Оцінка фінансового стану (стр. 7 из 17)
2.2 Стан охорони праці та заходи щодо його покращення
2.2.1 Аналіз стану охорони праці
Закон України “Про охорону праці” прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року і введено вдію з 24 жовтня 1992 року. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні [8].
На всіх підприємствах, в установах, організаціях повинні створюватися безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення цих умов покладається на власника або уповноважений ним орган.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
В організації охорони праці в ПАФ «Винниківська» беруть участь керівник господарства, головний спеціаліст, керівники виробничих дільниць, окремих підрозділів, що певним чином впливають на організацію охорони праці.
Керівник орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Керівник не має права вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
В ПАФ «Винниківська» систематично проводиться інструктаж (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони. Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і контролюють виконання цих планів. Жодне підприємство, цех, дільниця, виробництво не можуть бути прийнятті і введенні в експлуатацію, якщо на них не створено безпечних і нешкідливих умов праці.
Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого та соціально-культурного призначення без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється.
Керівник зобов’язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного дозволу з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань, тощо.
Разом з тим на працівників ПАФ «Винниківська» покладаються певні обов’язки:
- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.
- додержувати зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку ПАФ «Винниківська»;
- проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
- співробітничати з керівником ПАФ «Винниківська» у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу їх життю чи здоров’ю або людей, які їх оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.
Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на інженера по охороні праці. Трудові колективи через обраних ними уповноважених, професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників контролюють додержання всіма працівниками нормативних актів про охорону праці на підприємствах, в установах, організаціях.
Керівник зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу ) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Важливе значення для охорони праці у сільському господарстві має аналіз виробничого травматизму. Аналіз виробничого травматизму потрібен для того, щоб виявити причини виробничих травм та захворювань. Показники виробничого травматизму, підраховані при аналізі, застосовуються також для визначення динаміки їх змін, для порівняння рівня виробничого травматизму між окремими дільницями (бригадами), галузями, господарствами. Тільки завдяки правильно встановленим причинам виробничих травм чи аварій вдається найбільш точно вжити заходів щодо їх запобігання.
Визначення показників травматизму (Пч , ПТ , ПВ ).
Показник частоти травматизму ПЧ - це відношення кількості потерпілих П1 до середньоспискового числа робітників ПР за звітний період, в розрахунку на тисячу працівників:
(2.1)
Показник тяжкості травматизму ПТ характеризує середню тривалість тимчасової непрацездатності потерпілих:
(2.2)де ДН – кількість людино-днів непрацездатності у всіх потерпілих за звітний період;
П2 – кількість потерпілих з втратою працездатності без врахування загиблих.
Показник втрат робочого часу на 1000 робітників за визначений період (рік) більш повно характеризує стан травматизму в господарстві. Він визначається за формулою:
= 
(2.3)Основні показники з охорони праці подано в таблиці 2.4
Таблиця 2.4Основні показники з охорони праці у ПАФ «Винниківська»
| Показники | Ум.познач. | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. |
| Середньоспискове число працюючих | ПР | 108 | 85 | 89 |
| Фактично витрачено на одного працюючого | АФ | 85 | 81 | 74 |
| Витрати протипожежні | ПВ | 2100 | 2500 | 2500 |
| Кількість нещасних випадків | Т | 4 | 2 | 3 |
| Кількість днів непрацездатності | ДН | 77 | 61 | 58 |
| Показник частоти травматизму | ПЧ | 37 | 24 | 34 |
| Показник тяжкості травматизму | ПТ | 19,2 | 30,5 | 19,3 |
| Показник втрат (непрацездатності) | ПВ | 713 | 718 | 652 |
Аналізуючи стан охорони праці у модельному господарстві варто зазначити, що рівень травматизму потребує покращення як у фінансовому напрямі та і у підвищенні виробничої дисципліни з боку працівників.
2.2.2 Планування заходів з покращення охорони праці та їх фінансування
До заходів щодо поліпшення умов праці належать всі види діяльності, спрямовані на попередження, нейтралізацію або зменшення негативної дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на працівників.
У щорічному фінансовому плануванні потрібно виділяти кошти на охорону праці, зокрема для зменшення кількості робочих місць із небезпечними та шкідливими умовами праці з метою запобігання нещасних випадків, захворювань та поліпшення умов праці, що у кінцевому результаті підвищує ефективність виробництва.
На даний час спостерігається незначне виділення коштів на охорону праці, у зв’язку із фінансовими труднощами та низькою прибутковістю господарства. Невелика сума виділених коштів не може забезпечити суттєвого покращення стану охорони праці.
Заходи щодо поліпшення умов праці здійснюються з метою створення безпечних умов праці шляхом доведення до нормативного рівня показників виробничого середовища за елементами умов праці; захисту працівників від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
До показників ефективності заходів щодо поліпшення умов праці належать:
а) зміни стану умов праці: зміна кількості засобів виробництва, приведених у відповідність до вимог стандартів безпеки праці; поліпшення санітарно-гігієнічних показників тощо.