Стосовно нашого проекту для аналізу ми маємо такі показники (див. табл. 3.1.1)
Таблиця 3.1.1-Фактори для розрахунку аналізу чутливості
| Показники | Значення |
| Інвестиційні затрати | 65 000,00 |
| Ставка налога на прибуток,% | 30 |
| Матеріальні затрати,грн. | 270 000,00 |
| ФОП,грн. | 126 000,00 |
| Амортизація,грн. | 600,00 |
| Об’єм реалізації,шт/год. | 180 000,00 |
| Ціна одиниці продукції,грн | 3,40 |
| Ставка дисконта,% | 10 |
| Період первоначал. інвестицій,рік | 5 |
Наступним кроком є визначення рейтингу факторів проекту, що перевіряються на ризик ( див.табл.3.1.2 ),розраховуємо показники чутливості (важливості) і прогнозуємості змінних проекту (табл.3.1.3),а потім за допомогою матриці чутливості і передбачуваності (табл.3.1.4) визначаємо в яку зону потрапив той чи інший фактор.
Таблиця 3.1.2 - Визначення рейтингу факторів проекту, що перевіряються на ризик
| Показники | Зміна фактора Δх,% | Змінний фактор, грн. | Нове значення NPV | Відхилення Δ NPV,% | Еластичність NPV | Рейтинг факторів проекта |
| Інвестиційні затрати | 10 | 71 500,00 | 503 941,43 | -1,27 | 12,73 | 8 |
| Ставка налога на прибуток. | 10 | 0,33 | 485 877,13 | -4,81 | 48,12 | 6 |
| Матеріальні затрати. | 20 | 324 000,00 | 367 149,69 | -28,07 | 140,36 | 3 |
| ФОП | 15 | 144 900,00 | 460 289,32 | -9,83 | 65,50 | 5 |
| Амортизація | 20 | 480,00 | 509 986,54 | -0,09 | 0,45 | 9 |
| Об’єм реалізації | 40 | 108 000,00 | -139 147,79 | -127,26 | 318,15 | 2 |
| Ціна одиниці продукції | 10 | 3,06 | 348 044,13 | -31,82 | 318,15 | 1 |
| Ставка дисконта | 30 | 0,13 | 468 915,71 | -8,14 | 27,12 | 7 |
| Період первоначал. інвестицій | 25 | 4 | 416 185,57 | -18,47 | 73,86 | 4 |
Таблиця 3.1.3 - Показники чутливості (важливості) і прогнозуємості змінних проекту
| Показники | Еластичність NPV | Чутливість | Возможность прогнозирования |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Інвестиційні затрати | 12,73 | низька | висока |
| Ставка налога на прибуток. | 48,12 | середня | низька |
| Матеріальні затрати. | 140,36 | висока | середня |
| ФОП | 65,50 | середня | середня |
| Амортизація | 0,45 | низька | середня |
Продовження табл..3.1.3
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Об’єм реалізації | 318,15 | висока | середня |
| Ціна одиниці продукції | 318,15 | висока | середня |
| Ставка дисконта | 27,12 | низька | низька |
| Період первоначал. інвестицій | 73,86 | середня | висока |
Таблиця 3.1.4- Матриці чутливості і передбачуваності
| Передбачуваність змінних | Чутливість змінної | ||
| Висока | Середня | Низька | |
| Низька | Ι | Ι | ΙΙ |
| Середня | Ι | ΙΙ | ΙΙΙ |
| Висока | ΙΙ | ΙΙΙ | ΙΙΙ |
Тепер можна сказати ,що до першої зони потрапили такі показники як ставка налога на прибуток ,матеріальні затрати ,об’єм реалізації ,ціна одиниці продукції і вони підлягають подальшому аналізу ,так як мають найменшу прогнозуємість; до другої зони – фонд оплати праці ,ставка дисконта,ці показники вимагають пильної уваги до змін;до третьої зони - період первоначал. інвестицій ,амортизація ,інвестиційні затрати ,ці фактори є найменш ризиковими і не підлягають подальшому розгляду.
3.2 Аналіз сценаріїв
Техніка аналізу ризиків, що враховує залежність чутливості чистої приведеної вартості проекту від ключових перемінних і функції розподілу ключових перемін них, називається методом аналізу сценаріїв.
При оцінці індивідуального ризику проекту методом аналізу сценаріїв аналітики просять менеджерів висловити свою думку про найбільш поганий-песимістичний варіант розвитку подій (низький обсяг продажів, низькі ціни, високі витрати), найбільш імовірний варіант й оптимістичний варіант розвитку подій. Чистий дисконтований дохід для песимістичного й оптимістичного варіантів підраховується і порівнюється з базовим значенням NPV проекту.
Для проведення аналізу ризиків методом сценаріїв необхідно використовувати «найгірші» значення перемінних для одержання «найгіршого» (песимістичного) результату чистого дисконтованого доходу і найкращий прогноз для одержання оптимістичного значення NPV проекту.
В основі рекомендацій лежить наступне «правило»: навіть в оптимістичному варіанті не можна залишити проект для подальшого розгляду, якщо значення NPV такого проекту є негативним, і навпаки: песимістичний сценарій у випадку одержання позитивного значення NPV дозволяє експертові судити про прийнятність даного сценарію проекту, незважаючи на найгірші прогнози зміни факторів.
Зробимо відповідні розрахунки аналізу сценаріїв по нашому проекту (табл.3.2.1).
Таблиця 3.2.1 – Схема аналізу ризиків (сценарний підхід)
| Показники | Зміна фактора,% | |||
| Песимістичний | Оптимістичний | |||
| % | Змінний фактор, грн. | % | Змінний фактор, грн. | |
| Інвестиційні затрати | 8 | 70 200,00 | 5 | 61 750,00 |
| Ставка налога на прибуток. | 10 | 0,33 | - | 0,30 |
| Матеріальні затрати. | 10 | 297 000,00 | 20 | 216 000,00 |
| ФОП | 11 | 139 860,00 | - | 126 000,00 |
| Амортизація | 20 | 480,00 | 5 | 630,00 |
| Об’єм реалізації | 15 | 153 000,00 | 20 | 216 000,00 |
| Ціна одиниці продукції | 9 | 3,09 | 10 | 3,74 |
| Ставка дисконта | 30 | 0,13 | - | 0,10 |
| Період первоначал. інвестицій | 25 | 3,75 | 25 | 6,25 |
| NPV | 4 012,29 | 1 352 742,07 | ||
| Базові значення NPV | 510 441,43 | |||
Можна зробити висновок, що даний проект приймається тому ,що миодержали досить непогані значення,навіть в песимістичному сценарії одержали позитивне значення NPV.
4 СІТЬОВЕ І КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ.ПОБУДОВА СІТЬОВОГО ГРАФІКА
Оскільки графіки передування набули останнім часом більш широкого використання, розглянемо порядок побудови і обчислення необхідних параметрів. Треба також зауважити, що всі процедури, описані дані, значно спрощуються і прискорюються з використанням програмних продуктів, при цьому менеджеру в основному потрібно вміти "читати" сітьові графіки, розуміти інформацію, яку вони містять. Але для цього потрібно вміти це робити в "ручному " режим .
Побудова й обчислення параметрів сітьового графіка здійснюється у декілька кроки.
1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт. Безпосередньо перелік робіт можна отримати з робочої структури проекту, проте вона не показує, у якій послідовності мають виконуватися зазначені у ній роботи.
2-й крок. Графічна побудова сітьового графіка.
3-й крок. Означення тривало стіробіт.
4-й крок. Визначення ранніх термінів початку і закінчення проектних робіт шляхом "прямого походження ".
5-й крок. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт "зворотним проходженням".
6-й крок. Визначення критичного шляху і запасу часу по роботах.
Роботи, у яких ранні й пізні терміни початку і закінчення збігаються, називають критичними.
Роботи, у яких ранній пізні терміни початку і закінчення не збігаються, називають некритичними.
Критичний шлях утворюється послідовністю критичних робіт. Це найдовший з усіх існуючих у проекті шляхи, який показує найменший час, я кий потрібно, аби повністю виконати усі роботи за проектом.
Якщо менеджер хоче строчити термін виконання проекту, він має прагнути до скорочення термінів виконання передусім критичного шляху.
На практиці це роблять за допомогою сучасних програм з управління проектами. Менеджеру проекту для отримання аналогічного результату (причому не просто тривалості проекту і робіт, а календарних дат початку і завершення к) треба ввести в програму по кожній роботі таку інформацію:
• персональний код або номер у єдиній для усього проекту системі кодування;
• назву або стислий опис роботи;
• логічні зв'язки з іншими роботами;
• тривалість виконання;
• календар робіт (режим роботи), цільові дати початку і завершення, коли такі є;
• ресурси, які потрібні;
• бюджет.
Стосовно нашого проекту можна провести такі розрахунки щодо розробки сітьового та календарного планування проекту ( дані наведені в таблиці 4.1 ).
Таблиця 4.1- Характеристика робіт за проектом хлібобулочного виробництва
| Код роботи | Назва (зміст) роботи | Безпосередньо попередня робота | Тривалість роботи, тижнів |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 201 | Розробка ідеї бізнес-проекту | - | 1 |
| 202 | Вибір місця розташування виробництва | - | 2 |
| 203 | Складання кошторису проекту | - | 1 |
| 204 | Пошук форм та джерел фінансування | - | 2 |
| 205 | Відбір та навчання персоналу | - | 5 |
Продовження таблиці 4.1