Основною метою аналізу грошових коштів підприємства є оцінка сум і рівня середнього залишку грошових активів з позицій забезпечення платоспроможності підприємства, а також визначення ефективності їх використання.
На першому етапі аналізу оцінюють ступінь участі грошових активів у оборотному капіталі. Оцінка здійснюється на основі визначення коефіцієнта участі грошових активів у оборотному капіталі (табл. 3.5)
Таблиця 3.5. Вихідна інформація для аналізу грошових коштів тис. грн.
| Стаття | 2006 | 2007 | 2008 |
| Середній залишок грошових коштів | 11 | 7 | 18,5 |
| Середня сума оборотного капіталу | 23 851,5 | 22 554,5 | 20 544 |
| Загальний видаток грошових коштів | 16 387 | 10217 | 5427 |
| Тривалість періоду, днів | 360 |
Для проведення аналізу запасів на підприємстві подамо вихідні дані у вигляді табл. 3.6.
Таблиця 3.6. Вихідна інформація для аналізу стану виробничих запасів
| Стаття | 2006 рік | 2007 рік | 2008 рік |
| Середній залишок (п.п + к.п)/2 | Середній залишок (п.п + к.п)/2 | Середній залишок (п.п + к.п)/2 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Запаси – усього | 20 120 | 17 779,5 | 16 645,5 |
| У тому числі: сировина і матеріали | 7602 | 6519,5 | 5210 |
| незавершене виробництво | 4716 | 3731 | 2947,5 |
Таблиця 3.7. Показники ефективності використання виробничих запасів, днів
| Показник | 2006 | 2007 | 2008 |
| Оборотність виробничих запасів | 0,7 | 1,02 | 1,5 |
| Строк збереження виробничих запасів | 540 | 354 | 240 |
| Період обертання сировини і матеріалів | 530 | 256 | 132 |
| Тривалість обороту готової продукції | 199 | 174 | 121 |
| Тривалість виробничого циклу | 120 | 86 | 42 |
Проведений аналіз свідчить, що на підприємстві протягом трьох років у цілому ефективність використання виробничих запасів підвищилася. Усі отримані показники (табл. 3.7) за своїм значенням є кращими.
У 2006–2008 рр. зросла оборотність та суттєво скоротився строк збереження виробничих запасів, що є позитивним явищем і ознакою поліпшення ділової активності підприємства.
Протягом періоду, що аналізується, спостерігалося прискорення обороту сировини і матеріалів, що слід оцінити позитивно, оскільки воно свідчить про більш раціональне їх використання у виробничій діяльності.
Майже 60% у структурі запасів підприємства у 2008 р. займала готова продукція (табл. 3.7). Крім того, за останній рік залишки готової продукції на складі зросли більш як на 18% порівняно з 2007 р. Такий стан може бути втратою ринків збуту, високою собівартістю продукції, низькою купівельною спроможністю покупців, неритмічним випуском та відвантаженням продукції тощо.
Це є негативним явищем, оскільки зростання залишків готової продукції на складі призводить до тривалого заморожування оборотного капіталу, відсутності готівки, появи у підприємства потреби в кредитах, зростання кредиторської заборгованості. Проте на підприємстві, що аналізується, поряд зі зростанням залишків готової продукції на складі тривалість знаходження капіталу в готовій продукції зменшується. Так, протягом 2008 р. на підприємстві відбулося скорочення залишків незавершеного виробництва на 1033 тис. грн. (див. табл. 3.7). Таке скорочення може бути наслідком, з одного боку, скорочення виробництва, а з другого – прискорення оборотності капіталу внаслідок скорочення тривалості виробничого циклу.
З 2006 по 2008 р. тривалість виробничого циклу зменшилася на 78 днів. Скорочення тривалості виробничого циклу призвело до зменшення залишків незавершеного виробництва внаслідок прискорення оборотності капіталу.
Ефективність управління використанням виробничих запасів можна оцінити за допомогою суми коштів додатково вивільнених з обороту чи додатково залучених в оборот для забезпечення виробничої діяльності підприємства.
Суму коштів, додатково вивільнених з обороту, можна визначити за формулою
∆CO = (b¡-b0) – Ті,
де b¡, в0 – оборотність запасів у звітному та базисному періодах; Ті – одноденний фактичний оборот у звітному періоді;
∆СО = (1,15 – 1,02) • 14 183: 360 = 18,91 тис. грн.
Отже, у результаті проведеного аналізу можна зробити висновок про більш ефективне управління виробничими запасами на підприємстві в 2006 р., наслідками якого стало додаткове вивільнення капіталу в сумі 18,91 тис. грн.
Вихідну інформацію для оцінки стану дебіторської заборгованості, її динаміки та періоду інкасації подано в табл. 3.8.
Для аналізу дебіторської заборгованості розраховують коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість, який дорівнює відношенню суми дебіторської заборгованості за певний період до загальної суми оборотних активів підприємства. Коефіцієнт розраховують у динаміці.
Таблиця 3.8. Вихідна інформація для аналізу дебіторської заборгованості тис. грн.
| 2006 | 2007 | 2008 | |
| Стаття | Середній залишок (п.п + к.п)/2 | Середній залишок (п.п + к.п)/2 | Середній залишок (п.п + к.п)/2 |
| Дебіторська заборгованість | 3375 | 4615 | 3822,5 |
| Сума оборотних активів | 25 377 | 19 732 | 21 356 |
| Виручка від реалізації | 18 064 | 29 624 | 36 453 |
| Тривалість періоду, днів | 360 |
Проаналізуємо середній період інкасації дебіторської заборгованості та кількість оборотів дебіторської заборгованості за визначений період.
Середній період інкасації дебіторської заборгованості обчислюють як відношення середнього залишку дебіторської заборгованості в періоді, що аналізується, до одноденної виручки від реалізації в цьому періоді.
Кількість оборотів дебіторської заборгованості характеризує швидкість обороту інвестованих у неї коштів протягом визначеного періоду і визначається як відношення загальної суми виручки від реалізації за період до середнього залишку дебіторської заборгованості за період, що аналізується.
Важливим є аналіз строку виникнення дебіторської заборгованості та розгляд складу простроченої дебіторської заборгованості, у межах якої виділяється сумнівна та безнадійна заборгованість.
За даними бухгалтерського обліку підприємства дебіторську заборгованість за строками погашення наведено в табл. 3.9. Дані таблиці свідчать про скорочення сум дебіторської заборгованості по всіх строках погашення. Проте в 2008 р. значною залишається інша дебіторська заборгованість, більша частка якої має строк погашення від 6 до 12 міс. Це є негативною тенденцією, що потребує посилення контролю за «віковою» структурою та складом дебіторської заборгованості.
Таблиця 3.9. Аналіз «віку» дебіторської заборгованості
| Рік | Показник | Усього на кінець року | У тому числі за строками погашення | ||
| до 3-х міс. | від 3-х до 6-ти міс. | від 6-ти до 12-ти міс. | |||
| 2006 | Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 2790 | 1063 | 479 | 248 |
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 2978 | 374 | 450 | 2154 | |
| 2007 | Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 1424 | 949 | 273 | 202 |
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 2731 | 453 | 370 | 1908 | |
| 2008 | Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 615 | 315 | 100 | 200 |
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 2399 | 229 | 300 | 1870 | |
Відповідно до облікової політики підприємства нормальною вважають дебіторську заборгованість зі строком погашення до 3-х міс, а зі строком погашення більше від 3-х міс. – простроченою.
Коефіцієнт простроченої заборгованості розраховують як суму дебіторської заборгованості, несплаченої в строк, до загальної суми дебіторської заборгованості підприємства.
Середній «вік» простроченої дебіторської заборгованості визначають як відношення середнього залишку дебіторської заборгованості, неоплаченої в строк у період, що аналізується, до суми одноденного обороту по реалізації в цьому періоді.
Таблиця 3.10. Показники аналізу дебіторської заборгованості
| Показник | 2006 | 2007 | 2008 |
| Коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість | 0,19 | 0,23 | 0,15 |
| Середній період інкасації дебіторської заборгованості, днів | 67 | 56 | 38 |
| Кількість оборотів дебіторської заборгованості | 5 | 6 | 9 |
| Коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості | 0,70 | 0,62 | 0,78 |
| Середній «вік» простроченої дебіторської заборгованості, днів | 60 | 35 | 26 |
Як видно з табл. 3.10, значення майже всіх показників аналізу дебіторської заборгованості поліпшились. Коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість у 2008 р. зменшився порівняно з 2006 р., що є позитивним явищем, оскільки вказує на більш ефективне використання оборотних активів у господарській діяльності.
Середній період інкасації дебіторської заборгованості характеризує роль дебіторської заборгованості у фактичній тривалості фінансового та загального операційного циклу підприємства. Тому зменшення цього показника є позитивним для підприємства.