Фінансовий контроль та його роль в економічній системі держави (стр. 8 из 12)

Отже, контрольно-ревізійний процес є системним впливом на суб'єкт підприємницької діяльності з метою її оптимізації та нормативно-правового регулювання в умовах ринкових відносин.

Державна контрольно-ревізійна служба України.

Законом України про державну контрольно-ревізійну службу передбачено створення її при Міністерстві фінансів України в складі Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділах (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах і державних

фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримуюють кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень нормативних актів та запобігання їм у подальшій діяльності.

Державна контрольно-ревізійна служба має централізовану організаційну структуру. Головне контрольно-ревізійне управління України очолює начальник, який призначається Кабінетом Міністрів України. Керівників регіональних контрольно-ревізійних управлінь і підрозділів призначають вищі керівники за підпорядкованістю. Структурні підрозділи контрольно-ревізійної служби є юридичними особами, мають самостійні кошториси, поточні та інші рахунки в банках.

Функції державної контрольно-ревізійної служби полягають у проведенні ревізій та аудиту фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності у міністерствах, відомствах, підприємствах і організаціях, які утримуються за рахунок державного бюджету. До її функції також належить проведення ревізій та аудиту правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються із державного бюджету, контролюють повноту оприбуткування, використання і збереження валютних коштів; перевіряють виконання рішень за результатами проведення ревізій.

Важливою функцією державної контрольно-ревізійної служби є складання нормативно-методичних документів щодо проведення контрольно-ревізійної роботи, узагальнення досвіду цієї роботи та поширення його у контрольно-ревізійних підрозділах, а також міністерствах і відомствах.

Головне контрольно-ревізійне управління України та його підрозділи мають право:

• в процесі ревізії, аудиту проводити інвентаризацію фактичної наявності грошей, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції та ін.;

• безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі й інші приміщення для обстеження їх з питань, пов'язаних з ревізією або аудитом;

• припиняти операції на рахунках у банках та інших

фінансово-кредитних установах у випадках, коли керівництво об'єкта, який ревізують, перешкоджає виконанню контрольно-ревізійних процедур;

• залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини, матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів, готової продукції, інших контрольно-ревізійних процедур з оплатою за рахунок спеціально передбачених для цього коштів;

• вимагати від керівників об'єктів, які ревізують, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у необхідних випадках опечатувати каси та касові приміщення, склади, архіви, а в разі виявлення підроблень, інших зловживань вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії або аудиту, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

• одержувати від Національного банку України та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції й залишки коштів на рахунках об'єктів, які ревізують або перевіряють, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності —довідки і копії документів про операції та розрахунки з об'єктом, який ревізують;

• одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, які ревізують, письмові пояснення з питань, що виникають у ході ревізії, аудиту;

• пред'являти керівникам та іншим службовим особам об'єктів, які ревізують, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати у бюджет виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

• стягувати у доход бюджету кошти, одержані за угодами, без встановлених законом підстав;

• накладати у випадках, передбачених законодавством, на керівників та інших службових осіб підприємств адміністративні стягнення;

• застосовувати до підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені законодавством з оподаткування;

• проводити контрольні заходи спільно з іншими контролюючими органами державного фінансового контролю.

Ревізії, контрольні перевірки проводять на підставі розпорядчого документа, підписаного начальником служби, управління, керівником підрозділів служби в районі, місті. За ініціативою державної контрольно-ревізійної служби ревізія підприємства, установи, організації проводиться не частіше від одного разу на рік. За дорученням правоохоронних органів ревізію проводять у будь-який час.

Скарги на дії ревізорів розглядаються і вирішуються керівниками підрозділів державної контрольно-ревізійної служби. Подання скарги не припиняє оскаржуваної дії службових осіб державної контрольно-ревізійної служби.

Органи державної контрольно-ревізійної служби проводять ревізії та аудит суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності за постановою правоохоронних органів. Ці самі органи надають допомогу ревізорам у виконанні ними службових обов'язків.

Службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади. Законні вимоги ревізорів є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, які ревізують. Ці особи при виконанні своїх службових обов'язків перебувають під захистом закону.

Викладені функції державної контрольно-ревізійної служби в Україні, права і обов'язки посадових осіб цієї служби не поширюються на контроль місцевих Рад народних депутатів (муніципальний контроль), профспілковий і відомчий контроль.

Отже, Державна контрольно-ревізійна служба в Україні координує проведення контрольних заходів в економіці держави, сприяє правопорядку у фінансово-господарській діяльності.

2.3 Внутрішній контроль суб’єктів господарювання.

Внутрішній контроль суб’єктів господарювання здійснюєтся на декилькох ланках. По перше це операціі з коштами в касах, а по друге контроль операцій з виробничими запасами.

Контроль операцій з коштами у касах здійснюється окремо від інших господарських операцій, коли питання стосуються нестачі коштів, порушення нормативних документів, що регулюють облік коштів у касах підприємства та на його банківських рахунках з метою привласнення коштів окремими працівниками (касирами, бухгалтерами). Нерідко зловживання з коштами пов'язані не тільки з касовими і банківськими операціями, а й реалізацією товарно-матеріальних цінностей, готової продукції, робіт і послуг. У цих випадках відповідно до завдань контролюючих органів

проводиться комплексна ревізія господарських операцій, відображених у системі бухгалтерського обліку. Незалежно від обсягу господарських операцій основним завданням контролю є збереження коштів, при нестачах - встановлення розміру заподіяної шкоди, відповідальних за них конкретних осіб та виявлення причин, що зумовили правопорушення з метою їх профілактики.

Виплата заробітної плати персоналу, оплата витрат на службові відрядження та ін. на підприємствах здійснюються головною касою або її філіалами в цехах, виробничих одиницях, дільницях коштами, одержаними готівкою з установи банку, де відкрито рахунки підприємства. Виняток становлять підприємства торгівлі і громадського харчування, на яких крім головної каси є ще операційні каси у магазинах, їдальнях, кафе, буфетах, де використовуються реєстратори розрахункових операцій (електронні контрольно-касові апарати тощо). На цих підприємствах виплата заробітної плати продавцям та іншим працівникам може здійснюватися операційними касами торговельної одиниці.

Відповідно до завдань контролю операцій з коштами ревізор визначає об'єкти, джерела інформації, методичні прийоми контролю, узагальнення і реалізації його результатів (рис. 11.1).

Слід пам'ятати, що приведений стандарт застосовується окремо до кожного з питань, поставлених на вирішення контролю і ревізії.

Об'єктами контролю операцій з коштами є: збереження коштів і цінних паперів; касові і банкові операції; первинна документація і бухгалтерський облік операцій з коштами. Важливим об'єктом є також нестача коштів і збитки, їх обґрунтованість та встановлення відповідальних за них осіб.