2.3.3 Шляхи покращення екологічної безпеки діяльності ПАФ «Винниківська» та розрахунок витрат на їх здійснення
Слід відмітити, що у досліджуваному господарстві не проведено екологічної експертизи і, що дане господарство не має екологічного паспорта, а отже, продукція, якав виробляється в господарстві немає сертифіката якості. Проте, аби продукція була сертифікована, господарство мало б можливість реалізувати свою продукцію за підвищеними цінами, а це в свою чергу давало б відповідний економічний ефект у вигляді прибутку.
Отже, для ПАФ «Винниківська» ми пропонуємо пройти відповідну експертизу і отримати сертифікат якості продукції, яку виробляють у ньому. Проведення сертифікації продукції є платною процедурою, проте протягом року, при збереженому обсязі виробництва, ці витрати будуть відшкодовані за рахунок підвищеної ціни. Важливим для досліджуваного господарства, яке планує виробництво конкурентоспроможної екологічно чистої продукції, є створення надійної екологічно чистої сировинної бази.
Покращення екологічної ситуації в ПАФ “Винниківське” передбачає:
1. оновлення та оптимізацію комплексу сільськогосподарської техніки з метою забезпечення мінімального негативного впливу на стан ґрунту;
2. перехід на менш токсичні види пального, додержання режиму експлуатації транспортних засобів, на запобігання й зменшення викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих речовин та додержання рівнів фізичних впливів;
3. облаштування приміщення для зберігання засобів захисту рослин;
4. облаштування сміттєзвалищ.
Витрати господарства на вище перелічені заходи коливатимуться в межах 8-12 тис.грн.
Таблиця 2.11Шляхи покращення екологічної безпеки в ПАФ “Винниківське”.
| Шляхи вдосконалення екологічної безпеки | Суть заходів | Витрати, тис. грн. |
| Агротехнічні заходи | Застосування складних добрив, вдосконалення сівозмін | 6,2 |
| Інтенсифікація виробництва | Ремонт осушувально-зволожуючої системи | 3,1 |
| Проведення малопродуктивних земель у екологічно стійкі угіддя | Відведення 30 га малопродуктивної ріллі у сінокоси | 2,1 |
| Разом | 11,4 |
Фахівці в досліджуваному господарстві повинні здійснювати виважену оцінку природоохоронних ресурсів, визначити ефективність витрат на природоохоронні заходи. Планувати природоохоронні заходи у нерозривному зв’язку з іншими основними показниками економічного і соціального розвитку підприємства.
3. Аналіз та оцінка фінансового стану ПАФ «Винниківське»
Підприємства, які працюють в умовах ринку, несуть повну відповідальність за своїми зобов'язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, власними працівниками, а також за результатами виробничо-фінансової діяльності. Здатність підприємства своєчасно погашати свої боргові зобов'язання характеризує його фінансовий стан.
Під фінансовим станом підприємства розуміють також рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.
Фінансовий стан - одна з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності підприємств. Він може бути стійким або нестійким.
Кожне підприємство намагається досягти стабільного фінансового стану, тобто створити достатній обсяг фінансових ресурсів, що є гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку підприємства.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності та платоспроможності.
Оцінка фінансового стану підприємства має здійснюватись шляхом обчислення системи економічних показників, які характеризують господарсько-фінансове становище суб'єктів господарювання.
До основних показників, що, характеризують фінансовий стан підприємства, належать такі:
• прибутковість (рентабельність);
• оптимальний розподіл прибутку;
• оптимальні розміри власних оборотних активів, які забезпечують нормальний процес виробництва та реалізації продукції;
• наявність власних джерел формування оборотних активів в обсязі, достатньому для їх покриття;
• платоспроможність підприємства [16].
Якщо підприємство досягає у вказаних напрямках необхідних оптимальних параметрів, його фінансовий стан є стійким. Якщо ж воно не отримує, скажімо, прибутку, який би забезпечував необхідний приріст власних фінансових ресурсів, його фінансовий стан не може бути стійким. Тому розгляд змісту, порядку розрахунку вказаних показників, їх взаємозв'язку і впливу на фінансовий стан дуже важливий для підприємства.
