ЗМІСТ:
I. Теоретична частина:
1.1. Види моделювання податкових ризиків на підприємстві…………3
1.2. Визначення категорії «дефініція адміністрування податків»……..8
1.3. Визначення терміну «адміністрування податкових зобов’язань».10
II. Практична частина:
Кросворд………………………………………………………………. .12
Відповіді до кросворда………………………………………………...15
III. Література………………………………………………………………16
I. Теоретична частина.
1.1. Види моделювання податкових ризиків на підприємстві.
Моделювання (рос. моделирование, англ. modeling, simulation) – метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об’єкта досліджень (оригіналу) інших, подібних до нього (моделлю).
Моделювання – одна з основних категорій теорії пізнання. На цій ідеї, по суті, базується будь-який метод наукового дослідження. Основні види моделювання – фізичне і математичне.
Фізичне моделювання (рос. физическое моделирование; англ. physical simulation, нім. physikalische Modellierung f) –
1) Створення матеріальної моделі, що має таку саму фізичну природу (такий самий фізичний зміст), як і дійсне явище, що вивчається на основі критеріїв геометричного, кінематичного й динамічного моделювання.
2) Відтворення на моделі i дослідження процесів, що якісно однакові з процесами у реальному об’єкті. Під час процесу фізичного моделювання необхідно забезпечити геометричну, часову та фізичну подібності.
Фізичне моделювання – метод експериментального вивчення фізичних явищ, який базується на їх фізичній подібності.
Метод застосовується у випадках, коли:
· відсутня математична модель явища (машини, процесу тощо), або така модель дуже складна, вимагає багато вихідних даних, одержання яких ускладнене.
· відтворення явища (машини, процесу) в реальних масштабах недоцільне.
Метод полягає у створенні лабораторної фізичної моделі явища у зменшеному масштабі і проведення експериментів на цій моделі. Висновки і результати, одержані на моделі розповсюджуються на явище у реальних масштабах.
Метод може дати надійні результати тільки у випадку наявності фізичної подібності реального явища і моделі. Подібність досягається за рахунок рівності для моделі і реального явища значень критеріїв подібності — безрозмірних чисел, що залежать від фізичних (у т.ч. геометричних) параметрів, що характеризують явище. Експериментальні дані одержані на моделі розповсюджуються на реальний об'єкт з урахуванням критеріїв подібності (на практиці – з врахуванням певних коефіцієнтів).
У широкому смислі будь-який експеримент є фізичним моделюванням процесу в певних конкретних умовах.
Деякі приклади застосування методу фізичного моделювання:
Математичне моделювання — (рос. моделирование математическое; англ. mathematical simulation, нім. mathematische Modellierung f) — метод дослідження процесів або явищ шляхом створення їхніх математичних моделей і дослідження цих моделей.
В основу методу покладено ідентичність форми рівнянь і однозначність співвідношень між змінними в рівняннях оригіналу і моделі, тобто, їхню аналогію. Математичні моделі досліджуються, як правило, із допомогою аналогових обчислювальних машин, цифрових обчислювальних машин, комп'ютерів.
На початку 60-их років було розроблено один із методів математичного моделювання – квазіаналогове моделювання. Цей метод полягає в дослідженні не досліджуваного явища, а явища або процесу іншої фізичної природи, яке описується співвідношеннями, еквівалентними відносно отримуваних результатів.
Математичне моделювання тією чи іншою мірою застосовують всі природничі і суспільні науки, що використовують математичний апарат для одержання спрощеного опису реальності за допомогою математичних понять. Математичне моделювання дозволяє замінити реальний об'єкт його моделлю і потім вивчати останню. Як і у разі будь-якого моделювання, математична модель не описує явище абсолютно адекватно, що залишає актуальним питання про застосовність отриманих таким шляхом даних. Математичне моделювання широко застосовується у гірництві, геології, для вивчення і аналізу процесів переробки корисних копалин.
Математичне моделювання податкових ризиків – моделювання, при якому модель являє собою систему математичних співвідношень, що описують певні податкові, економічні чи інші процеси. Найчастіше застосовується два способи математичного моделювання:
- аналітичний, що передбачає можливість точного математичного опису строго детермінованих податкових систем;
- ймовірнісний, що дозволяє отримати не однозначне рішення, а його ймовірнісну характеристику (наприклад, параметрів податкового ризику).
Математичне моделювання займає провідне місце в податковому аналізі, а також широко застосовується для опису податкових процесів, таких як бюджетного відшкодування.
Моделювання — це процес створення та дослідження моделі. Модель (рос. модель, англ. model) – речова, знакова або уявна (мислена) система, що відтворює, імітує, відображає принципи внутрішньої організації або функціонування, певні властивості, ознаки чи (та) характеристики об’єкта дослідження (оригіналу). Розрізняють фізичні, математичні та інші моделі.
Смислове навантаження терміна «модель» багатопланове:
а) зразок, взірцевий примірник чогось;
б) тип, марка конструкції;
в) те, що є матеріалом, натурою для відтворення;
г) зразок, з якого знімається форма для відливання в іншому матеріалі;
д) комп’ютерна модель;
е) розрахункова модель;
є) теоретична модель (процесу, конструкції тощо).
Наприклад, модель – опис об’єкта (предмета, явища або процесу) на якій-небудь формалізованій мові, складений з метою вивчення його властивостей. Такий опис особливо корисний у випадках, коли дослідження самого об’єкта ускладнене або фізично неможливе.
Найчастіше в ролі моделі виступає інший матеріальний або уявний об’єкт, що замінює в процесі дослідження об’єкт-оригінал. Таким чином, модель виступає як своєрідний інструмент для пізнання, який дослідник ставить між собою і об’єктом, і за допомогою якого вивчає об’єкт, що його цікавить.
При побудові економічних моделей при дослідженні податкового ризику можна розглядати статистичні й динамічні моделі.
У статистичних моделях приймаються допущення, що економічні (податкові) показники протягом визначеного періоду часу (звичайно рік) не міняються.
У статистичних моделях явно враховується лише один проміжок часу.
При цьому мова йде або про визначений період терміну експлуатації, який можна вважати репрезентативним стосовно всього періоду експлуатації, або про гіпотетичний «середній період» («податковий період»). У цьому випадку дані, що характеризують такий умовний середній період, одержують, виходячи з аналізу даних для всього планового періоду. При подальшому описі статистичних моделей і методів будемо виходити з цих двох можливостей.
Статистичні моделі розрізняються з погляду цільових функцій, що враховуються в них. При цьому мова йде про підсумкові для кожного періоду величини і їхні похідні: податкові витрати, прибуток, рентабельність, термін амортизації.
Відповідно до цього моделі і методи диференціюються на:
- розрахунки по зіставленню витрат (порівняльне урахування);
- розрахунки по зіставленню прибутку (порівняльне урахування);
- розрахунки по зіставленню рентабельності (порівняльне урахування рентабельності);
- статичні амортизаційні розрахунки.
У динамічних моделях економічні (податкові) об’єкти характеризуються надходженням і виплатами, що очікуються при реалізації об’єктів і міняються в часі.
Переважний облік надходжень і виплат, а також дослідження динаміки показників по декількох періодах – це істотні особливості, що відрізняють динамічні моделі від статистичних.
Динамічні моделі так само, як і статистичні, розрізняються з погляду цільових функцій, що враховуються в них. При цьому мова йде так само про підсумкові для кожного періоду величини: витрати, прибуток, рентабельність, термін амортизації.
Однак у динамічних моделях платежі здійснюються в різний термін. Через залежність розміру податкових платежів від терміну їхнього здійснення (перевага за часом) їх не можна безпосередньо підсумовувати, а необхідно провести фінансово-математичні перетворення (наприклад, ревальвацію чи дисконтування).
1.2. Визначення категорії «дефініція адміністрування податків».
У сучасних умовах адміністрування процесів оподаткування є однією з найважливіших складових досягнення ефективного зростання підприємницької активності у всіх сферах економіки. Усвідомлення платниками податків необхідності своєчасної та повної сплати податків є однією з умов зміцнення економіки держави і добробуту кожної людини. Тому, створення сприятливого податкового клімату, реального зниження податкового навантаження на платників податку, створення сприятливих умов для добровільної сплати податків, виведення з «тіні» капіталу, набутого незаконним шляхом та забезпечення прозорості відносин між податковими органами та платниками податків є пріоритетним напрямами діяльності податкових органів країни. При цьому, ключовими заходами в даному напрямку є обговорення ті прийняття проекту Податкового кодексу України, удосконалення процесу адміністрування податків, запровадження єдиних справедливих підходів до оподаткування всіх платників податку.