Термін кредитування податку означає, що підприємству надаеться право відстрочити сплату податків на деякий час за певних умов, .визначених законодавством. В Україні кредитування ПДВ проводиться тільки для підприємств із сезонним характером виробництво залежно від залишків невикористаних (нереалізованих) товарів. Указані підприємства для одержання кредитування сум податку на добавлену вартість, сплаченого при придбанні товарів, у строки, встановлені для подання місячних декларацій по ПДВ; подають у двох примірниках відповідним податковим органам розрахунки сум кредитування податку на додану вартість за встановленою формою. При поверненні кредиту в бюджет розрахунки подаються в одному примірнику.
Кредитування ПДВ із бюджетів здійснюється за рахунок загальних надходжень податку на добавлену вартість фінансовими органам и згідно з переданими податковими іншими інспекціями розрахунками з позначкою «до кредитування податку щомісячно у 6-денний строк після одержання розрахунку сум кредитування податку, шляхом перераху вання налдежної суми на розрахунковий рахунок підприємства. У такі самі строки провадиться повернення кредиту до бюджету, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. При реорганізації (ліквідації) підприємства наданий кредит повертається до бюджету або стягується у безспірному порядку під час ліквідації. За користування коштами на кредитування ПДВ проценти не сплачуються.
9. Строки сплати ПДВ і подання декларацій
При встановленні строків сплати податку на добавлену вартість до бюджету для юридичних осіб визначальною є середньомісячна сума ПДВ, обчислена за ІV квартал.минулого року. При цьому в розрахунок не беруться суми, обчислені по перерахунках податку за попередні роки, а також суми нарахованої пені.
Після визначення середньомісячної суми податку за ІV квартал минулого року по кожному платнику податкові інспектори можут установнти для них строки сплати ПДВ до бюджету в такому порядку:
а) при середньомісячній сумі податку на добавлену вартість за ІУ квартал минулого року понад 1000,0 млц. крб.ПДВ сплачується подекадно: 15, 25 числа: поточного місяця і 5 числа наступного. В ці строки підприємство сплачує, авансові платежі, які визначаються виходячи з однієї третини податку за останньою місячною декларацією. 15 числа наступного місяця сплачуеться різниця.між сумами податку, нарахованого за місячною декларацією і сумами податку, сплаченого декадними платежами.
Якщо обчислена в місячній декларації сума ПДВ буде більшою від суми податку, сплаченого декадними платежами доплата податку за результатами перерахунку проводиться не пізніше.строку, встановленого для подання місячної декларації (тобто до 15 числа наступного місяця).
У випадках, коли сума податку, сплаченого декадними платежами, буде більшою, ніж сума, обчислена в місячній декларації, від’ємна різниця, за відсутності в платника недоїмки по платежах до бюджету, на підставі письмової заяви повертається платнику у 5 - денний строк з дня подання заяви або зараховується в рахунок наступних платежів.
б) при середньомісячній сумі податку на добавлену вартість за IV квартал минулого року до 1000 млн крб. ПДВ сплачується один раз на місяць, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, виходячи з фактичної реалізації. У такі ж самі строки, незалежно від середньомісячної суми платежу, ПДВ сплачується підприємствами Міністерства шляхів сполучення України, Державного комітету України по зв’язку, Міністерства цивільної авіації України.
Якщо строки подання декларацій, а відповідно і строки сплати податку за ці періоди припадають на вихідний (неробочий) або святковий день, вони переносяться на перший робочий день після вихідного або святкового дня.
Новостворені підприємства, а також підприємства, які раніше не були платниками податку на добавлену вартість, сплачують податок, виходячи з фактичного обороту за кожний місяць (тобто один раз на місяць незалежно від суми податку). Після закінчення тримісячного строку з дня створенпя підприємства обчислюється середньомісячна сума ПДВ за ці три місяці, і надалі строки сплати податку визначаються виходячи з цієї суми згідно з порядком, викладеним вище. Керівники податкових інспекцій в деяких випадках можуть переносити строки подання декларацій та строки сплати ПДВ для окремих платників на 5 днів.
Зверніть увагу: датою здійснення обороту (реалізації) вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємств, а по експорту товарів (робіт, послуг) — день надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємств. При безплатній передачі або обміні товарів, виконанні робіт, наданні послуг (у тому числі і при бартерних операціях у галузі зовнішньоекономічної діяльності) днем здійснення обороту є день їх передачі (відвантаження, виконання, надання).
Декларації, складені не за встановленою формою і не підписані керівником і головним булгалтером підприємства-платника, вважаються неподаними і повертаються платникам для доопрацювання.
