Фінансовий стан підприємства (стр. 4 из 9)

З 197 127 малих підприємств, зареєстрованих у країні, реально здійснювали свою діяльність тільки 155 456, або 78,8%. Найбільший обсяг продукції був виконаний у торгівлі - 39,3% від загального обсягу.у середньому на одне діюче торгівельне підприємство припадає 0,117 млн. грн. виконаних робіт і послуг. У розрахунку на одне торгове мале підприємство в 2005 році припадало 2,2 тис. грн. прибутку, водночас у цілому в Україні прибуток на одне мале підприємство становив лише 0,8 тис. грн. [13, 17]

Табл. 1.1. Основні фінансові показники діяльності малих підприємств у 2003 році за галузями економіки. [17]

Малий бізнес не лише виготовляє продукцію, формує валовий дохід і прибуток, а й досить активно бере участь у процесі утворення централізованих державних фондів коштів за рахунок податкових платежів.

Діяльність малих підприємств істотно різниться не лише за галузями економіки, а й за формами власності (Табл.1.2.).

Рис. 1.2. Основні фінансові показники діяльності малих підприємств у 2005 році за формами власності [17].

Частка приватних малих підприємств у загальній кількості функціонуючих підприємств становила близько 30%, але основна частина малих підприємств припадала на колективну форму власності (понад 65%). Малі підприємства колективної форми власності виробили більш як 3/4 усієї продукції, тоді як приватні малі підприємства тільки 16,5%. Колективні малі підприємства забезпечили одержання майже 3/4 валового доходу від реалізації продукції, у той час як приватні лише 24%. Однак прибутковими виявилися приватні підприємства, а малі підприємства інших форм власності одержали балансовий збиток. У розрахунку на одне приватне підприємство було отримано 4,85 тис. грн. балансового прибутку.

З метою виходу з економічної кризи та виправлення становища, що склалося в державі у сфері малого підприємництва, Верховна Рада України прийняла Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000 року та Закон України “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” від 21.12.2000 року, із розробленими Кабміном України “Заходами щодо реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2001 рік”. Програма складається із комплексу заходів, спрямованих на реалізацію державної політики щодо розв’язання проблем розвитку малого підприємництва. Зокрема, програмою передбачені активізація фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів; пошук нових форм фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва; розробка та запровадження ефективних кридитно-гарантійних механізмів мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва.

Законом передбачається фінансування програм підтримки малого підприємництва за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у тому числі коштів, одержаних від приватизації державного і відчуження комунального майна, та інших джерел фінансування, не заборонених законом [13].

На 2005 рік у видатковій частині Державного бюджету України на підтримку малого і середнього підприємництва було виділено 27,0 млн. грн., які спрямовані на: впровадження регіональної політики - 65,7%, активізацію фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки - 12,1%, сприяння створенню інфраструктури - 22,2%. Що стосується окремих програм сприяння розвитку і підтримки малого підприємництва, в 2005 році кошти в сумі 32,3 млн. грн. мали бути спрямовані на фінансуваня значних програм (рис.1.4.).

Рис.1.4. Програми сприяння розвитку і підтримки малго підприємництва в 2005 році в Україні. [13]

Таким чином, необхідний диференційований підхід до малих підприємств, що повинен знайти відображення у всіх законодавчих актах України, у тому числі в законах з оподаткування, податковому кодексі. Однак мало звільнити підприємців від необгрунтованого податкового тягаря, треба надати їм, осбливо на початковому етапі, відповідну фінансову підтримку:

створення законодавчо-нормативних умов, сприятливих для одержання необхідних кредитів і позичок від комерційних банків та фнших фінансових установ;

фінансово-кредитна підтримка малих підприємств із боку держави за умови здійснення діяльності, що сприяла б скороченню безробіття, підвищенню обсягу виробництва товарів та послуг, розв’язувала б соціальні проблеми суспільства;

надання підприємствам малого бізнесу відповідних фінансових та інших послуг на пільгових умовах із боку держави для стимулювання розвитку малих підприємств.[9]

2. Дослідження фінансового стану НВКФ “Енергія-Юг”.

2.1.Основні напрямки фінансової діяльності НВКФ “Енергія-Юг”

Науково-виробнича комерційна фірма “Енергія-Юг” створена з метою сучасної підприємницької діяльності учасників, розвитку ринка товарів та послуг в регіоні, створенню робочих місць та отримання прибутку.

Підприємство діє на підставі Статуту, у відповідності до Законів України “Про підприємства в Україні”, “Про господарські товариства” та інших законодавчих і нормативних актів.

Предметом діяльності НВКФ “Енергія-Юг” є торгівельна діяльність у сфері роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також створення торгової мережі магазинів.

Фінансові ресурси підприємства формуються за рахунок виручки від реалізації продукції, робіт, послуг, що одержані від продажу, благодійних внесків та інших фінансових коштів.

НВКФ “Енергія-Юг” реалізує свою продукцію по цінам, що встановлюються самостійно. Отримуючи товар від київських иостачальників, фірма включає в ціну продукції свої 20%, з яких формується прибуток.

Із виручки від реалізації продукції, робіт, послуг та інших надходжень відшкодовуються матеріальні та дорівнювальні до них витрати, витрати на оплату праці, виплачуються податки та інші обов’язкові платежи, сплачуються відсотки по кредитам. Чистий прибуток надходить у повне розпорядження НВКФ “Енергія-Юг”. За рахунок чистого прибутку підприємство формує резервний фонд у розмірі 25% від Статутного фонду. Формування зазначеного фонду здійснюється шляхом щорічних відрахувань, але не менш 5% від суми чистого прибутку до досягнення фондом зазначеного розміру.

Підприємство самостійно планує свою діяльність та визначає перспективи розвитку виходячи із попиту на виготовлену продукцію, роботи, послуги та необхідності свого виробничого та соціального розвитку, підвищення особистих доходів своїх працівників.

2.2. Методика розрахунку та критерії оцінки показників фінансового стану

Фінансовий стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями.

Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансового стану підприємства за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансовий стан підприємства цікавить і його конкурентів, але вже в іншому аспекті — негативному; вони заінтересовані в ослабленні позицій конкурентів на ринку.

Для оцінки фінансового стану підприємства необхідна відповідна інформаційна база. Такою можуть бути звіт про фінансові результати діяльності і баланс. З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності. Вона повинна містити:

· оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємством;

· оцінку наявних у підприємства ресурсів та ефективності їх використання;

· прийняття обгрунтованих управлінських рішень для здійснення інвестиційної політики.

Також необхідно знати групи показників для оцінки фінансового стану підприємства (Рис. 2.5.)

Рис. 2.5. Групи розрахункових показників для оцінки фінансового стану підприємства. [4]

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками — прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.

Рентабельність — це відносний показник ефективності роботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.

Передусім виокремлюють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.

Рентабельність активів (РА) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою:

ПЗ(Ч)

РА= ¾¾¾¾ *100

КА

де ПЗ(Ч) – загальний (чистий) прибуток підприємства;

КА — середня сума активів за річним балансом.

Розрахуємо цей показник для НВКФ “Енергія-Юг”:

16,56

I РA= ¾¾¾¾ *100 = 2,3

722,136

2,64

II РA= ¾¾¾¾ *100 = 0,37