Смекни!
smekni.com

Фінансовий контроль та його роль в економічній системі держави (стр. 1 из 12)

Курсова робота з теми:

Фінансовий контроль та його роль в

економічній системі держави

Київ 2007


План.

Вступ.

1. Теоретичні основи фінансового контролю................................................................... 4

1.1. Сутність та значення фінансового контролю........................................................ 4

1.2. Види фінансового контролю................................................................................... 16

1.3. Методи фінансового контролю............................................................................... 19

2. Особливості фунціонування суб’єктів фінансового контролю.................................. 27

2.1. Функціі державного казначейства украіни............................................................ 27

2.2. Діяльність державної контрольно-ревізійной служби.......................................... 31

2.3. Внутрішній контроль суб’єктів косподарювання................................................. 37

3. Напрямки удосконалення фінансового контролю України........................................ 44

Висновки................................................................................................................................ 52

Список літератури................................................................................................................. 54


Вступ.

Тема цієї роботи: Економічний контроль та його роль в економічній системі держави. Це питання на данній час є посить актуальним, тому-що фінансовий контроль є невід’ємною частиною регулювання та управлиння єкономікою держави. А саме він використовується для розподілення та ефективного використання фінансових ресурсів держави (на державному рівні) Але в Укаїні фінансовий контроль має багато недоліків, які не дають змоги його ефективного використання та фунціонування. В цій роботі я розгляну як і шляхи поліпшеня фінансового контролю так і те, на чому він грунтуется та де і коли викорестовується. Буде підкресленно його необхіність в економіці.

1. Теоретичні основі фінансового контролю.

1.1 Сутність та значаня фінансового контролю

Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин у різних соціально-економічних формаціях потребує вдосконалення функції управління процесом виробництва, в тому числі і контролю економіки. Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань системи управління. Тому призначення контролю відповідає цілям управління, які визначаються економічними і політичними закономірностями розвитку певної формації. Функції економічного контролю зумовлюються дією основного економічного закону формації і цілями суспільства, інтереси якого він забезпечує.

Контроль проявляється як функція системи управління суспільними процесами. Це стосується в основному соціального управління, політичного керівництва, народної демократії, правової держави.

Дердавне регулювання в широкому розумінні – це вплив державної влади на господарськи процеси певним способом з відомими цілями

У вузькому розумінні державне регулювання — це форма ціле­спрямованого впливу держави на економіку з метою забезпечення підтримки її функціонування на визначеному, суспільнонеобхід-ному рівні. Вона являє собою систему типових заходів законодав­чого, виконавчого і контролюючого характеру для стабілізації і пристосування існуючої соціально-економічної системи до умов, що змінюються, а також вивчення тенденцій економічних явищ із метою забезпечення подальшого суспільно-економічного розвитку.

Об'єктивна можливість державного регулювання економіки виникає з досягненням певного рівня економічного розвитку, концентрації виробництва і капіталу. Необхідність, що перетво­рює цю можливість на дійсність, полягає в накопиченні проб­лем, труднощів, з якими і покликана справитися економічна по­літика: галузеві і загальногосподарські кризи, масове безробіт­тя, порушення в грошовому обігу, загострення конкуренції на е-вітових ринках.

За сучасних умов державна економічна політика є складо­вою частиною процесу зростання. Вона вирішує різні завдан­ня: стимулювання економічного зростання, регулювання зай­нятості, заохочення прогресивних зрушень у галузевій і регіо­нальній структурі, підтримка експорту тощо. Поняття "дер­жавна економічна політика" ширше поняття "державне ре­гулювання економіки", оскільки відображає неекономічні ме­тоди впливу на господарську діяльність.

Особливо важливою є роль економічної політики держави в країнах, що розвиваються, та країнах перехідної економіки.

У своїй діяльності національні уряди керуються рецептами однієї чи декількох економічних теорій, що, на їхню думку, найбільшою мірою віддзеркалюють дійсність. Можна виділити наступні основні сучасні теорії державного втручання в економіку: монетаристська (неокласична), неокейнсіанська, ордоліберальна, підхід із позиції теорії суспільного вибору.

Згідно з монетаристською концепцією ринок є саморегулю­ючою системою, у якій державі приділяється роль підтримки /ринкової структури, основними методами регулювання, відповідно до цієї концепції є фінансово-грошові інструменти і кредитно-грошове регулювання.