Таким чином, ми розглянули порядок визначення строків сплати та подання декларацій для юридичних осіб. Дещо інший порядок застосовується для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи: ці платники повинні протягом року щоквартально до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і до 15 листопада приносити до бюджету авансові платежі в розмірі 1/4 суми річних платежів. Річна сума авансових платежів визначається на основі суми податку, сплаченого за минулий календарний рік, або на основі планових сум доходу в поточному році. До 15 березня року, наступного за звітним платник податку повинен подати до податкової інспекції декларацію про фактично одержані доходи, на основі якої обчислюється сума ПДВ за звітний рік. Якщо сума податку, сплаченого авансовими платежами, менша від суми податку, обчисленого за декларацією за звітний період, платнику необхідно до 15 березня внести в бюджет від’ємну різницю; відповідно якщо ця сума більша — різниця підлягає поверненню платнику за його письмовою заявою.
10. Порядок бухгалтерського обліку податку і складання розрахункових та відвантажувальних документів
Бухгалтерський облік розрахунків із бюджетом по податку на добавлену вартість ведеться на рахунку 68 «Розрахунки з бюджетом», субрахунок «Розрахунки по податку на добавлену вартість». За дебетом цього рахунку відображаються: по-перше, суми ПДВ, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, які відносяться на витрати виробництва й обігу, а також за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та нематеріальні активи, які використовуються у виробництві продукції (робіт, послуг); по-друге, суми ПДВ, перераховані до бюджету.
За кредитом рахунку відображаються суми податку на добавлену вартість по відвантажених товарах (роботах, послугах), що включаються до складу виручки від реалізації, а також суми ПДВ з одержаних від підприємств-покупців коштів на власні потреби підприємств-постачальників, які не занесені на рахунок «Реалізація». Крім цього, за кредитом відображаються суми податку по матеріальних цінностях, що використовуються для невиробничих потреб. Таким чином, кредитове сальдо за рахунком 68 показує Суму заборгованості бюджету по ПДВ, дебетове — суму надлишку по податку, перерахованому до бюджету, або суму перевищення податку на добавлену вартість, сплаченого постачальникам за матеріальні ресурси і т. ін. над сумою ПДВ, одержаного від покупців за реалізовану продукцію (роботи, послуги).
Розглянемо детальніше, як відображаються в бухгалтерському обліку суми податку на добавлену вартість по різних операціях. Покупці (замовники) суми ПДВ, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені експлуатацію осоновні виробничі фонди та нематеріальні активи, які.використовуються у виробництві продукції (робіт, цослуг), відображають за дебетом рахунку 68 кредитом рахунків 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 76 "Розрахунки э різними дебіторами і кредиторами" тощо.
Зверніть увагу: в непередньому прикладі суми ПДВ не відносяться на рахунки обліку виробничих авансів; вони не відносятьєя також на собівартість продукції (робіт, послуг), а відображаютьея на рахунку 68 «Розрахунки з бюджетом». Але існують винятки з цього порядку, зокрема суми податку на добавлену вартість, що сплачеиі або підлягають сплаті постачальиикам за виконані роботи, надані послуги за придбані матеріальні ресурси, нематеріальні активи, введені в експлуатацію виробничі фонди, що використовуються для виконання операцій, звільнених від податку згідно з підпунктами «е»—«х» (див. Пільги щодо ПДВ), включаються до їх вартості та відображаються за дебетом рахунків обліку виробничих запасів, затрат на виробництво, капіталовкладень та нематеріальних активів.
Сума податку на добавлену вартість по відвантаженнях товарах (роботах, послугах) включається до складу виручки від реалізації (тобто відображаеться в обліку по кредиту рахунку 46 «Реалізація»). Надалі сума ПДВ виділяється із суми виручки від реалізації та видображається постачальником за дебетом рахунку 46 «Реалізація» і «кредитом рахунку 68.
Дещо інший порядок відображення в бухгалтерському обліку ПДВ підприємствах торгівлі, постачання, громадського харчування. Так, сума податку на добавлену вартість по товарах, що надійшля від постачальників, вони відображають разом із вартістю товара за дебетом рахунку 41 «Товари» у кореспонденції з рахунком 60.
Отже, ми розглянули два основних джерела на рахунки яких відносяться податок на добавлену вартість: це собівартість та розрахунки з бюджетом, існує ще одне джерело покриття ПДВ: прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства. Для його відображення використовуються рахунки 81 «Використання прибутку», 87 «Фонди економічного стимулювання», 88 «Фонди спеціального призначення», 96 «Цільове фінансування та цільові надходження».