дату. Ці засоби класифікують за складом, джерелами фінансування, розміщенням, юридичною належністю.
За складом господарські засоби поділяють на оборотні "та необоротні.
За джерелами формування розрізняють господарські засоби власні та позикові. Суть власних засобів розкриває їх назва. Позикові засоби не є власністю підприємства, використовуються ним тимчасово протягом певного строку, після закінчення якого вони повертаються їх власнику.
В активах балансу підприємства відображаються вартість майна, цінні папери та боргові зобов'язання (інвестиції).
Пасиви — це джерела засобів і зобов'язання підприємства за позичками і кредиторською заборгованістю, погашення якої призведе до зменшення загального капіталу або майбутніх доходів.
Для правильного читання балансу треба визначити зміст його статей.
Перший розділ активу «Необоротні активи» призначений для узагальнення інформації про наявність і рух усіх активів, які не є оборотними.
У статті «Нематеріальні активи» відображаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, які можуть бути
ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше від одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує 1 рік) для виробництва. До нематеріальних активів належать:
-права користування природними ресурсами;
-права користування майном;
-права на знаки для товарів і послуг;
-авторські та суміжні з ними права;
-інші нематеріальні активи.
У цій статті наводяться окремо первісна і залишкова вартість нематеріальних активів, а також вартість зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу.
У статті «Незавершене будівництво» відображається вартість незавершеного будівництва, здійснюваного для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.