Для аналізу використовують дані Балансу (ф. №1) та Звіту про фінансові результати (ф. № 2).
Хотілося б звернути увагу на те, що для обчислення коефіцієнтів оборотності активів, дебіторської та кредиторської заборгованості Положенням про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, визначено для розрахунку брати в чисельнику показник чистого доходу. На нашу думку, такий підхід до визначення показників не досконалий, оскільки контрагенти відвантажують та отримують продукцію (товари, послуги) за вартістю з урахуванням непрямих податків, тому для отримання більш точної інформації про оборотність всього капіталу та заборгованості слід в чисельнику використовувати показник "дохід (виручка)" з урахуванням податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу. Динаміка для всіх коефіцієнтів оборотності має зростати і, відповідно, тривалість обороту в днях - скорочуватися.
Оцінка показників прибутковості
У процесі аналізу фінансового стану розраховують також групу показників прибутковості: коефіцієнт рентабельності активів; коефіцієнт рентабельності реалізації; рівень сокупної рентабельності. При цьому досліджують процес формування і використання прибутку. Визначають, як змінюються протягом певного періоду значення валового та чистого прибутку, розглядають чинники, що призводять до зміни їх. Крім того, вивчають вплив на валовий та чистий прибуток таких показників, як дохід (виручка) від реалізації продукції, сума непрямих податків, собівартість реалізованої продукції, а також фінансові результати від операційної діяльності, надзвичайних доходів і витрат тощо.
При оцінці прибутковості (збитковості) підприємства слід звернути особливу увагу на величину його збитків, які виникають внаслідок збільшення сумнівних (безнадійних) боргів, визнаних економічних санкцій у складі інших операційних витрат, крадіжок на виробництві та визначити, які заходи вживаються керівництвом щодо подолання цих негативних явищ.
Основні показники які використовуються при визначенні фінансового стану розглянемо в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Основні показники які використовуються при визначенні фінансового стану
| Показники | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | В середньому за 2000-2003 роки. | 2004 р. | Відхилення показника 2004 року від середнього за 2000-2003 роки. | |
| +/- | % | |||||||
| Коефіцієнт зносу | 0,43 | 0,39 | 0,44 | 0,44 | 0,42 | 0,47 | 0,05 | 12,0 |
| Коефіцієнт покриття | 1,76 | 1,70 | 1,29 | 1,73 | 1,62 | 1,73 | 0,11 | 6,8 |
| Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,56 | 0,38 | 0,39 | 0,44 | 0,44 | 0,34 | -0,10 | -22,7 |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,120 | 0,010 | 0,013 | 0,027 | 0,042 | 0,008 | -0,034 | -80,9 |
| Коефіцієнт платоспрможності | 0,81 | 0,79 | 0,71 | 0,76 | 0,76 | 0,76 | - | - |
| Коефіцієнтфінансової стабільності | 4,40 | 3,85 | 2,45 | 3,12 | 3,45 | 3,20 | -0,25 | -7,2 |
| Коефіцієнт оборотності активів | 0,30 | 0,32 | 0,32 | 0,35 | 0,32 | 0,47 | 0,15 | 46,8 |
| Коефіцієнт сокупної рентабельності | 21,2 | 2,70 | -7,70 | 0,67 | 4,22 | 4,60 | 0,38 | 9,0 |
Як видно таблиці 3.1 з даних таблиці коефіцієнт зносу суттєво не змінився, але тенденція іде до підвищення, що є негативним явищем. В 2004 році даний показник становив 0,47 - це свідчить про те , що основні засоби віддали майже половину своєї вартості на засоби виробництва. В 2004 році в порівнянні з середнім значенням за 2000-2003 роки зріс на 12%.
Коефіцієнт покриття знаходиться на досить високому рівні. Це засвідчує те, що в підприємствах району достатньо ресурсів які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань. В 2004 році даний показник становив 1,73, що на 6,8% більше за середнє значення за 2000-2003 роки.
Коефіцієнт швидкої ліквідності 2004 році становив 0,34 , що на 22,7% менше ніж за середнє значення за 2000-2003 роки. Він нижчий нормативного значення і відображає низькі платіжні можливості щодо погашення своїх поточних зобов’язань.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності знизився. В 2004 році він становив 0,008 , що 80,9% менше ніж за середнє значення за 2000-2004 роки. Це свідчить про те , що підприємства району не мають змоги розрахуватись за своїми боргами негайно.
Коефіцієнт платоспроможності – в 2004 році становив 0,76 і не змінився в порівнянні з середнім значенням за 2000-2003 роки. Це свідчить про високу частку власного капіталу в загальній сумі коштів авансованих у його діяльність.
