Курсова робота
Тема:
"Аналіз забезпеченості обіговими коштами і ефективності їх використання на Чернівецькому гумовзуттєвому заводі ВАТ "Розма""
Сьогодні, коли економіка України переходить на ринкові методи функціонування, кожне підприємство саме відповідає за себе. Знов створені і вже діючі підприємства самі вирішують, яку продукцію випускати, за якими цінами реалізовувати. З цього приводу важливість і актуальність проблеми організації обігових коштів беззаперечно. Саме, поряд з основними, забезпечують діяльність підприємства. Немає обігових коштів – немає виробництва.
Недостатність джерел формування обігових коштів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Наявність зайвих джерел обігових коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню цих коштів з господарського обігу, зниженню відповідальності за їх цільове й раціональне використання як власних, так і позичених.
Діяльність суб'єктів господарювання щодо створення та реалізації продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробничих фондів, обігових фондів і самої праці. На відміну від основних виробничих фондів, обігові фонди споживаються в одному виробничому циклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При цьому одна їхня частина в речовій формі входить у створений продукт і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається в процесі виробництва, але, втрачаючи свою споживну вартість.
Серед відомих науковців, які в своїх працях детально розглядали питання аналізу обігових коштів, необхідно відзначити таких зарубіжних вчених, як Велми А. Глен, Сигел Дж., Шим Дж, Е.С. Хендріксен, а також вітчизняних Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Грабову, Ю.К. Гришкунайте, Н.В. Дубенко, А.Г. Загороднього, А.Ш. Маргуліс та ін. Фінансовий аспект формування та використання обігових коштів висвітлені у працях І.А. Бланка, О.Д. Василика, проф. Н.В. Колчина, Д.С. Молякова та ін.
Склад обігових коштів – це сукупність окремих елементів обігових виробничих фондів і фондів обігу. Склад обігових коштів у різних галузях господарства може мати певні особливості. Так, у виробничій сфері основні статті обігових коштів – це сировина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова продукція. В окремих галузях промисловості є статті обігових коштів, що характерні лише для них. Наприклад, у металургійній промисловості в обігових коштах враховується змінне обладнання, а у добувних галузях до витрат майбутніх періодів включають витрати на гірничопідготовчі роботи.
Структура обігових коштів – це питома вага вартості окремих статей обігових виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі обігових коштів. Структура обігових коштів має значні перепади в окремих галузях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цінностей, умов реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг), здійснення розрахунків.
В даній роботі аналіз забезпеченості підприємства обіговими коштами і ефективності їх використання здійснено на прикладі відкритого акціонерного товариства «Розма», основними видами діяльності якого є виробництво: труб поліетиленових, поліпропіленових, металопластикових; товарів культурно-побутового призначення. Підприємство розташовано за адресою: Чернівецька д/н 58000 Чернівці Прутська, 29; код за ЄДРПОУ 00152336, за КОАТУУ 7310136600.
Теоретичні засади та практичне застосування методик визначення аналізу забезпеченості підприємства обіговими коштами і ефективності їх використання в роботі висвітлено в наступній послідовності: у першій главі визначено теоретичні основи аналізу обігових коштів (Сутність, цілі та задачі аналізу обігових коштів; Методика аналізу обігових коштів); у другій главі наведено характеристику виробничо-фінансових показників роботи підприємства; третя глава присвячена аналізу забезпеченості, структури та ефективності використання обігових коштів ВАТ «Розма». За результатами дослідження наведено висновки та пропозиції.
1. Теоретичні основи аналізу обігових коштів
Оборотний капітал – це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. У практиці бухгалтерського обліку до них відносять майнові цінності (активи) всіх видів зі строком використання менше від одного року або операційного циклу, якщо він перевищує рік.
Оборотний капітал безпосередньо бере участь у створенні нової вартості, функціонуючи в процесі кругообігу всього капіталу. Співвідношення основного й оборотного капіталу впливає на величину отримуваного прибутку. Оборотний капітал обертається швидше, ніж основний. Тому зі збільшенням частки оборотного капіталу в загальній сумі авансованого капіталу час обороту всього капіталу скорочується, а отже, уможливлюється зростання нової вартості, тобто прибутку. Для здійснення ефективного аналізу оборотного капіталу фінансовий аналітик має виходити із суті цього поняття, що визначають такі основні ознаки:
по-перше, оборотні активи підприємства формуються і використовуються з досить локальною метою – для обслуговування лише його операційної діяльності;
по-друге, важливою ознакою оборотних активів є те, що вони належать до складу так званих мобільних активів підприємства (швидко можуть бути перетворені в гроші);
по-третє, суттєвою ознакою оборотних активів підприємства є значна (порівняно із необоротними активами) різноманітність їх видів, груп та конкретних найменувань, що значно ускладнює процес поточного управління ними та потребує забезпечення певної гнучкості цього управління;
по-четверте, відповідно до практики бухгалтерського обліку до оборотних активів включають певні види засобів праці, які віднесені до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів;
по-п'яте, суттєвою ознакою поняття оборотних активів є те, що їх формування як активів підприємства нерозривно пов'язано із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують це формування.
Термін «оборотні активи» в економічній теорії має кілька синонімів (оборотні кошти, оборотний капітал, робочий капітал), однак незважаючи на різноманітність термінів, економічна суть цього поняття трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі однаково.
Аналіз оборотних активів здійснюють з метою забезпечення такої організації, щоб забезпечити ефективність їх використання. Зазначений аналіз здійснюють за такими напрямами:
• аналіз складу та структури оборотних активів;
• оцінка оптимальності визначеної потреби підприємства в оборотних активах;
• аналіз оборотності оборотних активів за звітний період;
• аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості;
• аналіз грошових коштів на підприємстві;
• аналіз збереження та ефективного використання оборотних активів.
Для аналізу оборотних активів необхідна відповідна інформація. Визначення потреби в інформації на підприємстві для аналізу оборотних активів належить до компетенції її власника або уповноваженого органу (посадової особи) – економічної служби підприємства.
Відповідно до розробленої економічної політики та необхідної інформаційної бази підприємство:
• обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад, установлених Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних;
• розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності;
• затверджує правила документообігу та технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;
• передбачає складання балансів філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
Показники стану й ефективності використання оборотних коштів наведено в табл. 1.1:
Таблиця 1.1. Показники стану й ефективності використання оборотних коштів
| № пор. | Показник | Визначення | Економічна суть |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Наявність оборотних коштів | (Вк+В) – (Фос+ПК) | Характеризує величину власних оборотних коштів |
| а) нестача | Фн<Н | Перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю | |
| б) надлишок | Фн>М | Перевищення фактичної наявності оборотних коштів над нормативом | |
| 2 | Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства | Ф «/М | Відображує частку вартості оборотних коштів у загальній вартості майна підприємства |
| 3 | Оборотність | Фоб • Т / Вр | Характеризує час, за який оборотні кошти здійснюють один оборот |
| 4 | Коефіцієнт обороту | Вр/Ф о6 | Характеризує кількість оборотів за період, що аналізується |
| 5 | Коефіцієнт завантаження | Ф о6/ Вр | Показує, скільки оборотних коштів авансовано в 1 грн реалізованої продукції |
| 6 | Прибутковість | П/Ф о6 | Характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн оборотних коштів |
| 7 | Рентабельність | П* 100%/Фо6 | Визначає ступінь використання оборотних коштів |
Примітка: ВК – власні кошти; В-забезпечення наступних витрат; Фос – основні засоби та інші необоротні активи; Пк – позикові кошти; Фн – фактична наявність оборотних коштів; Н – норматив оборотних коштів; М – вартість майна підприємства; С – середня вартість оборотних коштів; Т – тривалість періоду, за який обчислюється оборот оборотних коштів; Вр – обсяг реалізації продукції; П – прибуток від реалізації продукції.