б) соціальні результати заходів: збільшення кількості робочих місць, що відповідають нормативним вимогам; зниження рівня виробничого травматизму тощо.
в) економічні результати заходів щодо поліпшення умов праці виражаються у вигляді економії за рахунок зменшення збитків внаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань у економіці в цілому та на кожному підприємстві.
Таблиця 2.5Заходи з охорони праці та витрати коштів у ПАФ «Винниківська», 2008 р.
| № | Зміст заходів | Вартість робіт, грн. | Строки виконання заходів | Відповідальний за виконання заходів |
| 1 | а/ придбання засобів індивідуального захисту | 289 | протягом року | керівник господарства |
| б/ покращення протипожежної безпеки | 317 | протягом року | керівник господарства | |
| в/ впровадження елементів нової технології | 858 | протягом року | керівник господарства | |
| 2. | Виділено або використано коштів | 1464 |
Джерелами фінансування заходів щодо поліпшення умов праці на підприємстві можуть бути: власні кошти підприємства, фінансові ресурси від продажу акцій, кредити, бюджетні кошти держави, благодійні внески тощо. Розрахунок витрат коштів для впровадження рекомендованих заходів з охорони праці у господарстві виконується залежно від характеру пропонованих заходів.
2.2.3 Розрахунок економічної ефективності заходів з поліпшення охорони праці
У результаті реалізації заходів з охорони праці створюється певний соціальний і економічний ефект, який виражається: з одного боку підвищенням продуктивності праці, збільшенням обсягу випуску продукції за рахунок повного використання номінального фонду робочого часу і основних виробничих фондів; з іншого - зниженням матеріальних затрат внаслідок травматизму і захворювань за рахунок зниження оплати листків непрацездатності.
Для оцінки ефективності заходів з покращання умов і охорони праці потрібно порівняти наслідки травматизму у грошовому виразі, а також затрати на ці заходи до і після їх впровадження.
Загальні матеріальні витрати внаслідок травматизму і захворювань визначають за формулою:
МЗ = РТ + Рл, (2.4)
де МЗ - загальні матеріальні витрати, грн.;
РТ - матеріальні наслідки травматизму, грн.;
Рл - матеріальні наслідки захворювань, пов’язані з несприятливими умовами праці, грн.
До основних елементів, які складають матеріальні наслідки травматизму (Рт), відносять:
- виплати за листками непрацездатності в результаті травматизму, грн. (Р1);
- вартість невиробленої продукції в результаті нещасних випадків, грн. (Р2);
- інші матеріальні витрати, грн. (Р3), які включають затрати на утримання стаціонарних і лікування амбулаторних хворих, доплати при тимчасовому переведенні потерпілих на легшу роботу, допомогу членам сімей потерпілих, затрати на підготовку кадрів на місце тих, що вибули через травми.
Для отримання початкових даних складають таблицю показників.
Згідно з дослідженнями проведеними під керівництвом академіка А.М. Гржегоржевського, було встановлено, що інші матеріальні витрати в результаті травматизму можна обчислити, увівши коефіцієнт 1,5. Тому формулу для визначення матеріальних показників травматизму можна написати у вигляді:
РТ =1,5 (Р1 + Р2). (2.5)
Таблиця 2.6Показники матеріальних наслідків травматизму у ПАФ «Винниківська», 2008 р.
| Показник | Значення показника |
| Затрати праці в результаті виробничого травматизму, дні | 58 |
| Середньоденна заробітна плата одного працівника, грн. | 31 |
| Витрати на оплату лікарняних листків, грн. | 1798 |
| Середньоденна вартість виробітку одного працівника, грн. | 39 |
| Вартість недоданої продукції у результаті виробничого травматизму, грн. | 2262 |
Втрати робочого часу внаслідок як виробничого травматизму, так і в результаті захворювань після впровадження заходів на охорону праці за статистичними даними зменшуються орієнтовно на 25 %.
Таким чином, матеріальні витрати (Рт25) в результаті впровадження типових заходів на охорону праці порівняно з існуючими (Ртд) будуть меншими на відповідну суму.
Матеріальні витрати в результаті захворювань визначають за формулою:
РЛ = 0,25 (ЗСР . ПР.ДН.+ ВД . ПР.ДН.), (2.6)
де 0,25 - коефіцієнт, який враховує питому вагу затрат праці, пов’язаних з несприятливими умовами праці в загальній вартості втрат через захворювання;
ЗСР - середня оплата листів непрацездатності за день, грн.;
ПР.ДН. - число робочих днів, втрачених в результаті захворювань, днів;
ВД – середньоденна вартість виробітку одного працівника,грн. [8].