Майновий стан підприємства характеризують показники, які дозволяють оцінити вартість та структуру майна.
Сума господарських засобів, що має підприємство у своєму розпорядженні дає загальну вартісну оцінку активів, що перебувають на балансі підприємства. Для більш глибокого аналізу вартісного стану активів дається оцінка змінам, що відбулися в складі господарських засобів в напрямку співвідношення основних і оборотних активів; динаміки виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості; якості оборотних активів.
Збільшення питомої ваги необоротних активів в загальній вартості господарських засобів може вказувати на заморожуванні капіталу в основних засобах або на його втраті в зв’язку із фізичним і моральним зносом, що в кінцевому результаті підвищує ризик неліквідності підприємства. Зміна структури активів підприємства в напрямку збільшення частки оборотних активів може вказувати на формування більш мобільної їх частини, або на створення надлишкових виробничих запасів.
Кожне підприємство для забезпечення нормального процесу виробництва повинно мати відповідну суму оборотних активів. Розмір цих активів на конкретному підприємстві пов’язаний як з обсягом виробництва так і з їх структурою. Тому при проведенні внутрішнього аналізу стану оборотних активів важливо провести аналіз їх структури за категоріями ризику при їх ліквідності. За ступенем ліквідності кошти і легкореалізовані цінні папери мають мінімальний; нормально перехідна дебіторська заборгованість, виробничі запаси (за винятком залежалих) і готова продукція – малий; продукція виробничо-технічного призначення, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів – середній; готова продукція, що не користується попитом, прострочена дебіторська заборгованість – високий ризик ліквідності. При збільшенні питомої ваги активів з високим рівнем ризику фінансовий стан погіршується [21].
Важливим у характеристиці використання оборотних активів є показник забезпеченості підприємства оборотними активами в межах нормативів та власними оборотними активами. Так, наявність наднормативних залишків товарно-матеріальних цінностей свідчить про нераціональне використання оборотного капіталу, сповільнення його оборотності. Утримання зайвих виробничих запасів приводить до збільшення витрат на їх зберігання. Підприємство ризикує втратити частину вартості цих запасів через псування та старіння. Крім цього накопичення зайвих запасів приводить до заморожування грошових коштів, що в умовах їх дефіцитності є досить небажане. Отже наявність як надлишку власних оборотних активів так і їх нестача негативно впливають на фінансову стійкість підприємства. Тому чітка організація оборотних активів, дотримання відповідності фактичної їх наявності до встановленого нормативу буде сприяти зміцненню фінансового стану підприємства.
Фінансовий стан підприємства значною мірою також залежить і від стану грошових коштів. Збільшення грошових коштів свідчить, як правило, про зміцнення фінансового стану підприємства. Проте якщо значні залишки грошових коштів тривалий час не використовується, то це свідчить про неефективне їх використання. Тому наявність грошових коштів повинна бути такою, щоб їх вистачило для покриття всіх першочергових платежів. Всі надлишкові кошти повинні бути використані на розширення власного виробництва або на проведення фінансових інвестицій (купівля акцій та облігацій, вкладення в статутні фонди інших підприємств, вкладення на депозитні рахунки) [16].
В умовах сучасної платіжної кризи суттєво зростає дебіторська заборгованість. Відвертання коштів в дебіторську заборгованість призводить до фінансових забруднень. В результаті підприємство-дебітор може відчувати нестачу грошових коштів на придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом. В результаті заморожування коштів в дебіторській заборгованості призводить до сповільнення оборотності капіталу. Тому аналіз дебіторської заборгованості повинен проводитися в напрямку вивчення та оцінки її складу і структури; реальності її виникнення; її впливу на фінансовий стан підприємства. Для ліквідації негативного впливу дебіторської заборгованості на фінансовий стан кожне підприємство повинно бути зацікавлене в скороченні термінів платежів шляхом оформлення передоплати, покращання розрахунків, своєчасного оформлення розрахункових документів, впровадження вексельної форми розрахунків.