Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства друкарної галузі (стр. 2 из 13)
При аналізі фінансового стану підприємства аналізують його оборотні активи, визначають рівень платоспроможності і ліквідності. Поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі, але друге є більш містким: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність.
Поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі, але друге є більш містким: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність[1].
Поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі, але друге є більш містким: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність (рис 1.1.).
Рис. 1.1. Взаємозв’язок між показниками ліквідності і платоспроможності підприємства
Платоспроможність підприємства – здатність його своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов`язання ( тобто можливість своєчасно і повністю проводити розрахунки з постачальниками за товарно-матеріальні цінності та послуги, за виплатами до бюджету, за кредитами банків, за оплатою праці) [24].
Платоспроможність характеризується наявністю вільного залишку грошових коштів на рахунку підприємства. Якщо підприємство має невеликі залишки коштів на рахунку – це ще не означає, що підприємство неплатоспроможне. Необхідно перевірити наявність простроченої заборгованості за платежами у бюджет, за рахунками з кредиторами за товари, роботи і послуги, за кредитами банку, не погашеними своєчасно.
Платоспроможність підприємства визначається передусім величиною і маневреністю його робочого капіталу (підсумок розділів IІ і IІІ активу балансу за мінусом підсумку розділу III пасиву балансу). Як нестача робочого капіталу, так і його надлишок може бути негативною ознакою. Оптимальний розмір залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку тощо. При зменшенні робочого капіталу необхідно з'ясувати, за рахунок чого це відбулося і як це вплинуло на маневровість робочого капіталу (співвідношення запасів і затрат до робочого капіталу) [8,1,20].
Ліквідність, у загальному розумінні, означає здатність цінностей легко перетворюватися в гроші, тобто в абсолютно ліквідні засоби. Ліквідність можна розглядати:
1) як час, необхідний для продажу активу;
2) як суму, одержану від продажу активу.
Ці аспекти тісно пов'язані між собою: часто можна продати актив дуже швидко за короткий час, але із значною знижкою в ціні. Тому, ліквідність - це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів в міру настання їх строків та швидкість здійснення цього.
Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з ціллю вивчення ефективності використання ресурсів, банки – для оцінки умов кредитування та визначення ступеню ризику, постачальники – для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції - для виконання плану поповнення коштів бюджету. Таким чином, аналіз фінансового стану підприємства поділяють на зовнішній та внутрішній. Ціллю зовнішнього аналізу є встановлення можливості доцільно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку та виключити ризик втрати коштів. Ціллю внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства є забезпечення планомірного надходження грошових коштів и розміщення власних та залучених коштів таким чином, щоб створити умови для нормального функціонування підприємства, отримання максимуму прибутку та виключення ризику банкрутства.
Головним джерелом інформації для фінансового аналізу є бухгалтерський баланс підприємства. Його значення настільки важливе, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу. Джерелом даних для аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є звіт про фінансові результати. Джерелом додаткової інформації служить звіт про фінансово-майновий стан підприємства [16].
Зазначені форми було затверджено Міністерством фінансів України за погодженням з Держкомстатом для річної звітності і діяли вони до 2000 року.
Фінансова (бухгалтерська) звітність є інформаційною базою фінансового аналізу тому, що в класичному розумінні фінансовий аналіз – це аналіз даних фінансової звітності. Фінансовий аналіз проводиться по різному, в залежності від задачі, яку треба вирішити. Він може: використовуватися для виявлення проблем управління виробничо-комерційної діяльності керівництва підприємства; може використовуватися для вибору напрямку інвестованого капіталу та виступати в якості інструмента прогнозування окремих показників і фінансової діяльності в цілому [16, c. 32].
З переходом на нові стандарти бухгалтерського обліку та звітності основними джерелами інформації для оцінювання фінансового стану підприємства є такі форми фінансової звітності:
1. Баланс підприємства П (С)БО 2 – Форма № 1;
2. Звіт про фінансові результати – П (С) БО 3 – Форма № 2;
3. Звіт про рух грошових коштів – П(С)БО 4 – Форма № 3;
4. Звіт про власний капітал П(С) БО 5 – Форма № 4;
5. Примітки до річної фінансової звітності – П(с)БО 6 – Форма № 5 (Додаток А) [10].
