Принцип єдиного грошового вимірника передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства в його фінансовій звітності у грошовій формі.
Під час складання фінансової звітності необхідно намагатися узгодити всі перелічені принципи так, щоб досягти належних якісних характеристик фінансової звітності.
Одночасно з набуттям чинності нових стандартів бухгалтерського обліку запроваджено новий удосконалений план рахунків бухгалтерського обліку разом з Інструкцією про застосування плану рахунків, узгоджений зі структурою балансу та звіту про фінансові результати. Так, необоротні активи, запаси, кошти, розрахунки та інші активи (класи 1, 2, 3 плану рахунків) мають узгоджуватися з даними розділів 1—3 активу балансу.
Дані про власний капітал і забезпечення зобов'язань, довгострокові зобов'язання та поточні зобов'язання (класи 4, 5, 6 плану рахунків) мають узгоджуватися з даними розділів 1—5 пасиву балансу.
Дані про доходи і результати діяльності, витрати за елементами, витрати діяльності (класи 7—9 плану рахунків) мають узгоджуватися з відповідними даними звіту про фінансові результати. [41, 335-345].
1.3 Нормативно-правове забезпечення аналізу показників фінансового стану підприємства
Правовою базою для проведення аудиту та аналізу фінансового стану підприємства є:
1. Закон України “Про аудиторську діяльність”. №3125 від 22 квітня 1993 року.
2. Статут аудиторської палати України.
3. Норматив 1. “Цілі і завдання проведення аудиту”. Затверджено аудиторською палатою України 25 жовтня 1996 року.
4. Норматив 2. “Договір на проведення аудиту”. Затверджено аудиторською палатою України 25 жовтня 1996 року.
5. Норматив 3. “Основні принципи, що регулюють аудит”. Затверджено аудиторською палатою України 25 жовтня 1996 року.
6. “Методичні роз'яснення стосовно здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, що приватизуються”. Затверджені наказом Фонду державного майна України від 3 серпня 1996 року №988 із змінами, затвердженими наказом Фонду державного майна України від 18 березня 1996 року №315.
7. “Положення про організацію булгалтерського обліку і звітності в Україні” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року №250.
8. Постанова КМУ “Про внесення змін до положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” від 05.07.93 №509.
9. “Інструкція про склад коштів, що направлені на споживання” затверджена Наказом Мінстату від 22.02.93 №31
10. Наказ Мінстату “Про зміни і доповнення до типової інструкції до складання звітів промислових підприємств усіх форм власності по продукції” від 12.05.93 №86
11. Постанова КМУ “Про внесення змін і доповнень до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” від 24.09.93 № 804.
12. Рекомендації щодо оцінки банками кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника. Видані Національним Банком України №23011/79 від 02.06.96р.
13. Лист НБУ №10-206/3099 від 02.12.96р. “Про Положення “Про порядок зовнішнього аудиту юридичних осіб— акціонерів (учасників) комерційних банків у процесі перевірки правильності формування статутних фондів комерційних банків”.
14. Положення “Про порядок зовнішнього аудиту юридичних осіб— акціонерів (учасників) комерційних банків у процесі перевірки правильності формування статутних фондів комерційних банків” затверджено Постановою Правління НБУ №301 від 21.11.96р.
15. “Порядок забеспечення підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів підприємницької діяльності України бланками форм облікової і звітної документації та Інструкціями щодо їх заповнення” затверджений Наказом Мінстату, Мінфіну, НБУ від 31.08.93 №01-3-5/80.
16. Наказ Мінфіну “Про граничну вартість предметів, що не відносяться до основних засобів” від 18.11.94. № 12
17. Наказ Мінфіну “Про квартальну бухгалтерьку звітність підприємств” від 08.02.95 №19.
18. Постанова Президії Верховної Ради “Про проект Закону України Про бухгалтерський облік і звітність” від 27.02.95 №101/95-ПВ.
19. Постанова КМУ “Про внесення змін до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” від 14.08.96р.
20. Наказ Мінфіну “Про внесення змін і доповнень до нормативних документів з бухгалтерського обліку” від 10.05.95р.
21. “Інструкція про порядок перерахування статей бухгалтерських балансів підприємств, установ і організацій” затверджена Наказом Мінфіну від 23.08.96р. №175
22. “Порядок перегляду діючих і введення нових форм державної статистичної звітності” затверджений наказом Мінстату від 30.04.93 №76 [28, 157-198].
