Фінансовий стан сільськогосподарських формувань Тростянецького району Вінницької області його оцінка (стр. 6 из 20)

Для того щоб ефективно використовувати земельні, трудові та матеріально-технічні ресурси, які знаходяться у розпорядженні господарств, необхідно правильно визначити напрямок спеціалізації. Спеціалізація сільськогосподарських підприємств являє собою процес суспільного поділу праці, який характеризується розвитком окремих галузей виробництва відповідно до грунтово – кліматичних і економічних умов кожного підприємства. Ефективність спеціалізації проявляється у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі, підвищенні товарності продукції, зниженні собівартості та підвищенні рентабельності. Історично склалось, що спеціалізація в сільському господарстві України в основному склалася по природно – економічних зонах, що дозволяє при відносно незначних затратах одержувати високі врожаї та прирости (при умові, що господарювання ведеться з використанням інтенсивних технологій та вистачає коштів на придбання та застосування необхідних матеріально – технічних ресурсів). Але в сучасних умовах, у зв'язку з цілою низкою проблем, які перешкоджають нормальному функціонуванню сільськогосподарських підприємств, більшість господарств спеціалізується на вирощуванні не тільки продукції, яка ними історично вироблялась, але і розпочинають вирощувати продукцію, яка має принести значні прибутки. Тобто не відбувається процесу поглибленої спеціалізації сільськогосподарських підприємств. Даний факт, звичайно, є негативним, так як підприємства розпилюють свою увагу на виробництво різних видів продукції, і тому недоодержують певні суми прибутків.

Зупинимось докладніше на визначенні спеціалізації Тростянецького району, а для цього визначимо рівень спеціалізації, який визначається відношенням обсягу продукції основних галузей до загального обсягу товарної продукції. Для того, щоб мати наочне уявлення щодо зміни розмірів реалізації продукції тваринництва і рослинництва представимо їх у вигляді графіка (рис.2).

Про спеціалізацію сільськогосподарських підприємств Тростянецького району ми можемо говорити розглянувши структуру товарної продукції, тобто продукції, що виробляють господарства для реалізації на сторону на основі даних додатку-А

Аналізуючи дані, наведені в додатку-А можемо зазначити, що підприємства Тростянецького району більшу увагу приділяють галузі рослинництва, так як питома вага продукції галузі рослинництва в загальній сумі за 2000-2004 роки становить 69,1%, а в галузі тваринництва лише 30,9%. Найбільшу питому вагу в структурі рослинництва займають зернові та зернобобові, які в середньому за останні п’ять років склали 42,4%. Також значний обсяг в структурі товарної продукції становлять: цукрові буряки (17,7%) та кукурудза на зерно (6,7%), а також соняшник (4,8%) Щодо галузі тваринництва, то найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції займають молоко (12%) та велика рогата худоба в живій вазі (10,8%).

2.2 Організація бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах Торостянецького району

Для управління процесом виробництва матеріальних благ потрібно знати, скільки є матеріальних благ, скільки їх було вироблено, скільки витрачено, скільки спожито, скільки потрібно робочого часу на їх виробництво, тобто виникає потреба в контролі за мірою праці і мірою споживання. Такі дані дістають систематичним спостереженням, вимірюванням та реєстрацією виробничих і фінансових операцій, даючи їм кількісну і якісну характеристику, тобто шляхом обліку.

Необхідно відмітити, що важливою для кожного підприємства є форма ведення бухгалтерського обліку. Форма бухгалтерського обліку – це поєднання різних регістрів аналітичного і синтетичного обліку, їх взаємозв'язок, послідовність і способи облікових записів з метою узагальнення і одержання звітності.

Зазначимо, що кожне підприємство має змогу самостійно обирати форму бухгалтерського обліку, яку воно бажає застосовувати в обліковому процесі. Якщо дати загальну характеристику формі бухгалтерського обліку, яка використовується підприємствами Тростянецького району, то можемо відзначити, що підприємства використовують журнально – ордерну форму обліку.

Охарактеризуємо журнально – ордерну форму ведення бухгалтерського обліку в господарствах Тросянецького району.

