Рис. 2. Класифікація відносних показників
У перший клас входять показники, для яких визначені нормативні значення. До їхнього числа ставляться показники ліквідності й фінансової стійкості. При цьому як зниження значень показників нижче нормативних, так і їхнє перевищення, а також їхній рух в одному з названих напрямків варто трактувати як погіршення характеристик аналізованого підприємства. У такий спосіб варто виділити кілька станів показників першого класу, які представлені в табл.2.
Таблиця 2
Стан показників першого класу
Наведені в табл. 2 можливі стани можуть характеризуватися в такий спосіб:
стан 1.1- значення показників перебуває в межах діапазону нормативних значень, що рекомендується,(далі йменується “коридор ”), але в його границь. Аналіз динаміки зміни показників показує, що він рухається убік найбільш прийнятних значень (рух від границь до центра “коридору ”). Якщо група показників даного класу перебуває в стані 1.1, то відповідному аспекту фінансово-економічного положення можна дати оцінку “відмінно ”;
стан 1.2- значення показників перебувають у рекомендуються границях, що М, а аналіз показників показує їхня стійкість. У цьому випадку по даній групі показників фінансово-економічний стан підприємства можна визначити як “відмінне ” (значення стійко перебувають у середині “коридору ”), “гарне ” (значення в однієї із границь “коридору ”);
стан 1.3- значення показників перебувають у рекомендуються границах, щоМ, але аналіз динаміки вказує на їхнє погіршення (рух від середини “коридору ” до його границь). Оцінка аспекту фінансово-економічного стану - “добре ”;
стан 2.1- значення показників перебувають за межами що рекомендуються, але спостерігається тенденція до поліпшення, У цьому випадку залежно від відхилення від норми й темпів руху до неї фінансово-економічний стан може бути охарактеризоване як “гарне ” або “задовільне ”;
стан 2.2- значення показників стійко перебувають поза “коридором, що рекомендується,”. Оцінка - “задовільно ” або “незадовільно ”. Вибір оцінки визначається величиною відхилення від норми й оцінками інших аспектів фінансово-економічного стану;
стан 2.3 - значення показників за межами норми й увесь час погіршуються. Оцінка - “незадовільно ”.
У другий клас показників входять ненормовані показники, значення яких не можуть служити для оцінки ефективності функціонування підприємства і його фінансово-економічного стану без порівняння зі значеннями цих показників на підприємствах, що випускають продукцію, аналогічну продукції підприємства, і виробничі потужності, що мають, порівнянні з потужностями підприємства, або аналізу тенденції зміни цих показників. У цю групу входять показники рентабельності, характеристики структури майна, джерел і стану оборотних коштів.
По даній групі показників доцільно опиратися на аналіз тенденцій зміни показників і виявляти погіршення або поліпшення. Таким чином, друга група може бути охарактеризована лише наступними станами:
“поліпшення ” - 1;
“стабільність ” - 2;
“погіршення ” - 3.
Для виряджаючи показників можуть бути визначені “коридори ” оптимальних значень залежно від їхньої приналежності до різних видів діяльності й інших особливостей функціонування підприємств.
Поділ груп показників на два класи значною мірою умовно і є поступкою недостатньої розвиненості розглянутого аналітичного інструмента. З метою одержання більше об'єктивної оцінки фінансово-економічного стану підприємства доцільно зіставити стану показників першого й другого класу. Таке зіставлення представлене в табл.3.
Таблиця 3
Зіставлення станів показників першого й другого класу
Стан показників першого класу | Стан показників другого класу | Оцінка |
1.1 | 1 | Відмінно |
1.2 | Відмінно, добре | |
1.3 | 2 | Добре |
2.1 | Добре, задовільно | |
2.2 | 3 | Задовільно, незадовільно |
2.3 | Незадовільно |
Використовуючи таке зіставлення, можна одержати й середню інтегральну оцінку, і зіставлення експрес-оцінки фінансово-економічного стану підприємства по окремих групах показників. Разом з тим дані оцінки, будучи індикаторами економічної експрес-діагностики фінансового стану підприємства, не вказують керівництву підприємства напрямків удосконалювання організації керування їм.
1.5 Прогнозування й розробка моделей фінансового стану об'єкта господарювання.
