МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра політичної економії
Курсова робота на тему:
Функції ринку та форми їх реалізації
першого курсу
факультету маркетинг
спеціальності 6108-2гр.
Гринь Тарас
Васильович
Перевірив:
Комяков Олександр
Михайлович
Київ-2000
План.
1. Вступ.
2. Ринок як економічна категорія, сутність ринку.
3. Функції ринку.
4. Форми реалізацій функцій ринку.
5. Висновок.
1.Вступ.
У результаті виникнення суспільного поділу праці, приватної власно-
сті на засоби виробництва й економічного відокремлення товаровиро-
бників суспільне виробництво набуває товарної форми. На певному етапі розвитку (капіталізм) ця товарна форма стає пануючою , а товаро-грошові відносини починають опосередковувати практично всі відносини суспільства. Економіка, в якій товаро-грошові відноси-
ни є пануючими, в літературі отримала назву “ринкової економіки”.
Ключовим елементом конструкції “ринкової економіки” є ринок. З часу виникнення ринку різні напрями та школи економічної думки неодноразово тлумачили його сутність.
Обравши за предмет розгляду таку тему, як функції ринку та фор-
ми їх реалізації, я маю за мету розкрити економічну сутність ринку,
тобто, що таке ринок, як взагалі одна з категорій товарного виробни-
цтва, що ринок представляє собою, а також визначити його основні функції. І звичайно за рахунок чого реалізуються функції на ринку.
2. Ринок як економічна категорія, сутність ринку.
Мабуть,найпопулярнішим словом сьогодні в нашому суспільстві як
на побутовому рівні,так і в наукових працях, публіцистиці є слово “ринок”.Зумовлено це переходом України в нову систему координат,
якою для нас є ринкова економіка .Які ж причини їївиникнення,умо-
ви, в яких вона відтворюється,функції,які виконує в суспільстві?Для
того, щоб відповісти на ці запитання,слід з’ясувати, що являє собою
ринок.
В науковому плані ринок являє собою складне багатопланове поня-
ття , тому важко дать яке-небуть єдине визначення ринку, яке б повні-
стю відбило його суть.Суть даного поняття заключається в тому ,що
ринок—це сукупність економічних відносин,які виникли з приводу купівлі-продажу товарів та послуг в грошовій формі.
Ринок—це складне багатогранне явище. Ринкові відносини суттєво відрізняються в різних країнах за ступенем розвитку, особливостями модифікації, рівнем зрілості, історичними, соціальними та іншими оз-
наками. Ринок для американця, західноєвропейця, японця виглядає по-різному, й це цілком природно, якщо врахувати, що американська “ринкова економіка” тяжіє до класичної моделі підприємства, фран-
цузька тяжіє до державного “дирижизму” [№4 , стр 194 ], західноєвро-
пейська до “соціального ринкового господарства”, а японська до “корпоративного патерналізму”. Відповідно до цього Україна повинна мати ринок, який би відповідав її національним особливостям, а не американський або корейський.
Розглянемо ринок, як систему виробничих відносин. Ринкові відно-
сини , як і інші економічні відносини, носять об’єктивний характер. Вони виникають на певній стадії суспільного відтворення—стадії об-
міну. Дуже часто говорять, що ринкові відносини-- це відносини
обміну. Головними суб’єктами ринкових відносин являються прода-
вець та покупець. Суб’єктами ринку можуть бути фізичні чи юридич-
ні особи, держава також може бути суб’єктом ринку.[див. схему №1 на стр. 2]. Крім продавця та покупця на ринку може діяти посередник,
який допомагає продавцю та покупцю найти один одного.
Схема № 1 [ №4 , стр.198 ]
ДЕРЖАВА
Державні, колек- Іноземні фірми та
тивні, приватні громадяни
підприємства та їх
об’єднання
Суб’єкти
Різні установи Громадяни
та організації України
В умовах суспільного поділу праці між виробником (продавець) і споживачем (покупцем) об’єктивно виникають відносини з приводу обміну товару. Розвиток обміну призводить до того, що обмін товара-
ми опосередковується грошима, приймає форму купівлі- продажу.
Тому ринкові відносини , як правило, мають грошову форму.
Об’єктом ринкових відносин виступає товар, який може існувати в самих різних конкретних формах.
Схема №2 [№ 4 , стр.198]
Матеріальні продукти праці
Інтелектуальні
продукти праці Об’єкти Робоча сила
Цінні папери Позичкові капітали,
валюта, золото
Перш за все форму товара приймають безпосередні продукти праці:
машини, тканини, пшениця, та інше. В цьому випадку говорять про ринок товарів. Ринок товарів може розділятись на галузі ринку: ринок сталі, ринок дорогоцінних металів,ринок взуття,ринок сахару та інше.