Основні ідеї Кейнса залишаються актуальними й у сучасних умовах: держава зв'язана з ринковою економікою через державну власність, податки, державні витрати і пози­ки. Основні економічні функції держави такі: 1) забезпечення правової бази функціонування ринкової економіки; 2) захист конкуренції (держава перешкоджає фірмам, що мають конт­роль над ціною, установлювати занадто високі ціни); 3) пере­розподіл доходів і багатства за допомогою трансфертних пла­тежів; 4) зміни в розподілі ресурсів для зміни структури випус­ку; 5) стабілізація економіки (контроль за рівнем зайнятості й інфляції, стимулювання економічного зростання

Виконання цих функцій вимагає значних коштів, які держава одержує чотирма способами за рахунок: 1) доходів від держ-власності; 2) стягнення податків (прибутковий податок, пода­ток на прибуток корпорацій і ін.); 3) продажу державних цін-чних паперів; 4) друкування грошей.

Неокейнсіанці вважають, що сучасна економіка являє со­бою більш складну, ніж ринкові відносини, систему, і що дер­жавне регулювання необхідне не тільки на оперативному, але й на структурному рівні.

Найбільший внесок у розроблення теорії державного регу­лювання економіки зробили прихильники неокейнсіанської і монетаристської шкіл, деяких інших економічних вчень.

В умовах функціонування економічної системи провідне /місце в будь-якій країні належить фінансовій сфері. Викликано це тим, що на базі фінансів і управління ними формуються відносини між усіма суб'єктами економіки. Тому екс-прези­дент України Л. М. Кравчук з приводу необхідності створення ефективної системи управління фінансами висловився так: "...навчитися ефективно управляти фінансами, це означає на­вчитися управляти економікою"

Фінансова політика є важливим засобом реалізації політики держави у будь-якій сфері суспільного життя, оскільки спря­мована на формування максимально можливого обсягу фінан­сових ресурсів, які є матеріальною основою реалізації тієї чи і ншої державної програми економічного і соціального розвитку.

Фінансова політика — це система заходів держави, спрямо­ваних на мобілізацію, розподіл і використання фінансових ре­сурсів для забезпечення економічного та соціального розвитку.

Під час розроблення фінан­сової політики визначається обсяг фінансових ресурсів, їх склад, структура, джерела мобілізації. До завдань фінансової політи­ки належать встановлення раціонального розподілу і викорис­тання фінансових ресурсів.

У ході здійснення фінансової політики складається фінансо­вий механізм, який представляє собою сукупність видів, форм і методів організації фінансових відносин.

Фінансова політика держави, як і політика взагалі, склада­ються з трьох основних елементів: "вибір і встановлення голов­них цілей, конкретизація перспективних і поточних завдань, які необхідно вирішити для досягнення стратегічних цілей за певний період життя суспільства"; "розроблення методів, за­собів і конкретних форм організації відносин, з допомогою яких дані цілі досягаються в найкоротші терміни, а ближчі і перс­пективні завдання відповідним чином оптимізуються"; "підбір і розставлення кадрів, здатних успішно вирішити поставлені завдання"

Оскільки кінцевим призначенням фінансових ресурсів є забезпечення розширеного відтворення і задоволення суспіль-Іних інтересів та потреб, то кожний громадянин і держава в цілому надзвичайно зацікавлені в їх ефективному використан­ні. Звідси об'єктивно виникає потреба в управлінні фінансови­ми ресурсами, а відтак і фінансового контролю.

Термін "контроль" походить від французького слова "controle" — список, який ведеться у двох примірниках; повторне повер-/ нення до раніше розглянутого питання, його перевірка. Функція і контролю у державному регулюванні економіки полягає в ана-і лізі та порівнянні фактичного стану економіки з вимогами поставлених державною політикою завдань та причин відхилень, \а також в оцінці діяльності й доцільності саме такого шляху.

На мій погляд, вичерпне визначення фінансового контро­лю пропонує І. Стефанюк: "Фінансовий контроль — це система І активних дій, що здійснюються органами державної влади, міс­цевого самоврядування, суб'єктами господарювання та грома­дянами України, по стеженню за функціонуванням будь-якого об'єкта управління в частині утворення, розподілу та викорис­тання фінансових ресурсів із метою оцінки економічної ефектив­ності господарської діяльності, виявлення та блокування в ній відхилень, що перешкоджають законному і ефективному вико­ристанню майна і коштів, розширеному відтворенню вироб­ництва, задоволенню державних, колективних та приватних інтересів і потреб та удосконалення управління економікою"