· використання підприємством ринкових механізмів залучення фінансових засобів.
У рамках цих задач рекомендується виконати наступні заходи щодо ряду напрямків в області керування фінансами:
· проведення ринкової оцінки активів;
· проведення реструктуризації заборгованості по платежах у бюджет;
· розробка програми мер по ліквідації заборгованості по виплаті заробітної плати;
· розробка мер по зниженню не грошових форм розрахунків;
· проведення аналізу положення підприємства на ринку й вироблення стратегії розвитку підприємства;
· проведення інвентаризації майна й здійснення реструктуризації майнового комплексу підприємства.
Слід зазначити той факт, що при розробці ефективної системи керування фінансами постійно виникає основна проблема сполучення інтересів розвитку підприємства, наявності достатнього рівня коштів для проведення зазначеного розвитку й збереження високої платоспроможності підприємства.
Значення аналізу фінансово-економічного стану складно переоцінити, оскільки саме він є тією базою, на якій будується розробка фінансової політики підприємства. Аналіз опирається на показники квартальної й річної бухгалтерської звітності. Попередній аналіз здійснюється перед складанням бухгалтерської й фінансової звітності, коли ще є можливість змінити ряд статей балансу, а також для складання пояснювальної записки до річного звіту. На основі даних підсумкового фінансово-економічного стану здійснюється вироблення майже всіх напрямків фінансової політики підприємства, і від того, наскільки якісно він проведений, залежить ефективність прийнятих управлінських рішень. Якість самого фінансового аналізу залежить від застосовуваної методики, вірогідності даних бухгалтерської звітності, а також від компетентності особи, що приймає управлінське рішення в області фінансової політики.
1.4.2 Методи фінансово-економічного аналізу
Основними компонентами фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства є:
· аналіз бухгалтерської звітності;
· горизонтальний аналіз;
· вертикальний аналіз;
· трендовый аналіз;
· розрахунок фінансових коефіцієнтів.
1.4.2.1 Аналіз бухгалтерської звітності являє собою вивчення абсолютних показників, представлених у бухгалтерській звітності.
У процесі аналізу бухгалтерської звітності визначаються склад майна підприємства, його фінансові вкладення, джерела формування власного капіталу, оцінюються зв'язки з постачальниками й покупцями, визначається розмір і джерела позикових засобів, оцінюються розмір виручки від реалізації й розмір прибутку,
При цьому варто порівнювати фактичні показники звітності із плановими (кошторисними) і встановити причини їхньої невідповідності.
1.4.2.2 Горизонтальний аналіз складається в порівнянні показників бухгалтерської звітності з показниками попередніх періодів.
Найпоширенішими методами горизонтального аналізу є:
· просте порівняння статей звітності й аналіз їхніх різких змін;
· аналіз змін статей звітності в порівнянні зі змінами інших статей.
При цьому особлива увага варто приділяти випадкам, коли зміна одного показника по економічній природі не відповідає зміні іншого показника.
1.4.2.3 Вертикальний аналіз проводиться з метою виявлення питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику й наступному порівнянні результату з даними попереднього періоду.
1.4.2.4 Трендовый аналіз заснований на розрахунку відносних відхилень показників звітності за ряд років від рівня базисного року.
1.4.3 Система показників, використовуваних для аналітичної роботи
При проведенні аналізу варто враховувати різні фактори, такі як ефективність застосовуваних методів планування, вірогідність бухгалтерської звітності, використання різних методів обліку (облікової політики), рівень диверсифікованості діяльності інших підприємств, статичність використовуваних коефіцієнтів.
Деякі показники, що рекомендуються для аналітичної роботи (для розробки фінансової політики особливе значення має вибір системи показників, оскільки вони є основою для оцінки діяльності підприємства зовнішніми користувачами звітності, такими як інвестори, акціонери, кредитори), представлені в табл.1.
