Смекни!
smekni.com

Фінансовий стан сільськогосподарських формувань Тростянецького району Вінницької області його оцінка (стр. 8 из 20)

Збільшення валюти балансу також не завжди характеризує підприємство позитивно: якщо воно досягнуто за рахунок збільшення, з одного боку, довгострокових і поточних зобов’язань, а з іншого – неліквідних активів, довгострокової та поточної дебіторської заборгованості, то це також навряд чи свідчитиме, що підприємство успішно функціонує. Тому, аналізуючи динаміку цього показника, не можна ігнорувати так званий вертикальний аналіз, який відображує структуру коштів підприємства та їх джерел. Тільки у взаємозв’язку з таким аналізом можна робити об’єктивні висновки щодо фінансового стану підприємства, діяльність якого аналізується.

При здійсненні оцінки майнового стану обчислюють такі показники: питома вага активної частини основних засобів; коефіцієнти зносута придатності;коефіцієнти оновленнята вибуття.

Коефіцієнти зносута придатностіхара­ктеризують частку зношених основних засобів у загальній їх вартості та відображують частку вар­тості основних засобів, що залишилася до списан­ня в наступних періодах. Коефіцієнти доповнюють один одного, даючи в підсумку одиницю, тому не­доцільно обчислювати обидва показники. Ступінь зношеності основних засобів більш чітко характе­ризує показник зносу, який і слід обчислювати для оцінки стану необоротних активів. Проте ана­ліз одного цього показника не відображує реаль­ного стану основних засобів підприємства. Обов'язково, на нашу думку, слід також обчислю­вати показники оновлення та вибуття.

Коефіцієнти оновленнята вибуттяві­дображують, яку частину наявних на кінець звіт­ного періоду основних засобів становлять нові та яка частина цих засобів, з якими підприємство по­чало діяльність у звітному періоді, вибула через знос та з інших причин. Якщо в динаміці коефіці­єнт оновлення зростає, це є позитивною тенденці­єю. Важливо також, щоб коефіцієнт вибуття був меншим за коефіцієнт оновлення. Така ситуація свідчить про наявність нормальної інвестиційної політики на підприємстві.

Оцінка ліквідності активів та платоспроможності підприємства

Уході фінансового аналізу активи підприєм­ства та їх структура досліджуються з поглядуучасті їх як у виробництві, так і оцінки ліквід­ності їх.

Згідно з п.16 Концептуальних основ складан­ня та подання фінансових звітів Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) ін­формація щодо ліквідності та платоспро­можності є корисною для прогнозування спро­можності підприємства вчасно виконувати свої фінансові зобов'язання. Ліквідність стосується наявності грошових коштів у найближчому май­бутньому після виконання фінансових зо­бов'язань певного періоду, платоспроможність - наявності грошових коштів упродовж більшого періоду для вчасного виконання фінансових зо­бов'язань.

Ліквідність активів - це здатність окремих елементів активів трансформуватись у грошові кошти. Для оцінки залучається форма фінансової звітності - баланс, де статті активів розміщено за принципом зростання ліквідності зверху донизу.

Платоспроможність - це здатність підпри­ємства протягом певного періоду часу виконувати перед кредиторами зобов'язання, які виникають у результаті здійснення ним фінансово - господар­ської діяльності.

Здійснюючи оцінку ліквідності активів підпри­ємства та його платоспроможності, обчислюють ключові показники: величина чистих оборотних активів; коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності; коефіцієнт швидкої ліквідності; коефіцієнт абсолютної ліквідності; коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів; частка оборотних коштів в активах; частка запасів в поточних активах; частка оборотних активів у покритті запасів; з використан­ням балансу, складеного за П(С)БО 2.

Коефіцієнт поточної ліквідностідає уза­гальнену оцінку ліквідності активів, показуючи, скі­льки гривень поточних активів підприємства припа­дає на одну грошову одиницю поточних зобов'язань. Логіка обчислення цього коефіцієнта полягає в тому, що підприємство погашає поточні зобов'язання за рахунок поточних активів. Якщо поточні активи пе­ревищують поточні зобов'язання, підприємство мо­жна розглядати як таке, що успішно функціонує. В більшості літературних джерел визначено, що кое­фіцієнт покриття, більший за 2, свідчить про сприя­тливий стан ліквідності активів підприємства.

