· У якості базового можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності. Два інших коефіцієнти використовуються якщо буде потреба поглибленого аналізу для відбиття впливу окремих статей поточних активів. У нашім випадку коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності перебуває в нижньої границі нормативного значення, але це вже говорить про те, що в підприємства досить оборотних коштів, які можуть бути використані їм для погашення своїх короткострокових зобов'язань.
У західній практиці для оцінки ліквідності підприємства використовується нормативний метод порівняння, при якому розрахункові значення порівнюють зі среднеотраслевыми. У Росії для визначення оптимальних значень показників ліквідності підприємств різних сфер діяльності не існує достовірної статистичної бази. Тому в Російській практиці варто звертати увагу насамперед на динаміку змін коефіцієнтів.
· Динаміка значень коефіцієнтів як загальної ліквідності, так і інших коефіцієнтів ліквідності, указує на поліпшення в забезпеченості оборотними коштами (див. Табл.15).Причиною цього з'явилося збільшення частки поточних активів у загальній сумі активів підприємства в порівнянні з 1997р. (темп росту-269%).Крім цього, спостерігається різкий ріст дебіторської заборгованості <12 мес.(темп росту-233%) і коштів -найбільш ліквідних активів(темп росту-3349%). Але, незважаючи на таке інтенсивне зростання перерахованих вище активів, ріст коефіцієнтів ліквідності не настільки значний. Тому що поряд з ростом поточних активів, цього року спостерігалося також інтенсивне зростання поточних пасивів (темп росту короткострокової кредиторської заборгованості-254%).
Таким чином, оцінка відносних показників ліквідності й платоспроможності ще раз підтверджує результати аналізу ліквідності балансу. Підприємство в перспективі платоспроможне й здатно відповідати за своїми обов'язками. Хоча для погашення поточних зобов'язань, підприємству знадобиться великий проміжок часу, достатній на обналичивание труднореали- зуемых активів.
3.5.3 Аналіз руху грошових коштів
Розглянемо й проаналізуємо звіт про рух грошових коштів (форма №4),що був уведений до складу російської звітності в 1996році. Даний аналітичний документ про зміну фінансового стану складений на основі методу дослідження потоку коштів. Необхідність аналізу цього документа фінансової звітності обумовлена тим, що в господарській діяльності часом складається досить парадоксальна ситуація, коли прибуткове підприємство не може зробити розрахунки зі своїми працівниками й контрагентами.
Головна мета аналізу грошових потоків - оцінити здатність підприємства генерувати кошти в розмірі й у строки, необхідні для здійснення планованих витрат. Платоспроможність і ліквідність підприємства найчастіше є залежним від реального грошового обігу підприємства у вигляді потоку грошових платежів, що проходять через рахунки господарюючого суб'єкта. Тому аналіз грошових потоків істотно доповнює методику оцінки ліквідності й платоспроможності й дає можливість більш об'єктивно оцінити фінансове благополуччя підприємства.
У цей час звіт про рух грошових коштів покликаний у світовій практиці основним джерелом даних для аналізу фінансового стану підприємства.
У складі звіту виділяють три основних роздягнула по характері руху (надходження й витрата) коштів:
·поточна діяльність;
·інвестиційна діяльність;
·фінансова діяльність.
Поточна (основна) діяльність - основна статутна діяльність підприємства: одержання виторгу від реалізації, сплата по рахунках постачальників, аванси, одержання короткострокових кредитів і позик, розрахунки з бюджетом, виплата заробітної плати, виплачені й отримані відсотки по кредитах і позикам.
Інвестиційна діяльність пов'язана із придбанням або реалізацією, створенням довгострокових активів, надходженням дивідендів, відсотків.
Фінансова діяльність пов'язана з надходженням коштів внаслідок одержання кредитів і позик, фінансових вкладень, погашенням заборгованості по отриманим раніше кредитах, виплатою дивідендів.
У світовий і російську обліково-аналітичну практику підприємства звітують про рух грошових коштів, використовуючи або прямій, або непрямий метод. Принцип складання звіту цими методами однаковий - необхідно виділити по можливості всі операції, що зачіпають рух грошових коштів. Але необхідно враховувати також і деякі розходження між зазначеними методами. (мал.9 ).