Розробка прогнозних моделей фінансового стану підприємства необхідна для вироблення генеральної фінансової стратегії по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами, оцінки його можливостей у перспективі. Вона повинна будуватися на основі вивчення реальних фінансових можливостей підприємства, внутрішніх і зовнішніх факторів і охоплювати такі питання , як оптимізація основних і оборотних коштів, власного й позикового капіталу, розподіл прибутку, інвестиційну й цінову політику. Основна увага при цьому приділяється виявленню й мобілізації внутрішніх резервів збільшення грошових доходів, максимальному зниженню собівартості продукції й послуг, виробленню правильної політики розподілу прибутку, ефективному використанню капіталу підприємства на всіх стадіях його кругообігу.
1.5.1 Методи прогнозування фінансової стійкості
Звичайно виділяють чотири методи прогнозування фінансової стійкості суб'єкта господарювання:
· экстрополяцию;
· метод строків оборотності;
· метод бюджетування;
· метод попередніх (прогнозних) балансів.
1.5.1.1 Екстрополяція
При використанні першого методу виходять із припущення про існування прямої залежності між оборотним капіталом і об'ємом продажів, що може бути виражена за допомогою простого коефіцієнта (відношення чистого оборотного капіталу до об'єму продажів). Або за допомогою рівняння зв'язку:
Y=a+bx ,
Де a- постійна величина чистого оборотного капіталу;
b- коефіцієнт регресії, що відбиває ступінь залежності оборотного капіталу від об'єму продажів.
Знаючи величину цих коефіцієнтів і прогнозований об'ємів продажів, можна визначити потреба в чистому оборотному капіталі (фінансово-експлуатаційну потребу в оборотних коштах).
Однак цей метод досить спрощений, тому що враховує єдиний фактор - об'єм продажів, тоді як рівень потреби в короткостроковому фінансуванні багато в чому залежить від строку оборотності запасів, дебіторської й кредиторської заборгованості й т.д.
1.5.1.2 Метод строків оборотності
Другий метод визначення чистого оборотного капіталу заснований на вивченні тривалості виробничо-комерційного циклу: період оборотності запасів плюс період оборотності дебіторської заборгованості мінус період оборотності кредиторської заборгованості, помножений на одноденний оборот по реалізації.
Однак цей метод має свої недоліки, тому що строки оборотності не є нормативними, а змінюються під впливом різних факторів і тому у свою чергу вимагають прогнозування й уточненні.
1.5.1.3 Метод бюджетування заснований на плануванні надходження й витрати коштів, у тому числі від основної, інвестиційної й фінансової діяльності, докладно описаний О.Ф.Єфімовій "Фінансовий аналіз". Розрахунок відхилень між надходженням і виплатами показує планована зміна коштів і створює основу для прийняття відповідних управлінських рішень. Прогнозування грошових потоків дозволяє визначити розміри надлишку й недоліку готівки в обороті підприємства. Реальність прогнозів надходження й витрати коштів залежить від ступеня їхньої невизначеності.
1.5.1.4 Метод попередніх прогнозних балансів
Одним з методів фінансового прогнозування є складання прогнозного звіту про прибутки й збитки й прогнозний баланс, найбільше повно освітленого Д.А Панковым "Бухгалтерський облік і аналіз у закордонних країнах." Прогнозна звітність може складатися на кінець кожного місяця, кварталу, року. Вона дозволить установити й оцінити зміни, які відбудуться в активах підприємства й джерелах їхнього формування в результаті господарських операцій на планований період часу.
Прогнозний баланс може складатися на підставі системи планових розрахунків всіх показників виробничо-фінансової діяльності, а також на підставі динаміки окремих статей балансу і їхніх співвідношень. Більшу допомогу при розробці прогнозної фінансової звітності й моделей фінансового стану підприємства можуть зробити комп'ютерні програми по фінансовому моделюванню.
Зіставлення прогнозних значень статей балансу з фактичними на кінець звітного періоду дозволить установити, які зміни відбудуться у фінансовому стані підприємства, що дасть можливість внести корективи в його виробничу й фінансову стратегію.
Розділ 2 Методика аналізу фінансового стану ВАТ “Завод металоконструкцій ”.
3.1 Загальна характеристика ВАТ “Завод металоконструкцій ”
Організаційно правова форма підприємства - відкрите акціонерне товариство.
Ліцензія на здійснення будівельних робіт, видана на підставі рішення федерального ліцензійного центра 02 грудня 1997р. Надає підприємству право на здійснення наступних видів робіт: