3. Оскільки в сучасній економічній теорії є різні підходи до визначення суті грошей, то і функції грошей трактуються по-різному. Так, представники трудової теорії вартості виділяють п'ять функцій грошей (гроші як міра вартості, гроші як засіб обігу, гроші як засіб нагромадження, гроші як засіб платежу, гроші як світові гроші), представники інших теорій зупиняються на характеристиці лише трьох функцій грошей (гроші як засіб обігу, гроші як міра вартості, гроші як засіб збереження).
4. Кожна економічна система, що властива тій чи іншій країні, характеризується відповідною грошовою системою, яка включає ряд основних елементів. Грошові системи змінювались, відбувалась їх еволюція. Сучасна грошова система має свої особливості, що пов'язано з особливостями функціональних сучасних грошей, а також із змінами в характеристиці самої економічної системи.
5. Відбулася модифікація грошей, сучасні гроші є кредитними грошима. Це пов'язано із еволюцією товарного виробництва у кредитне. Кредит опосередковує всі акти обміну, відносини перетворилися з товарно-грошових у товарно-кредитні. Відбувся історичний перехід від грошей-товару до грошей-кредиту, реалізація товару не супроводжується зустрічним рухом еквівалента в речовій формі. У тривалому процесі взаємодії грошей (золота) і кредиту (кредитних грошей) золото втратило свої позиції, а їх зайняли кредитні гроші.
6. Для ефективного функціонування національної економічної системи важливо наскільки стабільною є її грошова одиниця. Економіка може ефективно використовувати грошову одиницю як міру вартості тоді, колі її купівельна спроможність відносно стабільна. Прийнято виділяти два поняття вартості грошей: номінальну і реальну. Якщо номінальна вартість грошей відповідає номіналу, вказаному на грошових знаках, r о реальна - це кількість товарів і послуг, які можна купити за грошову одиницю. Якщо реальна вартість грошей падає, то гроші швидко втрачають свої функції.
7. Вартість грошової одиниці визначається за формулою Д= 1/р, де p - індекс рівня цін. Стабільну вартість грошей підтримує держава, використовуючи відповідну фіскальну політику і регулювання пропозицій грошей.
1. Башнятт Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. -К.:Ніка-Центр, Ельга,200.-С.146-164.
2. Ван-Хуз Д.Д., Миллер Р.Л. Современные деньги и банковское дело: Пер. С англ. -М.: Инфра. - М.: 2000. - С. 147-620.
3. Гроші та кредит: курс лекцій знавч. дисципліни. /За ред. С.І. Кручка.-К.: Дія, 2000.-С.5-132.
4. Економічна енциклопедія: У трьох томах T.I/ Редкол: C.B. Мочерний (відп.ред. та ін. - К.: Видавничий центр "Академія", 2000. - С.278-299.
5. Лютий І. О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки С. 5-420.
6. Макконнелл К., Брю С. Макроекономіка. - Львів: Просвіта, 1997.-С.315-392.
7. Семюелсон П.Е., Нордгауз В.Д. Макроекономіка.-К.: Основи, 1995.-С.64-71.