2. Оцінка основних факторів, що визначають структуру капіталу. До них відносяться:
- галузеві особливості операційної діяльності (характер цих особливостей визначає структуру активів підприємства, їх ліквідність);
- стадія життєвого циклу підприємства (молоді компанії з конкурентоспроможною продукцією можуть залучати для свого розвитку більше позикового капіталу, а зрілі — використовують переважно власні кошти);
- кон’юнктура товарного ринку (чим стабільніша кон’юнктура цього ринку, а відповідно, стабільніший попит на продукцію підприємства, тим вище та безпечніше стає використання позикового капіталу, та навпаки);
- кон’юнктура фінансового ринку (в залежності від стану цієї кон’юнктури зростає або знижується вартість позикового капіталу);
- рівень рентабельності операційної діяльності;
- податковий тиск на компанію (частка прямих та непрямих податків, що сплачуються у доході від продаж-брутто);
- ступінь концентрації акціонерного капіталу (прагнення капіталовласників зберегти контрольний пакет акцій).
З урахуванням наведених та інших факторів управління структурою капіталу передбачає вирішення двох ключових задач:
а) встановлення прийнятних пропорцій використання власного та позикового капіталу;
б) забезпечення у випадку необхідності залучення додаткового внутрішнього або зовнішнього капіталу.
3. Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Для таких розрахунків був обраний критерій, який найбільш повно відображає вплив ефективності сформованих джерел фінансування на збільшення доходності вкладених власниками коштів, тобто максимізації фінансової рентабельності. Також для проведення таких оптимізаційних розрахунків використовується механізм фінансового важеля.
Сутність фінансового важеля полягає в тому, щоб посилити вплив зміни прибутку на динаміку фінансової рентабельності, тобто у підвищенні еластичності фінансової рентабельності відносно прибутку.
(3.1)де
ФР - фінансова рентабельність;
ЕР- економічна рентабельність;
СРСР - середня розрахункова ставка відсотку;
Вк - відсоток за кредит;
ВК - власний капітал;
ПК - позикового капіталу;
n - ставка податку на прибуток.
Після перетворень одержуємо:
.Друга складова цієї суми — ефект фінансового важеля — відображає вплив структури капіталу на підвищення фінансової рентабельності. Вплив важеля обумовлений тим, що при позитивному значенні диференціалу для підприємства доцільне залучення позикових коштів, однак постійне нарощування плеча важеля може знизити загальний ефект, так як залучення великих розмірів кредитних ресурсів, як правило, супроводжується жорсткістю умов їх залучення. В такому випадку ефект важеля не буде давати максимальної віддачі, а при певних умовах (коли диференціал стане менше нуля) буде знижувати фінансову рентабельність.
Таким чином, позитивний вплив ефекту фінансового важеля проявляється тоді, коли економія за рахунок зниження податкових платежів перевищує витрати підприємства за користування позиковими коштами. Значення ефекту фінансового важеля повинно бути таким, щоб компенсувати податкові вилучення з прибутку та забезпечити мінімізацію відхилення між економічною та фінансовою рентабельністю.
Процес оптимізації структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності можна розглянути по таблиці:
Таблиця 3. 1
Розрахунок коефіцієнта фінансової рентабельності при різних значеннях коефіцієнта фінансового важеля
№ | Показники | Варіанти | ||||||
I | II | III | IV | V | VI | VII | ||
1 | Власний капітал | 90,000 | 90,000 | 90,000 | 90,000 | 90,000 | 90,000 | 90,000 |
2 | Обсяг позикового капіталу | 0,000 | 22,500 | 45,000 | 90,000 | 135,000 | 180,000 | 225,000 |
3 | Загальний обсяг капіталу (ряд.1 + ряд.2) | 90,000 | 112,500 | 135,000 | 180,000 | 225,000 | 270,000 | 315,000 |
4 | Коефіцієнт фінансового важеля | 0,000 | 0,250 | 0,500 | 1,000 | 1,500 | 2,000 | 2,500 |
5 | Рентабельність активів, % | 30,000 | 30,000 | 30,000 | 30,000 | 30,000 | 30,000 | 30,000 |
6 | Мінімальна ставка процента з кредит, % | 0,000 | 15,000 | 15,000 | 15,000 | 15,000 | 15,000 | 15,000 |
7 | Мінімальна процентна ставка з урахуванням премії за кредитний ризик, % | 0,000 | 0,000 | 15,500 | 16,000 | 16,500 | 17,000 | 17,500 |
8 | Бухгалтерський прибуток з урахуванням процентів за кредит (ряд.3 ´ ряд.5 : 100) | 27,000 | 33,750 | 40,500 | 54,000 | 67,500 | 81,000 | 94,500 |
9 | Сума процентів за кредит (ряд.2 ´ ряд.6 : 100) | 0,000 | 3,375 | 6,750 | 13,500 | 20,250 | 27,000 | 33,750 |
10 | Бухгалтерський прибуток без урахування суми процентів за кредит (ряд.8 – ряд.9) | 27,000 | 30,375 | 33,750 | 40,500 | 47,250 | 54,000 | 60,750 |
11 | Ставка податку на прибуток | 0,300 | 0,300 | 0,300 | 0,300 | 0,300 | 0,300 | 0,300 |
12 | Сума податку на прибуток (ряд.10 ´ ряд.11) | 8,100 | 9,113 | 10,125 | 12,150 | 14,175 | 16,200 | 18,225 |
13 | Чистий прибуток (ряд.10 – ряд.12) | 18,900 | 21,263 | 23,625 | 28,350 | 33,075 | 37,800 | 42,525 |
14 | Чиста рентабельність власного капіталу (ряд.13 : ряд.1 ´ 100), % | 21,000 | 23,625 | 26,250 | 31,500 | 36,750 | 42,000 | 47,250 |
15 | Приріст чистої рентабельності власного капіталу, % | 0,000 | 2,620 | 2,630 | 5,250 | 5,250 | 5,250 | 5,250 |
Як видно з наведеної таблиці, найбільший приріст чистої рентабельності власного капіталу (5,25%) був отриманий у варіанті IV. В подальшому він відсутній, так як коефіцієнт фінансового важеля досягнув свого оптимального значення 1,000, що визначає співвідношення позикового та власного капіталу в пропорції 90 / 90 та наступні позики недоцільні. Необхідна умова приросту чистої рентабельності власного капіталу: рентабельність активів більше середньої відсоткової ставки за кредит. Саме такий максимальний результат отриманий у варіанті IV (30% > 16%).
