Прибуток підприємства та методи управління ним (стр. 7 из 13)
∆РД = 194 (43 – 41) = 388 тис. грн.;
∆Рж = 222 (52 -50) = 444 тис. грн..
Сукупний вплив на прибуток змін ціни на всю реалізовану продукцію
∆РР = 548,8 + 655,2 + 388 + 444 = 2036 тис. грн.
2. Вплив на прибуток змін обсягів реалізації продукції.
, (2.2)де, Ро – прибуток від реалізованої продукції за попередній період;
S1,0 – фактична собівартість реалізованої продукції у звітному періоді, що розрахована в цінах і тарифах попереднього періоду,
; (2.3)Sio – собівартість і-го виду продукції в попередньому періоді;
Qil - обсяг реалізації і-го виду продукції в попередньому періоді;
So – фактична собівартість реалізованої продукції в попередньому періоді,
, (2.4)де, Qio – обсяг реалізації і-го виду продукції в попередньому періоді.
З’ясовується, скільки додатково було отримано прибутку тільки завдяки збільшенню обсягів виробництва окремих видів продукції. Для зручності порівняння обсяги виражені через собівартість (з метою уникнення впливу цінового чинника). Припускається, що пропорційно до зміни обсягів виробництва змінюється прибуток.
Приклад. Фактична собівартість реалізованої продукції у звітному періоді за видами виробів
SA1,0 = 196 * 24 = 4704 тис. грн.
SБ1,0 = 165 * 7 = 1155 тис. грн.
SВ1,0 = 312 * 53 = 16536 тис. грн.
SГ1,0 = 279 * 39 = 10881 тис. грн..
SД1,0 = 194 * 37 = 7178 тис. грн..
SЄ1,0 = 135 * 41 = 5535 тис. грн..
SЖ1,0 = 222 * 39 = 8658 тис. грн.
Вплив на прибуток змін обсягів реалізації продукції
∆РQ = 8700*
3. Вплив на прибуток змін у структурі реалізованої продукції
, (2.5)де, V1,0 – обсяги реалізації продукції у звітному періоді за цінами попереднього періоду;
V0 – виручка від реалізації продукції за попередній період,
.Приклад. Обсяги реалізації продукції за видами виробів у звітному періоді за цінами попереднього періоду.
VA1,0 = 196 * 30,2 = 5919,2 тис. грн.
VБ1.0 = 165 * 13 = 2145 тис. грн.
VВ1,0 = 312 * 59,9 = 18688,8 тис. грн.
VГ1,0 = 279 * 45 = 12555 тис. грн.
VД1,0 = 194 * 41 = 7954 тис. грн.
VЄ1,0 = 135 * 52 = 7020 тис. грн.
VЖ1,0 = 222 * 50 = 11100 тис. грн.
V1,0 = 65382 тис. грн.
Вплив на прибуток змін у структурі реалізованої продукції
∆РQ` = 8700
4. Вплив на прибуток змін собівартості одиниці продукції
, (2.6)де, Sil – собівартість і-го виду продукції у звітному періоді.
Приклад. Вплив на прибуток змін собівартості продукції за видами виробів.
∆РА = 196 (24 – 26) = -392 тис. грн.;
∆РВ = 312 (53 – 55) = -624 тис. грн.;
Сукупне збільшення собівартості продукції (тобто зменшення прибутку) зумовлюється збільшенням собівартості одиниці продукції:
∆РS = (-392) + (-624) = -1016 тис. грн.
5. Вплив на прибуток змін собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції.
(2.7)Приклад. Вплив на прибуток змін собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції.
∆РSQ = 44256
- 54647 = -7 тис. грн. 6. Сукупний вплив чинників на прибуток від реалізації продукції.
∆РТ = ∆РР + ∆РQ + ∆РQ` + ∆РS + ∆РSQ = 2036 + 2043 + 58,6 – 1016 – 7 = 3115 тис. грн.
7. Загальне збільшення операційного прибутку.
∆Р = Р1 – Р0 = ∆РТ + ∆РО (2.8)
де Р1 – операційний прибуток за звітний період; ∆Р0 – збільшення інших операційних доходів.
Приклад. Загальне збільшення операційного прибутку.
∆Р = 3115 + 18 = 3133 тис. грн.
Структуру змін операційного прибутку за чинниками з числовими абсолютними показниками і у відсотках наведено на рис. 2.2
Збільшення операційного прибутку до 3133 тис. грн. пояснюється збільшенням прибутку від реалізації продукції та збільшенням інших операційних доходів. Вирішальними чинниками збільшення прибутку від реалізації продукції були такі:
· підвищення цін на реалізовану продукцію (за умови виключення впливу інших чинників цей чинник сприяв би збільшенню операційного прибутку в 10,8 раз порівняно з фактичним рівнем);
· збільшення собівартості реалізованої продукції (внаслідок дії цього чинника за умови незмінності інших чинників операційний прибуток зменшився б майже в 10 разів порівняно з фактичним рівнем).
Оскільки ціни на реалізовану продукцію підвищились більше ніж її собівартість, то прибуток у загальному підсумку збільшився.
2.3 Організація процесу управління прибутком на підприємстві
Керівнику будь-якого підприємства на практиці приходиться приймати безліч різноманітних управлінських рішень. Кожне прийняте рішення, що стосуються ціни, витрат підприємства, обсягу і структури реалізації продукції, в остаточному підсумку позначається на фінансових результатах підприємства. Простим і дуже точним способом визначення взаємозв'язку і взаємозалежності між цими категоріями є встановлення точки беззбитковості - визначення моменту, починаючи з якого доходи підприємства цілком покривають його витрати.
На підприємстві, що аналізується, одним з інструментів менеджерів у процесі управління прибутком є аналіз беззбитковості виробництва чи аналіз співвідношення „витрати - обсяг – прибуток” (Cost - Volume -Profіt; CVP - аналіз).
Цей вид аналізу є одним з найбільш ефективних засобів планування, прогнозування і, відповідно, управління діяльністю підприємства. Він допомагає керівникам підприємств виявити оптимальні пропорції між перемінними і постійними витратами, ціною й обсягом реалізації, мінімізувати підприємницький ризик.
Ключовими елементами аналізу співвідношення "витрати - обсяг - прибуток" виступають маржинальний доход, поріг рентабельності (точка беззбитковості), виробничий левередж і маржинальний запас міцності.
Маржинальний доход - це різниця між виручкою підприємства від реалізації продукції (робіт, послуг) і сумою перемінних витрат.
Поріг рентабельності (точка беззбитковості) - це показник, що характеризує обсяг реалізації продукції, при якому виручка підприємства від реалізації продукції (робіт, послуг) дорівнює всім його сукупним витратам, тобто це той обсяг продажів, при якому підприємство не має ні прибутку, ні збитку.
Виробничий левередж - це механізм управління прибутком підприємства в залежності від зміни обсягу реалізації продукції (робіт, послуг).
Маржинальний запас міцності - це процентне відхилення фактичної виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) від граничного виторгу (порога рентабельності).
Для проведення аналізу беззбитковості виробництва необхідною умовою є розподіл витрат підприємства на постійні і перемінні. Як відомо, постійні витрати не залежать від обсягу виробництва, а перемінні - змінюються з ростом (зниженням) обсягу випуску і продажів. Для розрахунку розміру виручки, що покриває постійні і перемінні витрати, виробничі підприємства у своїй практичній діяльності використовують такі показники, як величина і норма маржинального доходу.
Величина маржинального доходу показує внесок підприємства в покриття постійних витрат і одержання прибутку.
Існує два способи визначення величини маржинального доходу. При першому способі з виторгу підприємства за реалізовану продукцію віднімають усі перемінні витрати, тобто всі прямі витрати і частину накладних витрат (загальновиробничі витрати), що залежать від обсягу виробництва і відносяться до категорії перемінних витрат. При другому способі величина маржинального доходу визначається шляхом додавання постійних витрат і прибутку підприємства.
Під середньою величиною маржинального доходу розуміють різницю між ціною продукції і середніх перемінних витрат. Середня величина маржинального доходу відбиває внесок одиниці виробу в покриття постійних витрат і одержання прибутку.
Нормою маржинального доходу називається частка величини маржинального доходу у виторзі від реалізації (для окремого виробу) чи частка середньої величини маржинального доходу в ціні товару.
Використання цих показників допомагає швидко вирішити деякі задачі, наприклад, визначити розмір прибутку при різних обсягах випуску.
Розглянемо практику застосування даної методики ДП „Арго” на конкретних прикладах. В цих прикладах, для полегшення розрахунків, використовуються два низь витратні вироби ДП „Арго” – контролери FEC і ІРС. Даний аналіз проводиться також і по всій іншій продукції підприємства, проте обсяги даної роботи не дозволяють навести розрахунки по всьому асортименту продукції. Тут наведено методику, яка ілюструється конкретними прикладами.
Приклад 1. ДП „Арго” складає і продає контролери FEC, середні перемінні витрати на виробництво і збут якого складають 10 грн. за 1 виріб. Пристрій продається за ціною 15 грн.. Постійні витрати підприємства на місяць складають 15 тис. грн. Розрахуємо, яку прибуток може одержати підприємство на місяць, якщо воно продає напоїв в обсязі 4000, 5000, 6000 виробів.