Аналіз фінансової звітності виступає як інструмент для виявлення проблем управління фінансово-господарською діяльністю, для вибору напрямку інвестування капіталу та прогнозування окремих показників. Аналіз фінансової звітності – це процес, за допомогою якого ми оцінюємо минулий та поточний фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Але при цьому головною цілю є оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства відносно майбутніх умов існування.
Зарубіжний і вітчизняний досвід свідчить, що поліпшення фінансового стану відноситься, в першу чергу, до антикризових заходів. Розробка таких заходів свідчить про кваліфікаційну і психологічну ступінь готовності апарату управління підприємства вивести його із стану фінансової кризи, зокрема й через залучення кредитних ресурсів та прямих зовнішніх інвестицій. Водночас реалізація підприємством антикризових заходів створює об'єктивні передумови для його реформування та залучення інвестицій.
Фінансово нестабільні підприємства не користуються довірою банків та інших інвесторів, як позичальники. Тому їх можливості у здійсненні інвестицій за рахунок зовнішніх джерел вкрай обмежені.
Більшості підприємств слід звернути увагу на те, що їх незадовільний стан значною мірою зумовлений внутрішніми причинами, зокрема внаслідок неадекватного реагування персоналу на динамічні зміни навколишнього економічного середовища.
1.2 Сучасні напрямкианалізу фінансового стану підприємства
Побудова комплексу показників фінансового стану передбачає відбір відповідних груп фінансових показників, включення певних показників до відповідної групи, визначення методики їх розрахунку і оцінки.
В цілому існує 6 основних груп фінансових показників:
1. Показники оцінки ліквідності.
2. Показники оцінки фінансової стійкості (платоспроможності).
3. Показники оцінки ділової активності (оборотності)
4. Показники оцінки рентабельності.
5. Показники оцінки положення на ринку цінних паперів.
6. Показники оцінки майнового стану.
Всього може бути розраховано понад 100 фінансових показників (коефіцієнтів), які будуть мати економічний зміст і в більшій або меншій мірі використовуються у фінансовому аналізі. Звичайно таку кількість показників у одному аналітичному дослідженні практично не використовують. Тому необхідно вирішити проблему відбору необхідної і достатньої кількості фінансових показників[5, 16, 24].
Інша проблема формування системи показників фінансового аналізу полягає в тому, що різні автори відносять ті чи інші показники до різних груп, а іноді і самі групи мають різні назви.
В сучасній практиці для оцінки фінансового стану підприємства використовується система показників, які характеризують[19]:
1. наявність та розміщення капіталу, ефективність та інтенсивність його використання;
2. оптимальність структури пасивів підприємства, його фінансову незалежність і ступінь фінансового ризику;
3. оптимальність структури активів підприємства та ступінь виробничого ризику;
4. оптимальність структури джерел формування оборотних активів;
5. платоспроможність та інвестиційну привабливість підприємства;
6. ризик банкрутства суб’єкту господарювання;
7. запас фінансової стійкості.
Аналіз фінансового стану підприємства ґрунтується головним чином на відносних показниках, через те що в умовах інфляції абсолютні показники балансу важко привести у відповідний вигляд.
Основними задачами аналізу фінансового стану підприємства є:
- своєчасне виявлення та усунення недоліків в фінансовій діяльності та пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства та його платоспроможності;
- прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності господарчої діяльності, наявності власних та запозичених коштів, розробка моделей фінансового стану підприємства при різноманітних варіантах використання ресурсів.
- розробка заходів спрямованих на найбільш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.
Основні методи аналізу:
- горизонтальний аналіз або аналіз тенденцій, який передбачає порівняння з аналогічними показниками попередніх періодів. Це найпростіший засіб аналізу, але незважаючи на це, з його допомогою можна отримати ціну інформацію про фінансове становище підприємства.
- вертикальний аналіз, який дозволяє зробити висновки про структуру балансу, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу заклечається в тому, що загальну суму активів підприємства приймають за сто відсотків і кожну статтю фінансового звіту представляють у вигляді частки від прийнятого базового значення [24, c.123].