бутків у першу чергу у сфері виробництва,а не у сфері купівлі-прода-жу.
Другою обов’язковою ознакою сучасного ринку є його конкурентн-
ий характер.Це означає, що в системі підприємства кожний суб’єкт виступає як конкуруюча сторона до всіх інших суб’єктів.Можливість конкуренції між учасниками ділових відносин на ринку закладена в їх
економічній самостійності, базою якої є право розпоряджатись об’єк-
тами ринкових відносин.Таке право в минулому базувалось на прива-
тній власності підприємця.В сучасних умовах це може бути і приват-
на, і колективна, і державна власність.Неминучість конкуренції між
підприємцями на сучасному ринку породжується пріоритетом покуп-
ців над продавцями.
Третя ознака сучасного ринку--стабілізація відносин між суб’єк-
тами ринку на основі інтеграції. Сучасний ринок – це арена суперни-
цтва підприємств та інших суверенних суб’єктів економіки, кожному
з яких повинен бути гарантований його суверенітет і збереження його конкурентних позицій потенцій. А це можливо лише при умові про-
тидії монополізації економіки й широкої інтеграції конкуруючих суб’єктів ринкових відносин.
Характерні ознаки сучасного ринку. Схема №3 [№ 4 стр.197]
Пріоритет покуців Конкурентний
(ринок покупців) характер
Ознаки
Не монополізація, а інтеграція
конкуруючих суб’єктів ринку
Так суткість ринку відбивається і в понятті як “вільного ринку “або “ринку доконаної конкуренції”. Зазвичай в економічній літературі виділяють наступні ознаки вільного ринку:
1). Наявність необмеженого числа конкурентів, вільний доступ на ринок та виход з нього;
2).Абсолютна мобільнсть , рухомість всіх видів ресурсів: трудових, матеріальних та фінансових. Ніхто і ніщо не має стримувати вільних переміщень ресурсів з сфер межи ефективних в більш ефективні. Ця властивість вільного ринку забезпечує постійне ставлення структури економіки , її саморегульованість;
3). Наявність у кожного учасника ринку повної інформації (про ціни, пропозицію та ін.), ця властивість дозволяє кожному учаснику ринку вибирати оптимальну економічну поведінку;
4). Ні один з учасників ринку не може здійснити вплив на рішення, приємні іншими учасниками. Особливо цікаво, що ніхто не може впли-
вати на ринкову ціну. Ціна встановлюється в результаті попиту
пропозиції. Неможливість впливати окремим учасникам ринкових відносин на ціну означає відсутність монополіста.
Звичайно, що всі ознаки сучасного ринку не можуть проявитись в реальному житті в повному об’ємі. Але ця модель дозволяє зрозуміти
сутність ринку в його сучасному етапі.
Функціонуючий ринок—це сукупність найрізноманітніших процесів, акцій і взаємовідносин, які мають свої назви. Без їх розуміння важко орієнтуватися в складних переплетеннях ринкової економіки. Тому розглянемо деякі з них:
Ринкові відносини—це економічні відносини між продавцем й покупцем, які складаються на ринку, у сфері обміну.
Ринкові процеси---економічні процеси, що вібуваються на ринку
й характеризують його стані динаміку.
Ринки бувають збалансовані і незбалансовані. Збалансований— ринок, на якому підтримується повна (загальним обсягом, структурою,
асотименти і якістю товарів) відповідність між попитом і пропозицією. Незбалансований ринок—той, що не має повної відповідності між попитом і пропозицією. [ №4 стр.200].
Отже, ринок є складним утворенням, що являє собою і з одного боку, сферу обміну, сукупність процесів купівлі-продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого—забезпечує зв’язок між ви-
робництвом і споживанням, безперевність процесу відтворень , його
цілісність. Побудувати сучасний ринок означає: привести в дію еконо-
мічні інтереси людей, стимули виробництва, прискорити економічне зростання, вивести країну на рівень сучасних досяжнень науково- технічного і культурного розвитку.
3.Функції ринку.
