З дисципліни “Фінанси кредитних організацій”
План:
Вступ.
1. Основи прибуткового оподаткування підприємств
2. Визначення термінів
3. Об'єкт оподаткування і порядок обчислення оподатковуваного прибутку
4. Затрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг)
5. Ставки податку
6. Пільги щодо податку
7. Порядок обчислення і строки сплати податку
8. Обов'язки платників
Висновки
Вступ:
Прямі податки, хоча й поступаються непрямим за своєю питомою вагою у формуванні доходів бюджету мають суттєве значення у податковій системі України. Найрозвинутішою є система прибуткового оподаткування.Земельне та майнове оподаткування як за своєю бюджетною роллю, так і за впливом на платників поки що недостатньої вагомі. Причому це скоріше недолік, ніж перевага податкової системи. Адже в умовах переходу від планової до ринкової економіки ще не встигла сформуватися досить сильна податкова служба, котра могла б надійно і всебічно контролювати доходи громадян і підприємств. Невизначеність законодавства й відсутність повноцінного податкового апарату значно ускладнюють контроль за доходами, особливо від підприємницької діяльності. В цих умовах майнове, і земельне оподаткування може відіграти врівноважуючу роль у системі прямого оподаткування.
На Заході податок на прибуток корпорацій (тобто акціонерних товариств) має високий рівень розвитку. При приватній формі власності як до власника, так і до найманих робітників та службовців застосовується індивідуальний прибутковий податок (відповідно об'єктом оподаткування виступають прибуток власника і заробітна плата робітників та службовців.). Із розвитком акціонерної форми власності прибуток стає важливою складовою доходу, а тому потребує особливих форм оподаткування. Звісно при цьому враховується його подальший поділ на дивіденди та прибуток, що спрямовується на розвиток корпорацій чи в резервні фонди. Як правило, виключається подвійне оподаткування і загальної суми прибутку, й дивідендів.
Нинішній податок на прибуток підприємств в Україні має значну зовнішню схожість із податком на прибуток корпорацій. Фактично підприємства в даний час за організацією несуть у собі більшою мірою ознаки колективної форми власності, тобто їх прибуток має явні ознаки колективного доходу. Основною формою процесу приватизації стає акціонування, тобто перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, їх прибуток уже прямо е формою колективного доходу. Це свідчить про необхідність створення чіткої системи прибуткового оподаткування, котра не може, як діючий нині податок на прибуток, спиратися на систему платежів державних підприємств і організацій з прибутку в бюджет, що існувала раніше. Це зовсім нова форма оподаткування, яка повинна базуватися на відповідних їй принципах і засадах. Система прямих податків регулює насамперед доходи юридичних і фізичних осіб, на відміну від непрямих, які впливають на ціни. Але в кінцевому підсумку і прямі, і непрямі податки скорочують споживання, впливаючи тим самим на баланс попиту й пропозиції.
1. Основи прибуткового оподаткування підприємств
Важливим елементом системи прямих податків є прибуткове оподаткування. Залежно від платників податку прибуткове оподаткування класифікують на два види:
- оподаткування фізичних осіб;
- оподаткування юридичних осіб.
Враховуючи функції доходів підприємств і необхідність використання прибуткового оподаткування як інструменту регулювання розвитку виробництва, очевидно, що фіскальній функції податку на прибуток (доход) юридичних осіб слід надавати другорядного значення. Цю функцію більшою мірою мають виконувати інші податки, зокрема особистий прибутковий податок із громадян. Такий підхід зумовлює й відповідну структуру доходів бюджету, за якої питома вага особистого прибуткового податку більша, ніж податку на прибуток (доход). Саме така структура і склалася в країнах із розвинутою ринковою економікою. В Україні спостерігається протилежна ситуація. Порівняно з прибутковим податком із громадян податок на прибуток підприємств має у доходах консолідованого бюджету України більшу питому вагу. Крім того, слід звернути увагу, що частка податку на прибуток у бюджетних надходженнях має тенденцію до збільшення, а прибуткового податку з громадян, навпаки,— до зменшення.
Таке співвідношення двох видів прибуткового оподаткування зумовлене кількома причинами. Насамперед, протягом багатьох років платежі в бюджет із прибутку підприємств завжди мали високу питому вагу в доходах держави і значно перевищували надходження від прибуткового податку з громадян. Різко змінити таке співвідношення за декілька років просто неможливо. Крім того, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств набагато більший, ніж прибутковим податком із громадян, що також впливає на загальний розмір цих двох видів податків і забезпечує перевищення частки податку на прибуток підприємств над часткою прибуткового податку з громадян у доходах бюджету.
Дослідження основ прибуткового оподаткування підприємств потребує визначення поняття «доход підприємства». З позицій оподаткування слід розрізняти валовийі чистий доход підприємства. Валовий доход відображає новостворену вартість і включає заробітну плату і чистий доход. Він визначається як різниця між виручкою від реалізації й матеріальними та прирівняними до них затратами. Визначення чистого доходу складніше, бо визначається як рівнем матеріальних і прирівняних до них затрат, так і співвідношенням двох складових валового доходу. На рівні підприємств чистий доход має форму прибутку.
В Україні система прибуткового оподаткування підприємств характеризується частою зміною об'єкта оподаткування. Так, у 1991 р. податок справлявся з прибутку, в 1992 р.—з доходу, в 1993 р.—спочатку з прибутку, а потім (з II кварталу цього року) —-знову з доходу. В 1994 р. об'єктом оподаткування залишався доход, а в 1995 р. знову здійснено перехід до-оподаткування: прибутку.
Перехід до оподаткування доходу викликаний тим, що внаслідок роздержавлення й приватизації власності, розвитку економічної самостійності і самофінансування суб'єктом управління підприємств (однак поки що не реальним власником) фактично став трудовий колектив. Оскільки нормування заробітної плати з боку держави скасоване, відбувається - розмивання чітких меж між фондом оплати праці й прибутком. Заінтересованість трудових колективів у збільшенні насамперед заробітної плати викликає прагнення до зниження частки прибутку в доході підприємства. Таким чином, у випадку оподаткування прибутку розвиток такої тенденції може призвести до різкого зменшення величини об'єкта оподаткування, а значить, з одного боку, до падіння надходжень до бюджету, а з іншого — до втрати джерела. фінансування інвестицій.
Регулювання пропорцій між фондом оплати праці й прибутком — найважливіша сфера економічних відносин. В економіці розвинутих зарубіжних країн оптимальність співвідношення споживання та нагромадження досягається, через боротьбу інтересів найманого робітника і власника. Тому з боку держави не потрібні спеціальні важелі, які підтримували б дані пропорції на підприємствах, хоча опосередковано це досягається через різні ставки оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб.
2. Визначення термінів
Наведені у цьому рефераті терміни вживаються в такому значенні:
валовий прибуток - прибуток, який включає в себе прибуток від діяльності підприємства, позареалізаційних операцій, а також інші доходи, не пов'язані з діяльністю підприємства (дивіденди, проценти, авторські права й ліцензії, інші кошти), одержані ним незалежно від способу, виду одержання доходу і методу відображення на рахунках бухгалтерського обліку;
дивіденди - доход від акцій або інших прав, що не є борговими вимогами і дають право на участь у прибутках, а також доход від інших корпоративних прав, що підлягає такому ж податковому регулюванню, як доход від акцій, зокрема доход від участі в діяльності інших підприємств, створених в Україні, включаючи прибуток, що утворюється в результаті розподілу прибутку підприємства з іноземними інвестиціями, який переказується за кордон іноземному учаснику;
проценти - доход від боргових вимог будь-якого виду, зокрема від державних цінних паперів і облігацій, випущених в Україні, та боргових зобов'язань, включаючи премії та виграші, що належать до таких цінних паперів, облігацій і боргових зобов'язань, а також будь-який доход підприємств, який виникає від надання коштів в позичку;
доходи з авторських прав і ліцензій (роялті) - платежі будь-якого виду, одержані у вигляді винагород за використання або за надання права використання авторських прав на будь-які твори літератури, мистецтва, науки, включаючи кінофільми, записи для радіомовлення і телебачення та відеокасети, будь-якого патенту, товарного знака, креслень або моделі, схеми, комп'ютерної програми, секретної формули або процесу, чи за використання або надання права використання промислового, комерційного або наукового обладнання, чи за інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду ("ноу-хау");
податковий кредит - термінова відстрочка податку, який належить до сплати підприємством у бюджет в календарному році;
посередницькі операції та угоди - діяльність підприємств, які виступають у ролі комісіонера у договорі комісії, або повіреного у договорі доручення.
Платники податку
1. Платниками податку на прибуток є:
а) будь-які господарюючі суб'єкти (включаючи їхні об'єднання), банки, інші кредитні установи, фінансово-розрахункові центри, їхні філіали, відділення та інші відособлені підрозділи, міжнародні неурядові організації та міжнародні об'єднання, що мають доходи в календарному році від діяльності в Україні;