1.4 Склад, структура та порядок формування фінансової звітності.
На сьогоднішній день в Україні утворилась нова економічна система, що побудована на ринкових відносинах. Якісні зміни торкнулися всіх ділянок управління, в тому числі і бухгалтерський облік.
Для здійснення управління підприємством необхідно використовувати нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різноманітних інформаційних систем.
У бухгалтерському обліку одночасно поєднуються три види управлінських робіт, завдяки чому бухгалтерський облік виконує три самостійні функції: інформаційну, контрольну, та аналітичну.
Діяльність кожного підприємства в першу чергу будується на раціональній організації бухгалтерського обліку, від цього залежить обґрунтований розподіл грошових коштів, рентабельність та платоспроможність підприємства, а також багато інших показників.
В бухгалтерському обліку використовують всі три види вимірників, але основним для нього є грошовий вимірник, за допомогою якого можна узагальнити всі господарські факти - явища та процеси. Ті господарські факти, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображаються.
Отже бухгалтерський облік є основним і єдиним видом обліку, за допомогою якого фіксація роботи підприємства здійснюється в цілому, як сукупності.
Особливістю розвитку економіки сьогодні є те, що керівникам необхідно навчитись самостійно приймати управлінські рішення, щодо подальших шляхів розвитку підприємств. Ці труднощі пов’язані з більш як семидесятирічним функціонуванням планової економіки в нашій державі.
Управління як процес є актом трудової діяльності працівників. Він відбувається із застосуванням знарядь і предметів праці. Предметом праці в процесі управління є інформація, а знаряддям її на сучасному етапі є технічні засоби вимірювання, сприйняття, реєстрації, передачі, обробки, аналізу, зберігання і розмноження інформації.
При ринкових відносинах має вплив як внутрішнє так і зовнішнє середовище. До зовнішнього належать такі зовнішні прямі і посередні змінності: політичні, законодавчі та інші органи; економіка, конкуренція, постачальники, технології; соціальні, культурні та інші відносини. У кожній з них відбуваються постійні зміни обставин, які також впливають на об’єкти управління та його внутрішні змінності (мета, структура, завдання, технологія, працівники).
Щоб зазначені об’єкти управління в умовах ринкової економіки успішно діяли, надзвичайно важлива компетентність, професійна підготовленість та заповзятість, нарешті, комп’ютерна грамотність як керівників так і фахівців різних рівнів. Для успішного виконання своїх посадових обов’язків зазначеним працівникам в умовах нових економічних відносин потрібно використовувати нові форми та методи організації управління.
До внутрішніх чинників впливу відносяться такі чинники як напрямок діяльності конкретного підприємства, його структуру, асортимент пропонуємо продукції чи послуг, а також важливе місце займає якість та структура внутрішньогосподарського обліку. Це є продовження, а точніше подальше поглиблення, деталізація даних бухгалтерського фінансового обліку в частині затрат та доходів діяльності, коли розкривається вся ефективність придбаних ресурсів, їх переробки, технологічних та організаційних рішень, мотивації, тощо. Цей облік становить комерційну таємницю підприємства. Він будується для конкретного підприємства виходячи з характеру технологій, організаційних рішень. Основними користувачами інформації з внутрішньогосподарського обліку є керівники, власники, замовники, менеджери. Це конфекційна, таємна, бухгалтерська інформація. [8, 3-8].
Особливе місце в прийнятті управлінських рішень займає бухгалтерська звітність, на підставі якої розрахувати такі важливі для підприємства коефіцієнти, як коефіцієнт ліквідності, платоспроможності, фінансової незалежності та інші.
Бухгалтерська звітність підприємства являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.
Звітність підприємства складається за єдиними формами та інструкціями Міністерства фінансів України, погодженими з Мінстатом України.
Головні вимоги, що ставляться до звітності - це реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, співставленість звітних показників з минулими часами.
За періодичністю складання і подання звітність поділяється на внутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев’ятимісячну та річну.
Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю або періодичною.
Звітність підприємства використовується самими власниками, підприємствами для аналізу та контролю виконання договірних зобов’язань, аналізу господарської діяльності, для складання планів на майбутнє.
Крім того звітність подається:
- у вищу за підпорядкованістю організацію, якщо така є, з метою