Таблиця 1
Деякі показники, що рекомендуються для аналітичної роботи
| Найменування показника | Що показує | Як розраховується | Коментарі |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Показники ліквідності | |||
| Загальний коефіцієнт покриття | Достатність оборотних коштів у підприємства,які можуть бути використані їм для погашення своїх короткострокових зобов'язань | Відношення поточних активів(оборотних коштів) до поточних пасивів (короткостроковим зобов'язанням) | Нижня границя обумовлена тим, що оборотних коштів повинне бути досить, щоб покрити свої короткострокові зобов'язання. Перевищення оборотних активів над короткостроковими зобов'язаннями більш ніж в 2 рази вважається також небажаним, оскільки свідчить про нераціональний вкладенням підприємством своїх засобів і неефективному їхньому використанні |
| Коефіцієнт термінової ліквідності | Прогнозовані платіжні можливості підприємства за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами | Відношення коштів і короткострокових цінних паперів плюс суми мобілізованих засобів у розрахунках з дебіторами до короткострокових зобов'язань | 1 і вище. Низькі значення вказують на необхідність постійної роботи з дебіторами, щоб забезпечити можливість обігу найбільш ліквідної частини оборотних коштів у грошову форму для розрахунків зі своїми постачальниками |
| Коефіцієнт ліквідності при мобілізації засобів | Ступінь залежності платоспроможності компанії від матеріально виробничих запасів і витрат з погляду необхідності мобілізації коштів для погашення своїх короткострокових зобов'язань | Відношення матеріально-виробничих запасів і витрат до суми короткострокових зобов'язань | 0,5-0,7 |
| Показники фінансової стійкості | |||
| Співвідношення позикових і власних засобів | Скільки позикових засобів залучило підприємство на 1 руб. вкладених в активи власних засобів | Відношення всіх зобов'язань підприємства(кредити, позики й кредиторська заборгованість) до власних засобів | Значення співвідношення повинне бути менше 0,7. Перевищення зазначеної границі означає залежність підприємства від зовнішніх джерел засобів, втрат фінансової стійкості(автономності) |
| Коефіцієнт забезпеченості власними засобами | Наявність власних оборотних коштів підприємства, необхідних його фінансової стійкості | Відношення власних оборотних коштів до загальної величини оборотних коштів підприємства | Нижня границя-0,1. Чим вище показник(близько 0,5), тим краще фінансовий стан підприємства, тим більше в нього можливостей у проведенні незалежної фінансової політики |
| Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів | Здатність підприємства підтримувати рівень власного оборотного капіталу й поповнювати оборотні кошти якщо буде потреба за рахунок власних джерел | Відношення власних оборотних коштів до загальної величини власних засобів(власного капіталу) підприємства | 0,2-0,5. Чим ближче значення показника до верхній рекомендувати^ся границе, щоМ, тим більше можливостей фінансового маневру в підприємства |
| Інтенсивність використання ресурсів | |||
| Рентабельність чистих активів по чистому прибутку | Ефективність використання засобів, що належать власникам підприємства. Служить основним критерієм при оцінці рівня котирування акцій на біржі | Відношення чистого прибутку до середнього за період величині чистих активів | Рентабельність чистих активів по чистому прибутку повинна забезпечувати окупність вкладених у підприємство засобів акціонерів |
| Рентабельність реалізованої продукції | Ефективність витрат, зроблених підприємством на виробництво й реалізацію продукції | Відношення прибутку від реалізованої продукції до об'єму витрат на виробництво реалізованої продукції | Динаміка коефіцієнта може свідчити про необхідність перегляду цін або посилення контролю за собівартістю реалізованої продукції |
| Інші показники рентабельності фондо-, энерго-, материало-ємності І т.п. | |||
| Показники ділової активності | |||
| Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу | Швидкість обороту матеріальних і грошових ресурсів підприємства за аналізований період або скільки рублів обороту(виторгу) знімає з кожного рубля даного виду активів | Відношення чистого виторгу від реалізації до середнього за період величині вартості матеріальних оборотних коштів, коштів і короткострокових цінних паперів | Нормативного значення ні, однак зусилля керівництва підприємства у всіх випадках повинні бути спрямовані на прискорення оборотності. Якщо підприємство постійно прибігає до додаткового використання позикових засобів (кредити, позики, кредиторська заборгованість), значить сформована швидкість обороту генерує недостатню кількість коштів для покриття витрат і розширення діяльності |
| Коефіцієнт оборотності власного капіталу | Швидкість обороту вкладеного власного капіталу або активність коштів, якими ризикують акціонери | Відношення чистого виторгу від реалізації до середнього за період об'єму власного капіталу | Якщо показник рентабельності власного капіталу не забезпечує його окупність, то даний коефіцієнт оборотності означає бездіяльність частини власних засобів, тобто свідчить про нераціональність їхньої структури. При зниженні рентабельності власного капіталу необхідно адекватне збільшення оборотності |
Для попередньої оцінки фінансово-економічного стану підприємства вищенаведені показники варто розділити на перший і другий класи, що мають між собою якісні розходження (мал. 2).