Фінансування Проекту здійснюється з двох джерел: за рахунок позики МБРР та коштів Державного бюджету України. Загальна вартість Проекту — 201,62 млн. Дол. США, з яких 113,74 млн. дол. США буде надано як позики Світового банку (на 20 років), а 87,8 млн. дол. США фінансуватиметься українською стороною.
Стан виконання програми контролює й оцінює незалежна організація — місія Наглядової ради (НР) з питань Проекту модернізації Державної податкової служби України (ПМДПС).
На сьогодні уже оприлюднено два звіти Наглядової ради, складені за результатами місії у вересні 2004 року й у квітні 2005 року з метою відстеження та оцінювання поступу в ході виконання проекту модернізації за узгодженими показниками. У квітні 2005 року здійснено початковий аналіз даних показників та ознайомлення з сучасною ситуацією, що склалася після змін у країні на підставі спілкувань з усіма учасниками податкових правовідносин, у ході яких обговорювалися зміни у взаєминах між платниками податків, об'єднаннями й асоціаціями платників податків та органами ДПС України, а також питання щодо поліпшення якості масово-роз'яснювальної роботи серед платників податків як результат упровадження Проекту модернізації.
Членами НР у другому звіті вказано на конкретні недоліки у звітності за визначеними сторонами контрольованих показниках. Комісія засвідчила відсутність більшості даних щодо управління справлянням податків (кількість своєчасно поданих податкових декларацій, прострочених або неповних платежів, санкцій, дані про перевірки). Як пояснюють у ДПА, інформація зберігається на районному рівні і її можна узагальнити лише вручну. Ускладнюється й аналіз примусового стягнення податків: у звіті зазначено лише їхню загальну кількість, інформація не розбита за видом податку та давністю податкової заборгованості. Такі недоліки фактично унеможливлюють докладний аналіз цих важливих процесів.
Відповідальним за впровадження Програми модернізації, проведення спеціальних економічних досліджень та оцінки Програми, надання інформації незалежним наглядовим і дорадчим органам є Департамент розвитку та модернізації Державної податкової служби, створений у складі ДПА України Кабінетом Міністрів України ще у 2000 році.
Про результати роботи цієї структури можна судити за публікаціями у журналі "Вісник податкової служби" й на офіційному сайті ДПА, де висвітлюються результати контролю наглядачів, аналізуються програми, пов'язані з модернізацією, представлено розроблені концепції на виконання Програми модернізації. Також департамент опікується удосконаленням процедур розподілу платників ПДВ за категоріями уваги, що позитивно було оцінено й наглядачами, які вважають, що у рамках виконання Програми підвищено ефективність операційної діяльності та поліпшено взаємини з платниками податків.
Справді, ризикоорієнтовна система — це одна із останніх принципово новітніх розробок ДПА України в частині удосконалення механізмів адміністрування податків. Ці розробки уже сьогодні відкривають для податкової служби реальні перспективи переходу на партнерські прозорі взаємовідносини з платниками податків у співпраці над наповненням Державного бюджету України, є основою для планування проведення документальних перевірок суб'єктів господарської діяльності. Водночас, говорячи про позитивне в системі адміністрування податків на підставі врахування критеріїв ризику, її фактичне поступове втілення, незрозумілим є те, що документ, яким впроваджено Порядок розподілу платників податків за категоріями уваги (наказ ДПА №633 від 09.11.2004 року), не набрав юридичної сили (реєстрації у Міністерстві юстиції не пройшов).
Аналізуючи стан виконання Програми модернізації, наглядачі зауважують про затримки змін у робочих процесах та структурі організації. Вони пропонують започаткування змін у рамках кількох пілотних проектів до кінця 2005 року і впровадження їх результатів у національному масштабі на початку 2007 року. Та поки що інформації про якісь конкретні апробації немає.
Як позитив слід назвати створення у рамках Програми спеціальних груп у регіонах з формування пропозицій стосовно удосконалення податкового законодавства. Це досить важливо, адже тільки практики на місцях можуть виявити недоліки й суперечності у податковому законодавстві, подолання яких внесе ясність у податкове законодавство та сприятиме його спрощенню. Від результатів такої роботи виграють і платники податків, і ДПА, а головне — це сприятиме підвищенню рівня добровільної сплати податків.
