Рис.2.5. Структура та динаміка абсолютних величин складових ресурсного потенціалу ВАТ «Київмедпрепарат»
2.3 Аналіз основних чинників впливу на ресурсний потенціал підприємства ВАТ «Київмедпрепарат»
У залежності від ступеня залучення у виробничо-господарську діяльність різні елементи ресурсного потенціалу відіграють неоднакову роль, тому при дослідженні структури ресурсного потенціалу варто виділяти в його складі активну і пасивну частини. До активної частини відносяться ресурси, що залучені в економічну діяльність і прямо впливають на її результативність: діючі основні виробничі і невиробничі фонди; нормативні запаси матеріальних цінностей у сфері виробництва і обертання; зайнята частина економічно активного населення; реалізована в технологіях, засобах, предметах і продуктах праці науково-технічна інформація. Ресурси, що маються в наявності, але не залучені в господарський оборот, відносяться до пасивної частини ресурсного потенціалу: наднормативні запаси і резерви матеріальних цінностей у сфері виробництва і обертання; незайнята частина трудових ресурсів; реалізована в проектах науково-технічна інформація; результати наукових і дослідно-конструкторських розробок.
Виділення в складі ресурсного потенціалу активної і пасивної частин дуже важливо як з теоретичної, так і з практичних точок зору, оскільки воно дозволяє, по-перше, об'єктивно оцінювати ступінь використання ресурсного потенціалу, а, по-друге, виявляти інтенсивні й екстенсивні резерви підвищення ефективності виробництва.
По ступені використання можливостей ланки, що хазяює, ресурсний потенціал підрозділяється на фактичний (досягнутий у даний момент) і перспективний. Така диференціація дозволяє оцінювати ступінь використання ресурсного потенціалу через порівняння перспективного рівня ресурсного потенціалу з його фактичним значенням. Основним етапом є визначення потенційних можливостей господарюючої системи.
Рис.2.6. Динаміка структурних часток ресурсного потенціалу ВАТ «Київмедпрепарат" у 2004 -2006 роках
Рис.2.7. Коефіцієнти впливу(підсилення) зміни структурних часток ресурсного потенціалу на сумарну величину ресурсного потенціалу ВАТ «Київмедпрепарат" у 2004 -2006 роках
На рис.2.6 – 2.7 наведені результати дослідження впливу змін в структурі ресурсного потенціалу ВАТ «Київмедпрепарат» на зміну загальної величини ресурсного потенціалу підприємства в 2004 -2006 роках. Як показують графіки рис.2.6 – 2.7 ВАТ «Київмедпрепарат»у 2004 -2006 роках характеризується значним ростом структурної частки фондового потенціалу з 30,2% до 40,0% та відповідним різким зниженням частки оборотного потенціалу з 65,6% до 54%, при цьому частки нематеріального потенціалу та трудового потенціалу є на порядок нижче фондового та оборотного потенціалів. При цьому максимум відносного зростання ресурсного потенціалу знаходився при співвідношенні частки оборотного потенціалу 61 -62% та частки фондового потенціалу 32-33%, при подальшому взаємному рості та падінні відмічається падіння рівня ресурсного потенціалу.
РОЗДІЛ 3
ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ РЕСУРСНОГО
3.1 Шляхи підвищення ресурсного потенціалу підприємства ВАТ “Київмедпрепарат”
Аналіз ринкового становища ВАТ «Київмедпрепарат» має велике значення, враховуючи той факт, що підприємство працює на специфічному ринку, з високим рівнем конкуренції і високою місткістю. Для виявлення інтенсивності конкуренції на фармацевтичному ринку скористаємось моделлю п’яти сил конкуренції М. Портера, до яких відносяться: суперництво між продавцями всередині галузі; фірми, що пропонують товари-замінники (субститути); можливість появи нових конкурентів всередині галузі; здатність постачальників диктувати свої умови; здатність споживачів диктувати свої умови [52].
Характеристика окремих сил складена на основі експертних оцінок спеціалістів ВАТ «Київмедпрепарат» і наведена в табл.3.1. Як бачимо, використання методу М. Портера показує, що в цілому становище підприємства на ринку досить стабільне. Найбільший ризик цьому становищу можуть надати підвищення цін постачальниками фармацевтичних препаратів.
Таблиця 3.1
Характеристика окремих сил для ВАТ «Київмедпрепарат»
№ | Сила | Характеристика дії | Експертна оцінка за 5-ти бальною шкалою |
1 | Ризик входу потенційних конкурентів | Невисокий | 3 |
2 | Можливості “торгуватися” (знижувати ціни) покупців | Покупці мають обмежені можливості впливати на ціни. | 4 |
3 | Загрози товарів, що заміщують основний асортимент | Практично немає | 5 |
4 | Можливості “торгуватися” (підвищувати ціни) постачальників | Досить високі | 2 |
5 | Конкуренція серед існуючих фірм-продавців | Невисока | 5 |
Сукупна дія сил | Досить стабільне становище | 3,8 |
Основні методи, які використовує ВАТ «Київмедпрепарат» у конкурентній боротьбі, наступні: більш низькі ціни, ніж у конкурентів, більш високий рівень обслуговування споживачів. Особливо виграє підприємство за рахунок швидкості доставки: якщо клієнт замовляє препарат ранком, у другій половині дня він його одержує, якщо замовлення отримане в другій половині дня, клієнт одержує його ранком наступного дня.
Оцінювання сильних і слабких сторін, маркетингових можливостей та загроз ВАТ «Київмедпрепарат» проведено за допомогою матриці SWOT-аналізу (табл. 3.2).
SWOT-аналіз ВАТ «Київмедпрепарат» показав, що підприємство має ряд сильних сторін і можливостей на фармацевтичному ринку, займає досить стабільне становище на ньому та має можливості для свого подальшого розвитку. В таблиці показані конкретні напрями з потенціювання сильних сторін і можливостей за умови врахування й обмеження впливу слабких сторін і загроз, що забезпечить підприємству конкурентні переваги.
Матриця SWOT-аналізу | ||
Сильні сторони (S) 1.Досвід роботи на ринку 2. Висока швидкість доставки 3..Широка дистриб’юторська мережа 4.Наявність електронної пошти, зв’язок через Web-вузли 5. Наявність на фірмі власного програмного забезпечення (програма комплексного обліку усіх виробничих процесів) | Слабкі сторони (W) 1. Наявність зношених основних засобів фабриці 2.Відсутність спеціального маркетингового підрозділу 3. Низька частка фармацевтів в структурі штату | |
Можливості (О) 1.Зниження вартості медикаментів, що пропонуються 2.Наявність необхідних фінансових ресурсів 3.Наявність тісних контактів з постачальниками препаратів | SO-стратегія1.Розширення участі на ринку 2.Привернення уваги можливих клієнтів 3.Автоматизація системи збуту на основі встановлення модулів у постійних партнерів | WO-стратегія1.Створення маркетингової групи на підприємстві 2.Завершення реконструкції основних виробничих цехів 3. Навчання персоналу |
Загрози (Т) 1.Низька купівельна спроможність населення 2. Нестача обігових коштів у основних груп клієнтів-юридичних осіб | ST-стратегія 1.Формування асортиментної політики, тісно пов’язаної із диверсифікацією в напрямку розширення асортименту ліків 2.Використання принципів цінової диск римі-нації клієнтів 3.Перегляд системи надання товарних кредитів і політики встановлення відсотків за ними | WT-стратегія 1.Надання відстрочок у платежах для надійних клієнтів 2.Привернення уваги нових клієнтів шляхом формування оптимального асортименту ліків, доступних за ціною для різних сегментів споживачів |
Щоб розглянути місце різних стратегічних напрямків діяльності ВАТ «Київмедпрепарат» на фармацевтичному ринку, побудуємо матрицю БКГ, використавши при цьому дані підприємства про обсяги продажів у 2006 році та матеріали аналітичних оглядів тижневика “Аптека”. На цьому ринку основним конкурентом для ВАТ «Київмедпрепарат» за обсягами продажу є фірма “Фармаком”.
Виділимо такі основні стратегічні напрями діяльності ВАТ «Київмедпрепарат»: продаж ліків в Україні; експорт українських ліків; виробництво ліків; надання медичних послуг. В табл. 3.3 зроблено розрахунок показників для побудови матриці БКГ.
Таблиця 3.3
Розрахунок показників для побудови матриці БКГ
Частка ринку ВАТ «Київ медпрепарат» | Частка ринку головного конкурента (фірма «Фармаком») | Відносна частка на ринку | Темп росту ринку | |
Експорт українських ліків | 0,3 | 0,24 | 1,27 | 1.25 |
Виробництво ліків | 0,1 | 0,12 | 0,80 | 1,1 |
Продаж ліків в Україні | 0,2 | 0,15 | 1,32 | 1,02 |
Медичні послуги | 0,02 | 0,03 | 0,74 | 0,9 |
Отже, матриця БКГ для ВАТ «Київмедпрепарат» має вигляд, зображений на рис.3.1. З цього рисунка видно, які місця в матриці зайняли різні напрямки діяльності підприємства. Згідно цих місць підприємству необхідно застосувати такі стратегії: