Важливою умовою визначення періоду формування стратегії підприємства в області оподатковування є передбачуваність розвитку економіки в цілому, податкової політики держави, кон’юнктури тих сегментів фінансових ринків, з якими пов’язана майбутня фінансова діяльність підприємства, – в умовах нинішнього нестабільного (а за окремими аспектами – непередбаченого) розвитку економіки країни цей період не повинний бути занадто тривалим і в середньому повинний визначатися рамками трьох років.
Умовами визначення періоду формування податкової стратегії підприємства є також галузева приналежність підприємства, його розмір, стадія життєвого циклу тощо.
2. Дослідження факторів зовнішнього податкового середовища і податкової політики держави.
Таке дослідження визначає вивчення економіко-правових умов діяльності підприємства з урахуванням сучасного стану податкового поля і можливої їх зміни в майбутньому періоді. Виходячи з того, що стратегія в області оподатковування є частиною фінансової стратегії підприємства, на цьому етапі розробки податкової стратегії аналізується кон’юнктура фінансового ринку і фактори впливу на неї, а також розробляється прогноз кон’юнктури в розрізі окремих сегментів цього ринку, пов’язаних з майбутньою діяльністю підприємства в процесі податкового планування.
3. Формування стратегічних цілей діяльності підприємства в області податкового планування.
Головною метою такої діяльності є підвищення рівня добробуту власників підприємства і максимізація рентабельності виробництва за рахунок зниження податкових витрат. Разом з тим, така головна мета вимагає визначеної конкретизації з урахуванням задач і особливостей майбутнього розвитку підприємства.
Система податкових стратегічних цілей повинна забезпечувати формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів і високорентабельне використання власного капіталу; оптимізацію податкового портфеля; прийнятність рівня податкових ризиків у процесі здійснення майбутньої господарської діяльності.
Систему стратегічних цілей в області податкового планування варто формулювати чітко і коротко, відбиваючи кожну з цілей у конкретних показниках – цільових стратегічних нормативах. У якості таких цільових стратегічних нормативів за окремими аспектами податкового планування підприємства можуть бути встановлені:
- мінімальна частка податкових відрахувань у доданій вартості, виробленої підприємством;
- середньорічний темп зниження частки податкових відрахувань;
- процентний розподіл змінних і постійних податкових витрат підприємства при застосуванні маржинального підходу визначення прибутку. До змінних податкових витрат відносяться всі непрямі податки і частина прямих податків (зокрема, податок на прибуток), до постійних витрат відносяться всі рентні податки (земельний податок, податок на майно тощо), соціальний податок, податки, стягнуті з працівників, які мають оплату праці, і ряд інших податків;
- мінімальний рівень грошових активів, що забезпечує поточну податкову платоспроможність підприємства;
- граничний рівень податкових ризиків у розрізі основних напрямків господарської діяльності підприємства.
4. Конкретизація цільових показників податкової стратегії за періодами її реалізації.
У процесі цієї конкретизації забезпечується динамічність представлення системи цільових стратегічних нормативів податкового планування, а також їх зовнішня і внутрішня синхронізація в часі.
Зовнішня синхронізація передбачає узгодження в часі реалізації розроблених показників податкової стратегії з показниками загальної і фінансової стратегії підприємства, а також із прогнозованими змінами податкової політики держави. Внутрішня синхронізація передбачає узгодження в часі всіх цільових стратегічних нормативів податкового планування між собою.
5. Розробка податкової політики за окремими аспектами діяльності з планування податкових відрахувань.
Цей етап формування фінансової стратегії є найбільш відповідальним. Податкова політика являє собою форму реалізації податкової ідеології і податкової стратегії підприємства в розрізі найбільш важливих аспектів діяльності в області податкового планування і на окремих етапах її здійснення. На відміну від податкової стратегії в цілому, податкова політика формується лише за конкретними напрямками податкового планування на підприємстві, що вимагає забезпечення найбільш ефективного управління для досягнення головної стратегічної мети цього процесу.
Формування податкової політики за окремими аспектами податкового планування може носити багаторівневий характер. Так, у рамках політики управління податковими відрахуваннями підприємства можуть бути розроблені політика управління непрямими і прямими податками. У свою чергу, політика управління непрямими податками може включати самостійні блоки політики управління окремими їх видами (ПДВ, акцизи, податок із продажів тощо).
6. Розробка системи організаційно-економічних і економіко-правових заходів щодо забезпечення реалізації податкової стратегії.
У системі організаційно-економічних заходів передбачається формування на підприємстві "центрів податкової відповідальності" різних типів; визначення прав, обов’язків і міри відповідальності їх керівників за результати податкового планування; розробка системи стимулювання працівників за внесок у підвищення ефективності податкового планування.
Серед економіко-правових заходів в області податкового планування, здатних полегшити досягнення стратегічних цілей підприємства, можна відокремити огляд і прогноз особливостей ділового обороту і судової практики, нормативно-правової бази і її зміни в довгостроковому періоді; складання прогнозів податкових зобов’язань організації, у тому числі при настанні форс-мажорних обставин; варіанти (не менш двох) схем фінансових, документарних і товарно-матеріальних потоків; складання сіткового графіка відповідності виконання податкових, фінансових і комерційних зобов’язань організації; письмове обґрунтування застосовуваних схем і, особливо, "вузьких місць", з погляду податкових наслідків; варіанти можливих причин різких відхилень від розрахункових показників діяльності організації, прогноз ефективності застосовуваних заходів, оцінка ризику різних програм дій.
7. Оцінка ефективності розробленої податкової стратегії.
Така оцінка є заключним етапом стратегічного податкового планування підприємства і проводиться за наступними основними параметрами:
- погодженість податкової стратегії підприємства з загальною стратегією його розвитку. У процесі такої оцінки виявляється ступінь погодженості цілей, напрямків і етапів у реалізації цих стратегій;
- погодженість податкової стратегії підприємства з передбачуваними змінами зовнішнього середовища. У процесі цієї оцінки визначається, наскільки розроблена податкова стратегія відповідає прогнозованому розвитку економіки країни, змінам податкової політики держави і кон’юнктури фінансового ринку в розрізі окремих її сегментів;
- внутрішня збалансованість податкової стратегії. При проведенні такої оцінки визначається, наскільки погодяться між собою окремі цілі і цільові стратегічні нормативи майбутньої діяльності з податкового планування; наскільки цілі і нормативи відповідають змісту податкової політики за окремими аспектами податкового планування; наскільки погоджені між собою за напрямками і в часі заходи щодо забезпечення їх реалізації;
- реалізуємість податкової стратегії. У процесі такої оцінки, у першу чергу, розглядаються потенційні можливості підприємства у формуванні фінансових, інтелектуальних і техніко-організаційних ресурсів для вирішення поставлених задач податкового планування;
- прийнятність рівня ризиків, пов’язаних з реалізацією податкової стратегії. У процесі такої оцінки необхідно визначити, наскільки рівень прогнозованих податкових ризиків, пов’язаних з діяльністю підприємства, забезпечує достатню рівновагу в процесі його розвитку і відповідає податковому менталітету його власників і відповідальних за оподатковування менеджерів. Крім того, необхідно оцінити, наскільки рівень цих ризиків допустимий для фінансової діяльності даного підприємства з позицій можливого розміру фінансових втрат (податкових санкцій, пені за несвоєчасну сплату податків);
- результативність розробленої податкової стратегії. Оцінка результативності податкової стратегії може бути проведена насамперед на основі прогнозних розрахунків фінансових коефіцієнтів, а також виходячи з динаміки показника частки податкових відрахувань у доданій вартості. Поряд з цим можуть бути оцінені і нематеріальні результати реалізації розробленої стратегії – зростання ділової репутації (гудвіл) підприємства; підвищення керованості грошових потоків; підвищення рівня соціальної задоволеності зовнішнього середовища тощо.
Виходячи з критерію впливу на податкове навантаження плановані дії можуть бути оптимізаційними, спрямованими на мінімізацію податкових відрахувань підприємства, і тривіальними, або, як їх називають у літературі, заходами щодо класичного податкового планування.
Заходи щодо класичного податкового планування містять у собі організацію правильного обліку і звітності, планування економічної діяльності в рамках, визначених законом, і своєчасну сплату податків. Для реалізації цих цілей необхідно чітко і грамотно вести бухгалтерський і податковий облік, належним чином оформляти первинні бухгалтерські документи, відслідковувати зміни в поточному податковому законодавстві.
Підприємство повинне користуватися всіма можливими простими і доступними пільгами, у тому числі по розстрочці податкових платежів, наприклад, за допомогою використання податкових кредитів і інших розстрочок, наданих як місцевими органами влади, так і на національному рівні. Іноді в екстрених економічних ситуаціях підприємство може піти і на затримки податкових платежів, чітко уявляючи наслідки подібних дій і варіанти врегулювання надалі своїх відносин з податковими органами.