Якщо об’єктом купівлі-продажу являється послуга, то говорять про ринок послуг; якщо форму товару принімає капітал, то говорять про ринок капіталу. Причому останній може розділитись на грошовий ринок ( ринок короткострокових обов’язків), кредитний ринок ( ринок довгострокових обов’язків), фондовий ринок ( ринок цінних бумаг). Якщо об’єктом купівлі-продажу становиться робоча сила, то
говорять про ринок праці. На ринку землі об’єктом купівлі-продажу
являються земельні участки, які приймають форму товара. Є також ринки золота, ринки валют.
На протязі всієї історії існування ринку, йому присуща тенденція до територіальної експансії—територіальному розширенню та збіль-
шення сфер впливу.Ця тенденція привела до створення трьох зон ри-
нково економічного простору.Розрізняють місцевий, національний і
світовий ринок.
Місцевий ринок--стартова форма ринкової території,яка розвиває-
ться в межах села,міста.На доіндустріальній стадії виробництва міс-
цеві ринки існували в окрузі переважного народного господарства.Із-
за недостатнього розвитку галузевого та територіального поділу пра-
ці,слабого функціонування товарного виробництва локальні ринки
реалізовували порівняно невеликий традиційний набір продуктів.
Національний (внутрішній для країни) ринок створивсь на індустріальній стадії виробництва. На цій стадії поряд з товарним виробництвом з’явились такі транспортні засоби, які відповідали новим маштабам ринкового простору. Досконаліший транспорт, зв’язки та реклама допомогли забезпечити вигідність реалізації товарів у всіх регіонах країни. В ітозі місцеві ринки стали органічними складовими частинами внутрішнього ринку держави.
В результаті міцного розвитку машинного виробництва, появою великого акціонерного капіталу, поглибленням міжнародного поділу праці і появою сучасних засобів транспорту та зв’язку отримав розви-
ток – світовий ринок. Світовий ринок вже довго постачає всім держа-
вам таку сировину, як нафта, олово, каучук, пшениця, сахар, чай, кофе, та інше.
Визначення ринку, як відносин обміну, показує лише його в єдиній системі виробничих відносин, але воно не розкриває всієї повноти вмісту ринкових відносин. Як відомо, власність представляє всі інші виробничі відносини тієї чи іншої економічної системи. Ринкові відносини зародились на базі приватної власності в різних її формах.
Приватна власність породжує економічну обособленість суб’єктів ри-
нку та їх економічну незамкненість. Незалежність суб’єктів ринкових відносин проявляється в здібності самостійно приймати господарські рішення. Діапазон приймаємих рішень дуже широкий. Виробник ви-
рішує , що виробляти і в якому об’ємі , які ресурси використовувати і по якій ціні їх закуповувати, по якій ціні реалізовувати свою продук-
цію, як реагувати на поведінку других суб’єктів ринку. Покупець ви-
рішує, що купувати, в якому об’ємі, по якій ціні, у якого продавця.
Господарські рішення приймаються без якого-небудь зовнішнього адміністративного тиску , на добровільній основі. Мотив поведінки
суб’єктів ринку в умовах господарювання приватної власності один –
особиста економічна вигода. Наслідки прийняття того чи іншого господарського рішень повністю лягають на плечі економічного су-
б’єкта ринку.
Для системи ринкових відносин, які базуються на приватній влас-
ності , характерна наявність прямих зв’язків, як між продавцями та і
між покупцями, так і між виробниками. Це виявляється в відсутності яких-небудь адміністративних органів, які визначали б, хто і кому по-
ставляє готові види продукції. Для ринкових відносин, одним із су-
б’єктів яких являється держава , характерне те, що при наявності цих відносин держава може встановлювати зв’язки між продавцем і по-
купцем.
Для більш повного розуміння ринку слід розглянути його ознаки на сучасному рівні.
По-перше, сучасний ринок є ринком покупців. Що це означає?
Це такий етап ринку, при якому пропозиція товарів перевищує попит на них при фіксованій ціні. Такий етап ринку визначає приоритети покупців по відношенню до продавців. Можна сказати “диктат спо-
живачів” на відміну “диктату продавців”, характерного для нашої сучасної економіки. В такій ситуації підприємець може досягти збіль-
шення своїх доходів лише тоді, коли він поставить на ринок продук-
цію високої якості за доступними цінами.Тому ринок покупців висту-
пає як стимул для постійного відтворення ділових,а не спекулятивних
відносин.Тобто він примушує підприємців шукати джерела своїх при-