Метод прямого рахунку заснований на гарантованому попиті. Припускається, що весь обсяг виробленої продукції припадає на заздалегідь оформлений пакет замовлень. Це найбільш достовірний метод планування виручки, коли план випуску та обсяг реалізації заздалегідь пов’язані зі споживчим попитом, відомі необхідний асортимент та структура випуску, встановлені відповідні ціни.
Тоді виручка від реалізації кожної номенклатури виробів визначається методом прямого рахунку за формулою:
В = Р × Ц, (1.1)
де В – виручка;
Р – кількість реалізованих виробів (обсяг реалізації);
Ц – ціна реалізації кожного виробу.
Обсяг реалізації можна розрахувати укрупненим методом, виходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, додаючи залишки виробів на початок планового періоду і віднімаючи такі на кінець планового періоду. Плановий обсяг реалізації розраховують за формулою:
Р=31+Т-32, (1.2)
де Р — обсяг реалізації в плановому періоді;
31— залишки кожного виду готових виробів на складі та відвантажених на початок планового періоду;
Т — випуск товарної продукції в плановому періоді;
З2— залишки кожного виду виробів на складі на кінець планового періоду.
Реалізаційні ціни в плановому періоді визначають на підставі цін базового періоду, які коригують на передбачувані зміни в плановому періоді, в тому числі з врахуванням попиту і пропозиції.
Обсяг реалізації можна розрахувати, виходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, а саме: додаючи залишки виробів на початок періоду і віднімаючи залишки на кінець планового періоду.
При цьому розмір залишків нереалізованої продукції на початок року складається з готової продукції на складі підприємства, товарів відвантажених, товарів, неоплачених покупцями в строк, товарів на відповідальному зберіганні у покупців. [14, с.64]
Розмір нереалізованої продукції на кінець планового року визначається, виходячи з нормативних залишків готової продукції на складі підприємства і товарів відвантажених, строк оплати яких не настав, в межах нормативних строків документообігу. В результаті такої методики планування залишки нереалізованої продукції на початок планового року, як правило, завжди перевищують залишки на його кінець, а загальний плановий розмір реалізації перевищує плановий випуск товарної продукції. Однак на практиці в залишках нереалізованої продукції на кінець звітного року постійно містяться товари, не оплачені покупцями в строк, які знаходяться на відповідальному зберіганні по причинах, що не залежать від підприємства-постачальника. Це негативно впливає на виконання плану реалізації продукції. Тому доцільно до діючої методики визначення планового обсягу реалізованої продукції внести зміни. На кінець планового року залишки нереалізованої продукції слід визначати у наступному складі: готова продукція на складі підприємства; товари відвантажені, строк оплати яких не настав; товари, не сплачені покупцями в строк; товари, що знаходяться на відповідальному зберіганні у покупців. В сезонних галузях промисловості необхідно враховувати також планові понаднормативні запаси готової продукції на кінець року, що зазвичай покриваються короткостроковими кредитами. [19, с.85]
Розрахунок обсягу реалізації та виручки методом прямого рахунку наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - Розрахунок виручки від реалізації продукції [13, с.70]
| Номенклатура | Кількість продукції, шт. | Повна собівартість, тис. грн. | Вартість у вільних відпускних цінах, тис. грн. | у тому числі | Вартість без акцизного збору і ПДВ, тис. грн. | Прибуток (+) або збиток (-), тис. грн. | |
| акцизний збір, тис. грн. | податок на додану вартість, тис. грн. | ||||||
| Основна продукція (товарний випуск) | |||||||
| А | 72 | 576 | 760,3 | 0 | 126,7 | 633,6 | +57,6 |
| Б | 12 | 180 | 225,2 | 0 | 37,5 | 187,7 | +7,7 |
| В | 24 | 288 | 362,9 | 0 | 60,5 | 302,4 | +14,4 |
| Г | 48 | 480 | 938,9 | 0 | 156,4 | 50S,8 | +28,8 |
| Всього основної продукції | х | 1524 | 2287,3 | 273,6 | 381,2 | 1632,5 | +108,5 |
| Всього реалізації основних видів продукції з врахуванням зміни її залишків | х | 1614 | 2575,3 | 273,6 | 585,2 | 1716,5 | +102 |
| Інші види продукції | х | 252 | х | х | х | 324,0 | +72 |
| Загальний обсяг реалізації | х | 1866 | х | х | х | 2040,5 | +174,5 |
Коли асортимент виробів надто великий, розрахунок плану реалізації можна здійснювати комбінованим методом. Виручку від реалізації основних видів продукції визначають методом прямого рахунку, а для підрахунку виручки від реалізації виробів іншого асортименту використовують укрупнений метод. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів, додають до нього залишки виробів на початок планового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпускними вільними цінами і за собівартістю (табл. 1.2).
Таблиця 1.1 - Укрупнений метод розрахунку виручки від реалізації продукції [13, с.70]
| Показники | Собівартість товарної продукції, тис. грн. | Вартість реалізації продукції за вільними цінами, тис. грн. | в тому числі | Вартість реалізації продукції без акцизного збору і ПДВ, тис. грн. | Прибуток (+) або збиток (-), тис. грн. | |
| акцизний збір, тис. грн. | ПДВ, тис. грн. | |||||
| Залишок готової продукції на початок планового періоду | 48 | 72,8 | 0 | 10,4 | 62,4 | +14,4 |
| Товарний випуск продукції в плановому періоді | 264 | 400,4 | 0 | 57,2 | 343,2 | +79,2 |
| Залишок готової продукції на кінець планового періоду | 60 | 910,0 | 0 | 13,0 | 78,0 | +18,0 |
| Всього | 252 | 564,2 | 0 | 80,6 | 327,6 | +75,6 |
Чинники зростання виручки
Враховуючи важливість виручки у складі грошових надходжень, необхідно звертати увагу на фактори її зростання. На розмір виручки від реалізації товарної продукції впливають її обсяг, асортимент і якість, а також рівень цін. Так, збільшення випуску товарної продукції підвищеної якості веде до зростання обсягу виручки, оскільки продукція кращої якості продається за більш високими цінами. Виробництво товарної продукції більш високих сортів також веде до зростання виручки, оскільки більш високі сорти продаються за більш високими цінами.
Досить суттєвим фактором, який впливає на обсяг виручки від продажу товарної продукції, є ціни. Вищі ціни сприяють збільшенню виручки, і навпаки. Ціни на товари повинні бути економічно обґрунтованими, забезпечувати господарюючих суб'єктів прибутком, що дозволяє вносити до бюджету податки та формувати внутрішні фонди грошових коштів. Крім того, вони повинні стимулювати виробництво продукції, необхідної суспільству, забезпечувати зацікавленість підприємств у випуску технічно прогресивних виробів. З іншого боку, ціни не повинні знижувати зацікавленість споживачів у придбанні більш нових, досконалих виробів. У процесі ціноутворення повинен враховуватись попит та пропозиції на ті чи інші товари. [9, с.79]
Складовими елементами кожної ціни є: собівартість, прибуток, акцизний збір, податок на додану вартість, націнки і надбавки торгово-постачальницьких організацій. Нижньою межею всякої ціни є собівартість.
Застосування економічно обґрунтованих цін на продукцію, що продається, безпосередньо впливає на обсяг виручки від продажу продукції, робіт і послуг.
Планування виручки від продажу продукції на наступний період (квартал, рік) проводиться, виходячи з обсягу реалізованої продукції та діючих цін без урахування акцизів, податку на додану вартість. Розрахунок запланованої суми виручки від продажу продукції в сучасних умовах господарювання ведеться, як правило, методом прямого рахунку. Він полягає в тому, що сума виручки від продажу товарної продукції розраховується перемноженням кількості виробів, які підлягають продажу в запланованому періоді, по кожній номенклатурній позиції на прийняті до розрахунку ціни реалізації.
При розрахунку обсягу продажу продукції необхідно враховувати наступне. Обсяг продажу у запланованому році, як правило, не збігається з випуском товарної продукції за цей же період. Це пов'язано з тим, що частина виробленої товарної продукції в запланованому періоді залишається нереалізованою у вигляді залишків на складі та відвантаженою на кінець року, а частина продукції, випущеної у звітному році, залишається не реалізованою на початок запланованого року й входить в обсяг реалізації запланованого року. При цьому розмір вхідних залишків включає: залишки готової продукції на складі; залишки товарів відвантажених, строк сплати яких не настав; залишки товарів відвантажених, не оплачених покупцями в строк; товари на відповідальному зберіганні у покупців. Розмір же залишків на кінець запланованого року складається з залишків готової продукції на складі та залишків товарів відвантажених, строк сплати яких не настав. [5, с.110]
Визначення обсягів вхідних і вихідних залишків товарної продукції проводиться в такому порядку. Вихідні залишки товарів на складі визначаються шляхом коригування фактичних залишків готової продукції на останню дату (перед початком складання фінансового плану) складання бухгалтерського балансу (наприклад, на 1 жовтня) з урахуванням можливих змін їх величини до кінця року. Сума залишків продукції на складі в підприємствах з несезонним характером виробництва на початок та кінець запланованого періоду приймається в розмірі нормативу власних обігових активів по готовій продукції на відповідний період.