Для отримання початкових даних стосовно захворювань складають таблицю показників.
Як було зазначено, затрати праці внаслідок захворювань після впровадження типових номенклатурних заходів на охорону праці зменшуються приблизно на 25 %.
Таблиця 2.7Показники матеріальних наслідків у результаті захворювань, пов’язаних із несприятливими умовами праці у ПАФ «Винниківська», 2008 р.
| Показник | Значення показника |
| Затрати праці в результаті захворювань, дні | 28 |
| Середньоденна зарплата одного працівника, грн. | 31 |
| Затрати на оплату лікарняних листків, грн. | 868 |
| Середньоденна вартість виробітку одного працівника, грн. | 39 |
| Вартість недоданої продукції у результаті захворювання, грн. | 1092 |
Економічний ефект заходів з покращання умов праці можна визначити за формулою:
Е = ПД + СЛ - К, (2.7)
де ПД - додаткова продукція, випущена в результаті зниження виробничого травматизму і захворюваності, грн.;
СЛ - кошти, зекономлені на оплату лікарняних листків у результаті зниження виробничого травматизму і захворюваності, грн.;
К - сума коштів, затрачених на заходи щодо попередження нещасних випадків і захворювань у фірмі, грн.
Величина К складається із суми витрат на протипожежні заходи, спецодяг, спеціальне харчування та інші витрати, пов’язані із заходами з покращання умов праці та іншими заходами з охорони праці.
Окупність вкладень (С, років) можна визначити за формулою:
С = К / Е (2.8)
Загальний стан охорони праці у господарстві можна вважати задовільним. Існуючий рівень травматизму та професійних захворювань при незначному фінансуванні заходів з охорони праці вказують на малоефективну організацію робіт щодо забезпечення відповідного рівня техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки на робочих місцях [8].
Таблиця 2.8Економічна ефективність заходів з покращання охорони праці у ПАФ «Винниківська»
| Показники | Значення |
| Затрати праці в результаті виробничого травматизму і захворювань, дні | 86 |
| Затрати на оплату лікарняних листів | 2666 |
| Вартість недоданої продукції, грн. | 3354 |
| Матеріальні витрати в результаті захворювань і виробничого травматизму, грн. | 3040 |
| Економічна ефективність від впровадження заходів щодо покращання умов праці, грн. | 1464 |
| Сума коштів для покращання умов охорони праці, грн. | 1190 |
| Термін окупності вкладених капіталовкладень, роки | 0,96 |
На майбутнє слід збільшувати фінансування витрат на охорони праці, покращувати стан охорони праці за рахунок наявних у господарстві засобів, забезпечувати на належному рівні трудову дисципліну.
2.2.4 Захист населення у надзвичайних ситуаціях
Актуальність проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки населення і території зумовлена тенденціями зростання втрат людей внаслідок дії небезпечних природних явищ, промислових аварій і катастроф. Ризик надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру невпинно зростає.
Система захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (НС) в Україні, здійснюються відповідно до Закону України “Про цивільну оборону України”, положення про цивільну оборону, концепцій про захист населення та території від надзвичайних ситуацій, постанов Кабінету Міністрів.
До ймовірних природних надзвичайних ситуацій на території господарства слід віднести урагани, грози, затоплення, снігові заметілі тощо, до техногенних – аварії на фермах, електричному господарстві, аварії пов’язані із витіканням хімічних речовин, паливно-мастильних матеріалів, викиди Яворівського підприємства із виробництва сірки тощо.
Тому організація життєзабезпечення населення в разі виникнення надзвичайної ситуації є одним з основних завдань цивільної оборони України. Заходи життєзабезпечення здійснюються центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, структурними підрозділами у їх складі, що безпосередньо відповідають за захист населення, адміністраціями підприємств, установ і організацій з метою задоволення життєвих потреб громадян, які потерпіли від наслідків НС.
Головними заходами є:
- надання житла;
- організація харчування;
- забезпечення одягом, взуттям та товарами першої необхідності;
- медичне обслуговування і т.п.
Організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах є комплекс заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов, життя здоров`я і працездатності людей.
Він включає:
- управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС;
- захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;
- забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;