Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства друкарної галузі (стр. 3 из 13)
Можна виділити дві основні причини, які зумовлюють необхідність проведення вертикального аналізу:
1)перехід до відносних показникам, дозволяє проводити міжгосподарські зрівняння результатів діяльності підприємства, які розрізняються по кількості використаних ресурсів;
2) відносні показники в певній мірі приховують негативний вплив інфляційних процесів, які можуть викривити абсолютні показники фінансової звітності.
- факторний аналіз – аналіз впливу окремих елементів фінансової діяльності підприємства на основі економічних показників;
- порівняльний аналіз – порівняння досліджуваних показників з аналогічними середньогалузевими показниками або з аналогічними показниками основних показників.
Для більш глибокого аналізу фінансового стану підприємства необхідно розглянути ті чи інші форми звітності і зробити:
1) оцінку динаміки і структури валюти балансу;
2) аналіз власного капіталу;
3) аналіз позичкового капіталу та кредиторської заборгованості;
4) оцінку ліквідності активів підприємства і його платоспроможності;
5) аналіз дебіторської заборгованості;
6) аналіз фінансових інвестицій;
7) оцінку ділової активності підприємства на ринку;
8) аналіз ефективності використання фінансових ресурсів;
9) узагальнення результатів аналізу та підготовку пропозиції щодо оздоровлення фінансового стану підприємства.
Досліджуючи динаміку валюти балансу та його структури, кожну позицію балансу необхідно порівняти з даними попередніх років, а окремі статті порівняти з аналогічними середньо галузевими показниками найкращих підприємств. І таким чином, можна зробити висновок про основні тенденції динаміки показників[24].
Аналізу власного капіталу надають особливої уваги. Необхідно звертати увагу на склад і структуру джерел власних оборотних коштів, джерел інвестиційних власних коштів, правильність формування статутного капіталу, наявність резервних фондів і нерозподіленого прибутку.
Аналізуючи позичковий капітал і кредиторську заборгованість, визначають склад і структуру позичкових засобів.В ході аналізу кредиторської заборгованості розглядують:
1) зміни, що сталися в загальній сумі забезпеченості та за кожним з її видів на кінець звітного періоду порівняно з початком;
2) зміни в питомій вазі заборгованості в загальній сумі оборотних коштів;
3) терміни виникнення заборгованості;
4) ефективність заходів, спрямованих на зменшення заборгованості.
Для більш глибокого аналізу доцільно використовувати дані аналітичного обліку розрахунків з постачальниками, одержаних кредитів банку, розрахунку з іншими кредиторами. Аналізу простроченої кредиторської заборгованості приділяється особлива увага. Визначають питому вагу простроченої заборгованості до загальної суми заборгованості на початок і кінець періоду. Одержані показники порівнюють між собою. Алгоритм аналізу фінансового стану підприємства наведено на рис.1.2. [4,21]
Рис.1.2. Схема аналізу фінансового стану підприємства
Фінансова стійкість підприємства залежить від оптимального співвідношення власних та позичкових коштів, тобто структури джерел капіталу[12]. Тому важливими показниками, що характеризують фінансову стійкість підприємства є показники двох блоків:
- коефіцієнти капіталізації, які характеризують фінансовий стан підприємства з точки зору структури джерел коштів. Серед показників капіталізації найбільш поширеними є наступні:
1) коефіцієнт фінансової незалежності:
(1.1)Цей показник характеризує долю власних коштів в загальній сумі коштів, які авансовані в його діяльність. Чим вище значення цього показника, тим більш фінансово стійким є підприємство. Критичне значення цього показника складає 0,5.
2) коефіцієнт фінансової залежності:
(1.2.)Зростання цього показника в динаміці свідчить про збільшення позикових коштів, та зменшення фінансової незалежності підприємства. Критичне значення цього показника складає 2.
3) коефіцієнт фінансового ризику:
(1.3.)Цей показник надає найбільш узагальнену оцінку фінансового стану підприємства – показує скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних коштів. Оптимальне значення показника < 0,5, критичне значення 1.