Основними реєстрами бухгалтерського обліку є журнали-ордери. Вони нагадують собою накопичувальні відомості, в яких систематизація і групування документів ведеться в хронологічному порядку по кореспондуючих рахунках. Кількість таблиць у журналах-ордерах залежить від складності організації бухгалтерського обліку того чи іншого об'єкта від ступеня деталізації обліку, можливості ведення аналітичного і синтетичного обліку в одному реєстрі та інших обставин.

Журнали-ордери, як правило, призначені для синтетичного обліку операцій господарської діяльності підприємств.

Ведення записів у журналах-ордерах здійснюється у порядку однобічної реєстрації. Реєструються тільки кредитові обороти в кореспонденції з дебетовими. Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою, тобто кредитові обороти по кожному балансовому рахунку збираються в одному журналі-ордері, а дебетові обороти по цьому рахунку знаходять відображення в різних журналах-ордерах.

Після підрахунку записів за місяць журнал-ордер нагадує не що інше, як складну місячну журнальну статтю, в якій один рахунок кредетується, а декілька дебетуються.

Журнально-ордерна форма обліку грунтується на принципах систематизації і накопичення в хронологічному порядку даних первинних документів, що відображають господарські операції безпосередньо в реєстрах синтетичного і аналітичного обліку. Записи в накопичувалаьні відомості вносять за показниками необхідними для управління, контролю й аналізу фінансовогосподарської діяльності підприємства, а також періодичної бухгалтерської звітності.

Синтетичний і аналітичний облік здійснюється у реєстрах, як правило, в єдиній системі записів.

По синтетичних рахунках з великою номенклатурою облікових об'єктів, які мають значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний облік ведуть допоміжних відомостях і виробничих звітах, побудованих в основному за дебетовою ознакою.

Журнали-ордери побудовані таким чином, що в них відображують однорідні за економічним змістом операції, а також операції, що взаємопов'язані між собою.

Для забезпечення правильного групування даних первинних документів у журналах-ордерах передбачено типову кореспонденцію по кредиту рахунків бухгалтерського обліку і наведено перелік показників, необхідних для складання періодичної та річної звітності.

Записи в облікових реєстрах проводять в міру надходження документів або підсумками за місяць залежно від характеру і змісту операції. На документах, дані яких включено до журна-лів-ордерів, відомостей, реєстрів й аркушів-розшифрувань, вказують номери відповідних реєстрів і порядкові номери записів в них (номер рядка). По документах, які відображені в реєстрах загальним підсумком, номер реєстру і номер запису вказують на окремому аркуші, який прикріплюється до зброшурованих документів.

Підсумкові дані в журналах-ордерах на кожному синтетичному рахунку в обов'язковому порядку необхідно звіряти з даними інших облікових реєстрів, в яких відображені записи по відповідних кореспондуючих рахунках. В тих журналах-ордерах, де облікові записи не можуть бути проконтрольовані шляхом зіставлення їх з відповідними показниками інших реєстрів, підсумкові дані по документах використовуються для перевірки підсумків по окремих кореспондуючих рахунках.

Головну книгу використовоють для узагальнення даних жуналів-ордерів, взаємної перевірки правильності проведених записів по окремих синтетичних рахунках і склалання бухгалтеського балансу за місяць, квартал і рік. У Головній книзі відображують залишки по рахунках на яких вони були на початок місяця, поточні обороти і залишки по рахунках, на яких вони були на початок місяця, поточні обороти і залишок на кінець місяця по відповідних синтетичних рахунках. Записи оборотів в Головну книгу є однрчасно і реєстроацією облікових даних, що відображені в журналах-ордерах.

У Головній книзі записи за місяць виконують, як правило, по синтетичних рахунках, тому що необхідні дані в розрізі субрахунків і аналітичних рахунків знайшли уже відображення у відповідних реєстрах. Обороти по кредиту відповідного синтетичною рахунка відображують одним підсумковим записом із кожного журналу-ордера, а по дебету із декількох журналів-ордерів за кореспондуючими рахунками з виведенням після цього кінцевого підсумку.

Головну книгу відкривають па рік, для чого на кожний синтетичний рахунок відводять окремий аркуш, а за необхідності, по окремих рахунках - два аркуша.

На сучасному етапі Тростянецькому сільськогосподарському управлінню підпорядковані двадцять господарств.

В кінці року всі сільськогосподарські підприємства складають річну фінансову звітність, відповідно до “Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні”. Дана звітність складається з п’яти форм:

Баланс.

Звіт про фінансові результати.