Назву податкової адміністрації перекладають з англійської мови як податкове обслуговування. Тому діяльність податкової адміністрації треба повернути в русло, для якого вона призначена, і спрямувати її роботу на обслуговування платників податків, а не бути наглядачем задля покарання платників податків.
Для забезпечення виконання стратегічних цілей, передбачених Програмою модернізації, потрібна копітка щоденна робота не лише органів ДПС, а всіх учасників податкових правовідносин.
З цією метою треба:
по-перше, забезпечити умови для підвищення рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків за рахунок:
· розроблення та впровадження спеціальних програм профілактичного спрямування стосовно роз'яснення та виховання громадян України у дусі того, що сплата податків і зборів — це конституційний і громадянський обов'язок (у тому числі й учнівських програм);
· розроблення та впровадження заходів індивідуальної роботи з платниками податків, у тому числі й тих, котрі не звітують;
· забезпечення об'єктивного та системного оприлюднення діяльності органів Державної податкової служби на підставі реальних статистичних даних.
По-друге, розробити і впровадити чітке законодавство щодо механізму та процедур справляння кожного податку (збору, платежу), яке б унеможливлювало суперечності, мінімізацію й ухиляння від сплати податків, та удосконалити законодавство, яким регулюється здійснення податкового контролю. З цією метою:
· створити разом з Комітетом з питань законодавства Верховної Ради, Міністерством фінансів, Мінекономіки та ДПС тимчасовий орган з розроблення податкового законодавства з урахуванням пропозицій науковців, бізнесу, нижчої ланки ДПС, судової практики тощо;
· провести інвентаризацію чинної системи оподаткування, яка дасть можливість виявити й надалі відмовитись від тих податків і зборів, які є по суті збитковими, оскільки на їх адміністрування витрачається більше коштів, ніж отримує бюджет;
· нормативно затвердити модель управління персоналом Державної податкової служби відповідно до цілей Програми модернізації;
· переглянути систему оплати праці контролерів-ревізорів, що дасть змогу звести до мінімуму "людський фактор" при проведенні перевірок;
· створити на підставі чинних реєстрів єдину систему державної реєстрації платників податків в органах Державної податкової служби України;
· шляхом повної автоматизації процесів удосконалити отримання та облік даних стосовно платежів, що надходять до бюджетів;
· розробити й затвердити чітку процедуру та методології перевірок (за видами);
· спростити форми податкової звітності, скоротити їх кількість, удосконалити інструкції щодо їх заповнення; переглянути процедури сплати податкового боргу, апеляційних узгоджень.
По-третє, удосконалити систему інформаційної взаємодії з усіма пов'язаними з оподаткуванням і контролем інституціями як усередині держави, так і з міжнародними організаціями.
Внаслідок забезпечення умов виконання стратегічних цілей кожен громадянин або суб'єкт підприємницької діяльності повинен відчути повну захищеність від будь-якого упередженого ставлення з боку органів податкового контролю та мати можливість працювати без їхнього необґрунтованого втручання, дотримуючись законодавства.
Розглядаючи питання податкового контролю, варто пам'ятати, що одна з головних вимог його здійснення випливає з відомого ще з давнини принципу оподатковування: контроль має давати значно більше коштів, ніж витрачається на його проведення (принцип дешевини та ефективності податкової системи). На жаль, сучасна практика здійснення податкового контролю ще не повною мірою відповідає цим вимогам [16].
Програма модернізації податкової служби України дає свої результати, які ілюструють Додаток Б, В.
ВИСНОВКИ
В даній курсовій роботі було розглянуто методи організації податкової роботи та податкової служби.
Актуальність цієї теми у тому, що надійність та ефективність податкової системи залежить від двох чинників: раціональності побудови податкової системи і рівня організації податкової служби держави.
Метою даної роботи був розгляд організаційної структури органів ДПС, їх функцій, прав та обов’язків, організації податкової роботи, Програми модернізації податкової служби України.
Долсідження методів організації податкової слжуби та податкової роботи показало, що державні органи, в тому числі й державна податкова служба, не тільки повинні працювати ефективно, а й вміти переконати всіх громадян у результативності й доцільності своєї діяльності. Тобто, просто хорошої роботи недостатньо. В сучасних умов демократизації суспільства важливою вимогою є визнання цієї роботи населенням. Якщо раніше, за тоталітарної системи суспільства, комунікація була однобічним процесом, то зараз зростає роль населення, ефективними є лише двосторонні зв’язки. Інші держави вже пройшли через цей етап.