Функціями ринку являються :
1).Здійснення остаточного визначень вартості товарів і послуг та іх реалізації, перетворення продукту праці на товар;
2).Забезпечення безперевності процесу суспільного відтворень (зокрема зв’язку між виробництвом і споживанням), формування цілісної національної економічної системи та її зв’язку з іншими національними економіками в маштабі світового ринку;
3).Спонукання виробників товарів і послуг знижувати індивіду-
альні витрати порівняно із суспільно необхідними , підвищення суспільної корисності товарів і послуг, їх якості та споживних властивостей;
4).Регулюючий вплив на економіку в цілому, на пропорції між різними сферами та галузями економіки, проведення у відповід-
ність платоспроможного попиту і пропозиції, нагромадженнь і споживань та інших пропозицій;
5).Сприяння контролю споживачів за виробництвом, вирівнювання цін;
6).Посилення конкуренції між виробниками товаріві послуг у межах як окремих країн, так і світового господарства. [№ 9 стр. 139-140 ]
Автор Журавлоьва виділяє такі функцції ринка:
а) оптимальне (з точки зору прибутковості) розподілення обмеже-
них ресурсів;
б) об’єднання попиту та пропозиції;
в) забезпечення кожному члену суспільства гарантований рівень життя;
г) забезпечення ефективності виробництва;
д) забезпечення соціальної справедливості;
е) задоволення попиту;
є) стимулювання науково-технічного процесу;
ж) збереження навколишього середовища;
з) диференціація виробників.
В економічно розвинутих системах функціями ринку є:
1) відтворення матеріальних передумов для дїї об’єктивних еконо- мічних законів загального характеру;
2) забезпечення еквівалентності економічних відносин, пріоритету економічних інтересів господарюючих суб’єктів;
3) блокування господарської і регіональної автаркії , інтернаціона-
лізація суспільного виробництва, розвиток інтеграційних процесів у міждержавних відносинах;
4) утворення економічних передумов для демократизації господа-
рського життя;
5) утворення ефективного господарювання ;
6) вимір людської праці, визнання першочергового значення про-
фесійності та компетентності;
7) стимулювання структурних змін в економіці, диверсифікація виробництва;
8) встановлення об’єктивно необхідної рівноваги, пропорційності в економіці;
9) розвиток конкурентних засад.
Отже, як ми бачимо кожен автор трактує функції ринку по-сво-
єму. Тому, на мою думку, слід виділити чотири основні функції ринку: регулююча, стимулююча, розподільча та інтегруюча.
Регулююча функція ринку забезпечує постійнійсть зв’язків між різними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлення пропорцій в економіці та безперевність процесу відтворення. Через конкуренцію ринкові відносини активно впливають на рівень витрат та на виробництво будь-якого товару, науково-технічних прогрес, на задоволення платоспроможного попиту населення. Внаслідок дії закону вартості, закону попиту та пропозиції, інших законів ринкової економіки індивідуальна праця зводиться до суспільно необхідної та визначення цінності товару. Без конкуренції, еквівалентного обміну вартість не може бути визначена. Цей механізм сприяє вирівнюванню прибутків підприємців різних галузей виробництва,утворення середньої но-
рми прибутку, що досягається через перелив капіталів між галу-
зями. Останнє, в свою чергу, є регулятором пропорцій в економіці.
У зв’язку з тим, що створена споживна вартість перетворюється на товар лише після визнання її суспільством, можна зробити вис-
новок, що споживач здійснює контроль над виробником. Якщо цього немає, то в суспільстві принижується роль ринку, як регуля-
тора, що призводить до наростання диспропорцій між попитом і пропозицією товарів, виникнення дефіциту як загально економіч-
ного явища.
Визнаючи важливість регулюючої функції ринку, не можна аб-
солютизувати її, як це інколи робиться .У сучасних розвинених ри-
нкових системах рино регулюється також державою і товаровироб-
никами.А це означає, що методи регулювання можуть бути також
державними і недержавними.До перших належать: а)економічні важелі:кредити, податки, ціни, які встановлює держава; б) адмініс-
тративні важелі -- державне замовлення, державні програми, пра-
вила укладання господарських договорів.
Стимулююча функція ринку полягає в тому, що вона сприяє за-
охоченню тих, хто найбільш раціонально використовує фактори виробництва для одержання найкращих кінцевих результатів, зас-
тосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації, сти-
мулювання праці та управління.Якщо суб’єкти господарювання не
прагнутимуть до постійного підвищення ефективності виробниц-
тва, їхні індивідуальні витрати виробництва будуть вищими, ніж
суспільно необхідні, то вони будуть не конкурентними і стануть банкрутами. А це означає, що ринок виконує і таку функцію, як розподільча.
У конкурентному середовищі ринкова ціна диференціює доходи
товаровиробників, виявляє переможців і переможених.Для перших
створюються умови для подальшого розвитку і процвітання, а для
інших постає питання про їх існування.Відповідно відбувається і соціальне розшарування суспільства за доходами – на багатих і бі-
дних.
Ринок “зшиває” економіку в єдине ціле, розвиваючи систему го-
ризонтальних і вертикальних зв’язків (підприємств,галузей,регіо-
нів), у тому числі зовнішньоекономічних.У цьому виявляється ін-
тегруюча функція ринку.
Також слід пам’ятати ще одну функцію ринку, яка проявляється в тому, що ринковий обмін слугує засобом здійснення економічних