Звіт про рух грошових коштів у бухгалтерській звітності складається по прямому методі, що використовується як приклад при аналізі платоспроможності й ліквідності. Для більше детальної оцінки взаємозв'язку фінансового результату (прибутку або збитку) і зміни величини коштів на рахунках підприємства можна використовувати непрямий метод. Але з - за трудомісткості проведення й складності він не розглядається в даній роботі.
Рис. 9 Характеристика методів зіставлення звіту про рух грошових коштів
Для проведення аналізу руху грошових коштів будемо застосовувати моделі, застосовувані в таблиці 16 . Аналіз дані таблиці показує, що:
· Основним джерелом припливу коштів був виторг від реалізації товарів, продукції, робіт і послуг. Її питома вага склала 88% від суми всіх надходжень. Реалізація основних засобів, аванси й кредити становлять у сумі всього 12% від суми всіх надходжень. Таким чином, у підприємства спостерігається дуже слабка залежність від позикових засобів, що позитивно впливає на платоспроможність підприємства. Приплив коштів відбувається тільки по поточній діяльності.
· Серед напрямків по витраті отриманих засобів значну вагу мають оплата зроблених товарів і послуг - 53%, оплата праці - 19% і відрахування на соціальні потреби - 7%. Таким чином, використання коштів відбувається, також як і надходження, тільки по поточній діяльності. Тобто, рух грошових коштів заводу не зачіпає інвестиційної й фінансової сфери діяльності.
Розділ 3 Оцінка ефективності господарської діяльності
Завершальним етапом аналізу фінансово - економічного стану підприємства є оцінка ефективності господарської діяльності.
У даній роботі аналіз ефективності проводиться за даними бухгалтерської звітності і є загальною оцінкою сформованої ситуації на досліджуваному об'єкті. Для поглибленого аналізу минулого притягнуті дані внутрішньої звітності господарюючого суб'єкта. Ціль аналізу для зовнішнього користувача інформації - одержати невелике число ключових параметрів, що дозволяють дати точну оцінку як поточного стану об'єкта, так і перспектив, що очікують, розвитку. Ефективність господарської діяльності підприємства характеризується двома показниками:
·діловою активністю, що відбиває результативність роботи підприємства щодо величини авансованих ресурсів або величини їхнього споживання в процесі виробництва;
·рентабельністю (прибутком або прибутковістю), що відбиває отриманий ефект щодо ресурсів або витрат, використаних для досягнення даного ефекту.
Оцінка ділової активності підприємства
Ділову активність підприємства можна представити як систему якісних і кількісних критеріїв.
Якісні критерії - це широта ринків збуту (внутрішня й зовнішніх), репутація підприємства конкурентоспроможність, наявність стабільних постачальників і споживачів і т.п. Такі неформалізовані критерії необхідно зіставляти із критеріями інших організацій, аналогічних по сфері додатка капіталу.
Кількісні критерії ділової активності визначаються абсолютними й відносними показниками. Серед абсолютних показників варто виділити об'єм реалізації зробленої продукції (робіт, послуг), прибуток, величину авансованого капіталу (активи підприємства). Доцільно враховувати порівняльну динаміку цих показників. Оптимальне співвідношення
Тп > Тв > Так > 100%,
Де Тп - темп зміни прибутку;
Тв – темп зміни виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг);
Так – темп зміни активів (майна) підприємства.
Наведене співвідношення одержало назву “золотого правила економіки підприємства ”: прибуток повинна зростати більше високими темпами, чим обери реалізації й майна підприємства. Це означає наступне: витрати виробництва й обігу повинні знижуватися, а ресурси підприємства використовуватися більш ефективно. Однак на практиці навіть у стабільного підприємства в деяких випадках можливе відхилення від цього співвідношення. Причини можуть бути різні: великі інвестиції, освоєння нових технологій, реорганізація структури керування й виробництва (стратегічні зміни, організаційний розвиток), модернізація й реконструкція й ін. Ці заходи найчастіше викликані впливом зовнішнього середовища (зовнішнього оточення) і вимагають значних фінансових вкладень, які окупляться й принесуть вигоду в майбутньому.
Відносні показники ділової активності характеризують рівень ефективності використання ресурсів (матеріальних, трудових і фінансових). Пропонована система показників ділової активності (табл.17) базується на даних фінансової звітності підприємства. Ця обставина дозволяє по даним розрахунку показників контролювати зміни у фінансовому стані підприємства.
Таблиця 17.
Система показників діловий активності підприємства
Показник | Формула розрахунку | Коментарі |
1 | 2 | 3 |
Виторг від реалізації (V) | - | - |
Чистий прибуток (Рr ) | Прибуток звітного року мінус податок на прибуток (ф.№2, 140-150) | Чистий прибуток – це прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після розрахунків з бюджетом по податку на прибуток |
Продуктивність праці (Пт) | Пт = V / Чр | Ріст показника свідчить про підвищення эфективности використання трудових ресурсів. Чисельність працівників – ф. №5, разд. 8 (стр850) |
Фондовіддача виробничих фондів (Ф) | Ф = V / Fср | Відбиває эфективность використання основних засобів і інших внеоборотных активів. Показує, скільки на 1 руб. Вартості внеоборотных активів реалізовано продукції |
Коефіцієнт загальної оборотності капіталу (Ок) | Ок = V/ R аср | Показує швидкість обороту всіх засобів підприємства |
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів (Ооб) | Ооб = V / Zср | Відбиває швидкість обороту матеріальних і грошових ресурсів підприємства за аналізований період, або скільки рублів обороту (виторгу) доводиться на кожний рубль даного виду активів |
Коэфициент оборотності матеріальних оборотних коштів (Ом.ср) | Омср =V / Z порівн | Швидкість обороту запасів і витрат, тобто число оборотів за звітний період, за який матеріальні оборотні кошти перетворюються в грошову фогму |
Середній строк обороту дебіторської заборгованості (Сд/з) | З д/з = 365 / од/з | Показник характеризує тривалість одного обороту дебіторської заборгованості в днях. Зниження показника – благополучна тенденція |
Коэфициент оборотності дебіторської заборгованості (Од/з) | ПРО д/з = V/ rа.ср | Показує число оборотів за період комерційного кредиту, надаваного підприємством. При прискоренні оборотності відбувається зниження значення показника, що свідчить про поліпшення розрахунків з дебіторами |
Середній строк обороту матеріальних засобів (Див.порівн) | Див.порівн = 365 / Ом.ср | Тривалість обороту матеріальних засобів за звітний період |
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Ок/з) | ПРО к/з = V / rр.ср | Показує швидкість обороту заборгованості підприємства. Прискорення несприятливо позначається на ліквідності підприємства; якщо Ок/з < Од/з Можлива остача коштів у підприємства |
Тривалість обороту кредиторської заборгованості (Ск/з) | ПРО к/з = 365 / О к/з | Показує період, за який підприємство покриває термінову заборгованість. Уповільнення оборотності, тобто збільшення періоду, характеризується як сприятлива тенденція |
Коефіцієнт оборотності власного капіталу (Оск) | Про ск = V / И с. Порівн | Відбиває активність власних засобів або активність коштів, якими ризикують акціонери або власники підприємства. Ріст у динаміку означає підвищення ефективності використовуваного власного капіталу |
Тривалість операційного циклу (Цо) | Цо = Сд/з + Див.порівн | Характеризує загальний час, протягом якого фінансові ресурси перебувають у матеріальних засобах і дебіторській заборгованості. Необхідно прагне до зниження значення даного показника |
Тривалість фінансового циклу (Цф) | Цф = Цо – Ск/з | Час, протягом якого фінансові ресурси відвернені з обороту. Ціль керування оборотними коштами – скорочення фінансового циклу, тобто скорочення операційного циклу й уповільнення строку обороту кредиторської заборгованості до прийнятного рівня |
Коефіцієнт стійкості економічного росту (Курей) | Курей = ( Рс-Д)/Ис.порівн * 100% = Рр/Ис.порівн * 100% | Характеризує стійкість і перспективу фінансового розвитку підприємства. Визначає можливості підприємства по розширенню основної діяльності за рахунок реінвестування власних засобів. Показує якими темпами в середньому збільшується економічний потенціал підприємства |
Умовні позначки: