Вдосконалення системи управління залученням позикового капіталу з метою забезпечення фінансової системи (стр. 5 из 7)

Таким чином, залучення кредитних ресурсів дозволило ДП «Діапазон» покращити поточну діяльність, збільшити оборотність активів та джерел фінансування, підвищити рентабельність.

Розробка стратегії формування оборотного капіталу передбачає вибір моделі фінансування оборотних активів : агресивна , ідеальна, консервативна, компромісна. В розділі І більш докладно описано моделі фінансування оборотних активів. Тобто, суть стратегії формування оборотного капіталу передбачає визначення розміру та виду (власні, залучені) джерел фінансування оборотних активів.

Якщо при незмінному об'ємі короткострокових фінансових зобов'язань буде збільшуватися частка оборотних активів, які фінансуються за рахунок власних джерел та довгострокового запозиченого капіталу, то розмір поточних активів та поточних пасивів буде збільшуватися. В такому випадку буде збільшуватися фінансова стабільність підприємства, але знижується ефект фінансового важеля і збільшується середньозважена вартість капіталу в цілому, так як відсоткова ставка по довгостроковим кредитам в силу їх ризику вища, чим по короткостроковим кредитам. Відповідно, якщо при незмінній участі власного капіталу та довгострокових кредитів в формуванні оборотних активів буде збільшуватися сума короткострокових фінансових зобов'язань, то розмір чистого оборотного капіталу буде зменшуватися. В цьому випадку може бути знижена загальна середньозважена вартість капіталу, досягнуте більш ефективне використання власного капіталу за рахунок росту ефекту фінансового важелю, але при цьому буде знижуватися фінансова стабільність та платоспроможність підприємства (зниження платоспроможності буде відбуватися за рахунок збільшення об'єму поточних зобов'язань і збільшення частоти виплат боргу).

Таким чином, вибір відповідних джерел фінансування оборотних коштів в кінцевому результаті визначається співвідношення між рівнем ефективності використання капіталу та рівнем ризику фінансової стабільності та платоспроможності підприємства. Враховуючи ці фактори і будується політика управління фінансуванням оборотних активів.

Таблиця 3.3

Моделі управління оборотними активами ДП «Діапазон»

(прогнозні значення на 2006 рік)

тис. грн.

Місяці	Поточні активи	Необоротні активи	Всього активів	Постійний оборотний капітал	Змінний оборотний капітал
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень	48,3 49,7 50,0 51,0 48,3 25,8 49,7 50,0 51,0 51,5 48,3 50,0	13,0 13,0 13,0 13,0 13,0 13,0 13,0 13,0 13,0 13,0 13,0 13,0	61,3 62,7 63,0 64,0 61,3 38,8 62,7 63,0 64,0 64,5 61,3 63,0	25,8 25,8 25,8 25,8 25,8 25,8 25,8 25,8 25,8 25,8 25,8 25,8	22,5 23,9 24,2 25,2 22,5 - 23,9 24,2 25,2 25,7 22,5 24,2

Рис. 3.1. Різні моделі фінансування оборотних активів

Відповідно даним, постійний оборотний капітал на ДП «Діапазон»

складає 25,8 тис. грн.

Мінімальна потреба в джерелах фінансування всіх активів на ДП «Діапазон» складає 58,2 тис.грн. в червні.

Максимальна потреба в джерелах фінансування всіх активів на ДП «Діапазон» складає 64,5 тис.грн. в жовтні.

На даному підприємстві довгострокові пасиви (ДП), як одне з джерел фінансування оборотних активів, складаються з власного капіталу, так як довгостроковий запозичений капітал на підприємстві відсутній.

Згідно з агресивною моделлю фінансування (лінія ) довгострокові пасиви, тобто власний капітал покриває необоротні активи та системну частину поточних активів, тобто того їх мінімуму, який необхідний для здійснення господарської діяльності. Інша потреба в джерелах фінансування покривається за рахунок короткострокового кредиторської заборгованості. В цьому випадку чистий оборотний капітал (ЧОК) дорівнює системній частині поточних активів:

ЧОК = СЧ, тобто ЧОК = 25,8 тис.грн.

З позиції ліквідності ця стратегія є досить ризикована, так як обмежитися в процесі виробництва лише мінімумом активів неможливо.

Ця модель передбачає встановлення довгострокових пасивів (власного капіталу) на рівні, що задається такою базовою балансовою моделлю :

ДП = НА + СЧ , тобто

ДП = 13,0 тис. грн. + 25,8 тис. грн. = 38,8 тис. грн.

Оскільки на ДП «Діапазон» відсутній довгостроковий запозичений капітал, а якщо при незмінній участі власного капіталу буде збільшуватися сума короткострокових фінансових зобов'язань і збільшуватися частота виплати боргу, то розмір чистого оборотного капіталу буде зменшуватися.

Використовувати цю модель на даному підприємстві не раціонально.

Згідно з консервативною моделлю фінансування ( лінія 2) власний капітал покриває необоротні активи, системну частину поточних активів та змінну частину поточних активів. При цьому чистий оборотний капітал ( ЧОК ) дорівнює поточним активам :

ЧОК = ПА, тобто = 51,5 тис.грн.

Ця модель передбачає встановлення довгострокових пасивів (власного капіталу) на рівні, що задається такою базовою балансовою моделлю:

ДП = НА + СЧ + ЗЧ , тобто

ДП = 13,0 тис + 25,8 тис. + 25,7 тис. = 64,5 тис.грн.

З позиції ліквідності ця стратегія є найбільш прийнятною, так як передбачає відсутність короткострокової кредиторської заборгованості та короткострокових кредитів, і відповідно відсутність ризику втрати ліквідності, а також ризику зниження ефективності, так як підприємство не залучає довгострокового запозиченого капіталу. Але з позиції структури капіталу ця модель не є оптимальною, так як використання лише власного капіталу для фінансування поточних активів призводить до обмеження темпів розвитку підприємства, тобто нездатність забезпечення формування необхідного об'єму активів в періоди, що найбільш сприятливі для кон’юнктури ринку, і не використання фінансової можливості приросту прибутку на вкладений капітал.

Згідно з компромісною моделлю фінансування (лінія 3 ) власний капітал покриває необоротні активи, системну частину поточних активів та половину змінної частини активів, а іншу половину покриває короткострокова кредиторська заборгованість. При цьому чистий оборотний капітал (ЧОК) дорівнює сумі системної частини поточних активів та половини змінної частини :

ЧОК = СЧ + 0,5 * ЗЧ , тобто

ЧОК = 25,8 тис. + 0,5 * 25,7 тис. = 38,7 тис.грн.

Ця модель передбачає встановлення довгострокових пасивів (власного капіталу) на рівні, що задається такою базовою балансовою моделлю :

ДП = НА + СЧ + 0,5 * ЗЧ

ДП = 13,0 тис. + 25,8 тис. + 0,5 * 25,7 тис. = 51,7 тис.грн.

Для ДП «Діапазон» на даному етапі розвитку характерна агресивна модель фінансування оборотних активів, але ця модель не є оптимальною з позиції ліквідності.

Як рекомендації щодо вибору моделі фінансування оборотних активів підприємству можна рекомендувати використовувати компромісну модель, це означає, що ДП «Діапазон» буде використовувати не лише власний капітал для фінансування оборотних активів, а й короткострокові кредити банків. З позиції структури капіталу та ліквідності ця модель є більш оптимальною для даного підприємства.

Загалом проблема вибору структури фінансування в значній мірі є проблемою маркетингу: компанія прагне привернути інвесторів з різними смаками і добробутом, використовуючи арсенал різноманітних фінансових інструментів.

Рішення про вибір коефіцієнта боргового навантаження можна розглядати як пошук наближення до точки, в якій різниця між податковими перевагами позик і витратами левериджованої фірми досягає максимуму.

Точної формули, за допомогою якої можна було б визначити оптимальну структуру капіталу, не існує, але будь-яке розумне рішення повинне враховувати чотири аспекти проблеми.

Об'єм податкових платежів. Компанія повинна бути упевнена в стабільному потоці прибутків на період обігу боргових зобов'язань, щоб розраховувати на досягнення чистої економії на податках за рахунок позик. Якщо компанія має мало шансів одержувати прибутки достатні, щоб скористатися перевагами податкового захисту процентних платежів, то результатом запозичень може стати негативна чиста економія на податках.