Отже, здійснення таких розрахунків з використанням механізму фінансового важеля дозволяє визначити оптимальну структуру капіталу, яка призводить до максимізації рівня фінансової рентабельності.
4. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Процес оптимізації базується на попередній оцінці власного та позикового капіталу при різних умовах його залучення та здійсненні розрахунків середньозваженої вартості капіталів. Вирішення задачі побудовано на виявленні тенденції зміни ціни кожного джерела ресурсів при зміні фінансової структури підприємства. Згідно з дослідженнями провідних вчених, зростання частки позикових коштів у загальній сумі джерел супроводжується більш швидкими темпами зростання ціни власного капіталу, ніж ціни позикових коштів. Виходячи з того, що ціна позикових коштів дещо нижча, ніж власних, стверджують, що існує оптимальна структура капіталу, що мінімізує їхню середньозважену ціну, а відповідно, максимізує ціну підприємства.
Ціна підприємства має важливе значення для досягнення стратегічної мети підприємства, так як її зростання призводить до зростання цінності підприємства, його привабливості з точку зору власників майна.
Але оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації середньозваженої ціни капіталу має недолік, так як не враховує впливу сформованої структури на результативні показники діяльності підприємства.
Розглянемо процес оптимізації за цим критерієм на прикладі даних, наведених в таблиці:
Таблиця 3.2
Розрахунок середньозваженої вартості капіталу ЗАТ «Співдружність» при різній його структурі
№ | Показники | Варіанти | |||||||
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | ||
1 | Загальна вартість капіталу | 30 | 30 | 30 | 30 | 30 | 30 | 30 | 30 |
2 | Варіанти структури капіталу, % | ||||||||
2.1 | Власний (акціонерний) капітал | 25 | 30 | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 100 |
2.2 | Позиковий капітал | 75 | 70 | 60 | 50 | 40 | 30 | 20 | 0 |
3 | Норма дивіденду, % | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 |
4 | Мінімальна процентна ставка з урахуванням премії за кредитний ризик, % | 18,0 | 17,5 | 17,0 | 16,5 | 16,0 | 15,5 | 15,0 | 0,0 |
5 | Ставка податку на прибуток | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 |
6 | Податковий коректор (1 – 0,3) | 0,7 | 0,7 | 0,7 | 0,7 | 0,7 | 0,7 | 0,7 | 0,7 |
7 | Ставка проценту за кредит з урахуванням податкового коректора (ряд.4 ´ ряд.6), % | 12,60 | 12,25 | 11,90 | 11,55 | 11,20 | 10,85 | 10,50 | 0,00 |
8 | Ціна складових елементів капіталу, % | ||||||||
8.1 | Власного капіталу ((ряд.2.1 ´ ряд.3) : 100) | 2,5 | 3,0 | 4,0 | 5,0 | 6,0 | 7,0 | 8,0 | 10,0 |
8.2 | Позикового капіталу ((ряд.2.2 ´ ряд.7) : 100) | 9,450 | 8,575 | 7,140 | 5,775 | 4,480 | 3,255 | 2,100 | 0,000 |
9 | Середньозважена вартість капіталу (СВК) ((ряд.8.1 ´ ряд.2.1) + (ряд.8.2 ´ ряд.2.2)) : 100 | 7,713 | 6,903 | 5,884 | 5,388 | 5,392 | 5,877 | 6,820 | 10,000 |
За даними таблиці мінімальна величина середньозваженої вартості капіталу досягається у варіанті IV (5,388%) при співвідношенні між власним та позиковим капіталом, рівним 1,0 (50% / 50%). Така структура капіталу дозволяє максимізувати ринкову вартість підприємства.