Слід зазначити, що таке нормативне значення коефіцієнта розраховано на основі зарубіжної ста­тистики. Положенням про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підля­гають приватизації, визначено, що про сприятли­вий стан справ на вітчизняних підприємствах сві­дчить значеннякоефіцієнта покриття > 1. Вважаємо цілком прийнятною таку межу показника, оскільки за результатами проведених нами дослі­джень маємо значення показника 1-1,5 для під­приємств із стабільним фінансовим станом. Проте слід зауважити, що коефіцієнт покриття не є аб­солютним показником спроможності повернути борги, оскільки він характеризує лише наявність оборотних активів і не відображує їх якість.

Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідно­сті (в літературі має ще назву показник «кисло­тного тесту»)на відміну від попереднього врахо­вує якість активів і є більш суворим показником лік­відності, оскільки при його розрахунку враховують найбільш ліквідні поточні активи (запаси не врахо­вуються). У літературі найчастіше визначають орієн­товне нижнє значення показника, що дорівнює 1. По­ложенням про порядок здійснення аналізу фінансово­го стану підприємств, що підлягають приватизації, нормативне значення коефіцієнта швидкої ліквідно­сті встановлено на рівні 0,6 - 0,8, проте ця оцінка має умовний характер. Аналізуючи динаміку цього коефіцієнта, слід звертати увагу на чинники, що зу­мовили його зміну. Так, якщо зростання коефіцієнта відбулося за рахунок збільшення розмірів дебіторсь­кої заборгованості, то це навряд чи характеризувати­ме діяльність підприємства позитивно. Тому динаміку цього показника слід розглядати лише в тісному взаємозв'язку з динамікою коефіцієнта абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідностіха­рактеризує частину короткострокової заборговано­сті, яку підприємство має можливість погасити негайно. Він є найбільш жорстким критерієм ліквід­ності підприємства. Зростання цього показника характеризує підприємство з позитивного боку. Зарубіжними експертами визначено нижню межу показника, яка дорівнює 0.2. тобто вважають, що 20 % поточних зобов'язань підприємство повинно мати можливість погасити в будь-який момент.

Проте за умови нормальної, стабільної роботи підприємства та якісного управління фінансами коефіцієнт абсолютної ліквідності може наближа­тися до нуля. Адже якщо підприємство залишає навіть 20 % грошових коштів від розміру коротко­строкової заборгованості, воно фактично вилучає їх зі свого обороту і, як наслідок, використовує свої оборотні активи менш ефективно, ніж його конкуренти. Положенням про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, значення коефіцієнта визначено > 0 за умови його збільшення в динаміці.

Наступні показники характеризують різні ас­пекти фінансового стану підприємства. Трактуван­ня автором змін цих коефіцієнтів у динаміці мало чим відрізняється від трактування їх у різноманіт­них літературних джерелах, але вважаємо за доці­льне подати методологію їх розрахунку в таблицях з використанням форм звітності, складених за на­ціональними положеннями (стандартами).

З позиції довгострокової перспективи фінан­сова стійкість підприємства характеризується структурою джерел коштів, ступенем залежності від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Джерелами коштів підприємства є власний і позиковий капі­тал. Співвідношення між цими величинами дасть змогу оцінити довгострокову платоспроможність підприємства.

Оцінка показників фінансової незалежності та структури капіталу

Розраховують основні коефіцієнти такі як: коефіцієнт незалежності; коефіцієнт концентрації позикового капіталу; коефіцієнт фінансової залежності; коефіцієнт фінансової стабільності; коефіцієнт заборгованості; коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів; коефіцієнт структури залученого капіталу; коефіцієнт інвестування.

Для обчислення залучено дані балансу підпри­ємства та форми № 4.

Коефіцієнт незалежностівизначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у його майно, та характеризує незалежність підприємства від позикових коштів. Чим вище значення цього показника, тим більш фінансове стійке, стабільне і незалежне від креди­торів підприємство. Слід зазначити, що значення показника > 0,5, яке визначено більшістю існую­чих методик, є цілком прийнятним для оцінки віт­чизняних підприємств.

Нормативне значення для коефіцієнта фінансової залежності <1; коефіцієнта фінансової стабільності − >0,6; коефіцієнта маневреності власних коштів − >0,3.

Оцінка показників ділової активності

Показники ділової активності дають змогу оціни­ти, наскільки ефективно підприємство використовує свої кошти. До цієї групи відносять показники обо­ротності, які мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість обороту коштів, тобто швидкість перетворення їх на грошову форму, безпосередньо впливає на плато­спроможність підприємства. Зокрема такі показники: коефіцієнт оборотності активів; коефіцієнт оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості та інші.