Коефіцієнт оборотності активів в 2004 році становив 0,47, що на 46,8% більше ніж середнє значення за 2000-2003 роки. Це свідчить про те, що ефективність використання підприємствами усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їх залучення зростає.
Коефіцієнт фінансової стабільності зменшився на 7,2% в порівнянні з середнім значення за 2000-2003 роки. Це свідчить про те , що підприємства району мають низьку залежність від позикового капіталу.
Коефіцієнт сокупної рентабельності в 2004 році становив 4,6% , що на 9% більше за середнє значення за 2000-2003 роки. Це засвідчує про прибутковість діяльності підприємств Тростянецьког району.
Отже можна відмітити, що підприємства Тростянецького району мають задовільний фінансовий стан рпро що засвідчують наведені показники.
3.2 Джерела формування фінансових ресурсів підприємств Тростянецького району Вінницької області.
Фінансові ресурси - це сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства. Вони характеризують фінансовий потенціал, тобто можливості підприємства у проведенні витрат з метою отримання доходу. Фінансові ресурси класифікуються за такими ознаками: за кругообігом, за використанням, за правом власності.
Фінансові ресурси мають створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентноспроможність підприємств на ринку. Виграє той, хто зуміє залучити більше ресурсів з найменшими затратами.
Стабільний розвиток підприємства потребує достатнього і своєчасного ресурсного забезпечення . Визначальне місце в його структурі займає фінансове забезпечення, оновою якого є фінансові ресурси. Оскільки сільськогосподарське виробництво має переважно сезонний характер нормальне функціонування галузі вимагає раціонального і обґрунтованого співвідношення між власними та залученими коштами. На сучасному етапі основними видами фінансування підприємств є зовнішні та внутрішні.
Джерела формування фінансових ресурсів:
1внутрішні
виручка від реалізації продукції, товарів, робіт,послуг,активів; амортизаційні відрахування; нерозподілений прибуток; внески акціонерів у статутний капітал; надходження від фінансових та нереалізаційних операцій; перерозподіл від галузевих структур; дивіденди та відсотки за фінансивими вкладами;
2 зовнішні
А) залучені
бюджетне фінансування; емісія акцій; поглинання та злиття підприємств; страхові відшкодування; благодійні внески; іноземні інвестиції;
Б) позичені
кредити; кредиторська заборгованість; позички; випуск облігацій; лізинг; векселі.
У процесі використання основних фондів формується такий вид фінансових ресурсів як амортизаційні відрахування. Забезпечення формування оборотних фондів здійснюється за рахунок оборотних коштів. Амортизаційні відрахування являють собою специфічний вид цільових фінансових ресурсів. У кругообігу коштів вони відображають перенесену на готову продукцію вартість основних засобів, їх знос у процесі експлуатації. З цих позицій - це витрати підприємства в даному виробничому циклі. Водночас у вилучені від реалізації ця сума розглядається як цільовий дохід, який призначений для простого відтворення основних засобів. За економічною суттю амортизаційні відрахування мають забезпечити просте відтворення основних засобів.
Амортизаційні відрахування, як фінансові ресурси підприємства, окремо не формується, а знаходяться на поточному рахунку, куди вони надходять у складі виручки від реалізації. їх виділення проводиться на підставі обліку на окремому бухгалтерському рахунку.
Оборотні кошти являють собою ту частину фінансових ресурсів, яка постійно перебуває в обігу. По-перше, вони спрямовуються на придбання сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів та інших елементів виробничих запасів. По-друге, частина цих коштів перебуває у незавершеному виробництві та в готовій нереалізованій продукції. По-третє, до них належать залишки грошових коштів підприємства.
Оборотні кошти також призначенні для забезпечення простого відтворення оборотних фондів, яке здійснюється як за рахунок власних оборотних коштів, так і залучених джерел - короткострокових кредитів і кредиторської заборгованості.
До фінансових ресурсів підприємства належать також бюджетні асигнування.
Бюджетні асигнування можуть надаватися підприємством у таких формах:
- бюджетні інвестиції, що являють собою виділення коштів на розвиток виробництва, насамперед у вигляді капітальних вкладень. Вони спрямовуються у пріоритетні галузі і проекти, які визначають розвиток економіки країни в цілому;
- бюджетні кредити - виступають формою фінансової допомоги підприємствам у разі тяжкого фінансового стану. Вони відрізняються від банківських порівняно невисоким рівнем процентних ставок;
- державні дотації - це виділення коштів з бюджету на покриття збитків підприємств, як правило у тому випадку, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад, цінової;