4) коефіцієнт маневреності власного капіталу:
(1.4)Цей показник показує яка частина власного капітал знаходиться в обігу. Нормальною вважається ситуація, коли в динаміці цей показник незначно збільшується[11, 14, 25].
- коефіцієнти покриття характеризують фінансову стійкість з точки зору витрати, пов’язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених коштів. Серед показників покриття найбільш поширеними є наступні:
1) коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень:
(1.5)Показує яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами. Збільшення коефіцієнту свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів.
2) коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування включають два коефіцієнти - залучення довгострокових залучення залучених коштів та коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел:
(1.6) 
(1.7)Важливим показником фінансової стійкості підприємства є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів підприємства. Формулу розрахунку матеріальних оборотних коштів можна представити наступним чином:
З = стр.100 ф.1+стр 110 ф.1.+стр 120 ф1+стр 130 ф.1.+стр 140 ф.1. (1.8)
Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів використовується декілька показників[24, 25]:
1. Власні оборотні кошти:
Квл. об.= (стр.260 ф1+стр 270 ф.1) – (стр430 ф1+стр 480ф1+ стр 620ф1+ 630 ф1) (1.9)
2. Власні оборотні кошти та довгострокові залучені джерела формування запасів (функціонуючий капітал):
Квл.дз=(стр 380 ф1 – стр 080 ф1) +стр 480 (1.10)
3. Загальна величина джерел формування запасів:
Ко = Квл.дз + короткострокові кредити = стр 380 ф1 – стр 080 ф1 + стр 480ф1 + стр 500 ф1 (1.11)
Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідає три показника забезпеченості запасів джерелами формування:
1. Надлишок (+) або недостатність (-) власних оборотних коштів:
(1.12)2. Надлишок (+) або недостатність (-) власних оборотних коштів і довгострокових залучених коштів формування запасів:
(1.13)3. Надлишок (+) або недостатність (-) загальної величини основних джерел формування запасів:
(1.14)На основі вищенаведених показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової стійкості підприємства:
(1.15)Після проведення розрахунків підприємство може бути віднесене до одного з чотирьох видів фінансової стійкості табл.1.1[9, 18,22].
Таблиця 1.1. – Типи фінансової стійкості підприємства
| Показники | Тип фінансової стійкості | |||
| Абсолютна стійкість | Нормальна стійкість | Нестійкий стан | Кризовий стан | |
| ФС | ФС>0. | ФС<0 | ФС<0 | ФС<0 |
| ФТ | ФТ>0 | ФТ>0 | ФТ<0 | ФТ<0 |
| ФО | ФО>0 | ФО>0 | ФО>0 | ФО<0 |
Найбільш важливим шляхом поліпшення, фінансового стану підприємства є підвищення платоспроможності. З моменту виникнення приватної власності закони ніколи не були "милосердними" до неспроможних підприємств, а проблема неплатежів завжди вирішувалась через механізм застави та банкрутства. Отже, банкрутство стало реальністю сьогодення і для підприємств аграрної сфери. Незначний ріст показників прибутковості та фінансової стабільності сільськогосподарських підприємств не гарантує їх захисту від банкрутства, тому економічна служба аграрних формувань повинна володіти методикою діагностики та попередження кризових явищ.
З метою забезпечення єдиного підходу при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявлення ознак поточної, критичної і надкритичної їх неплатоспроможності, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу наказом Міністерства економіки України від 17 січня 2001р. були затверджені "Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства". Основною метою зазначених рекомендацій є проведення антикризових заходів для попередження банкрутства підприємств та своєчасного виявлення ознак формування незадовільної структури балансу. Відповідно рекомендацій встановлено поточну, критичну та надкритичну неплатоспроможність.
Зарубіжний досвід аналізу фінансового стану підприємств певною мірою може застосовуватися для аналізу фінансового стану підприємств в Україні. Проте залежно від мети проведення аналізу в окремих випадках обов'язковим є застосування вимог вітчизняних нормативних документів, а саме: