В районі немає великої розвинутої промисловості, район розташований досить далеко від таких розвинутих міст, як Київ, Харків інші, постійні проблеми з реалізацією сільськогосподарської продукції.
До 1997 року в Україні було 4 регулюючих загальнодержавних податки: ПДВ, податок із прибутку підприємств і організацій, акцизний збір та прибутковий податок із доходів громадян. Законом “Про Державний бюджет України” на відповідний рік встановлювалися відрахування від даних податків до відповідних бюджетів. Ставки відрахувань диференціювалися залежно від забезпеченості тієї чи іншої області фінансовими ресурсами. Причому, як регулюючий використовувався в основному лише ПДВ, норми відрахувань від податку з прибутку, акцизного збору та прибуткового податку з доходів громадян практично не диференціювалися.
З прийняттям нового Закону “Про податок на додану вартість” питання фінансової забезпеченості регіонів стало ще проблематичнішим. За цим законом з 1997 року ПДВ стовідсотково зараховується до державного бюджету.
Таким чином можна зробити висновок, що закріплення ПДВ за державним бюджетом позначилось негативно на формуванні дохідної частини місцевого бюджету.
Законом “Про бюджетну систему України ” передбачається регулювання доходів бюджетів з урахуванням економічного, соціального, природного й економічного стану відповідних територій. Проте невідомо за якими критеріями визначається стан цих територій. Тому практика регулювання залишається старою: визначається сума видатків, що не покриваються власними доходами регіонів, на дану величину обраховуються відрахування від загальнодержавних податків і зборів та дотацій з великим впливом суб’єктивного фактору. Така система не створює стимулів для регіонів щодо збільшення надходжень до бюджетів. Норми відрахування від регулюючих доходів постійно змінюється.
Аналогічна ситуація з іншими податками – 40 % земельного податку та 75 % податку з доходів громадян зараховується до державного бюджету.
Недосконалість системи регулювання бюджетів в Україні полягає у відсутності чіткого критерію визначення норм відрахувань та дотацій. Потрібно переглянути порядок зарахування ПДВ, повернувши йому статус регулюючого. Також зменшити відрахування інших податків до державного бюджету.
Головним недоліком бюджетної системи Менського району є те, що бюджет формується та виконується застарілими методами. Це призводить до нераціонального та неефективного використання коштів.
Основною метою розвитку району є підвищення якості життя та покращення добробуту населення шляхом забезпечення подальшого економічного зростання на основі інноваційно-інвестиційної складової, ефективного використання наявного природно-ресурсного потенціалу, прискореного розвитку агропромислового комплексу, соціальної сфери та інфраструктури.
Щоб досягти даної мети потрібно застосовувати програмно-цільовий метод формування та виконання бюджету.
Основними перевагами переходу до програмно-цільового методу формування та виконання бюджету є:
а) підвищення рівня збалансованості і прозорості бюджету;
б) забезпечення якісного виконання бюджету;
в) здійснення дієвого фінансового контролю за ефективністю та цільовим використання бюджетних коштів;
г) збільшення обсягів видатків бюджету соціального спрямування (на соціальний захист населення, охорону здоров'я, освіту та культуру тощо).
3.1 Удосконалення формування доходної частини бюджету
Нові умови соціально-економічного розвитку держави вимагають проведення важливих реформ як на рівні держави в цілому, так і на місцевому рівні. Ці реформи пов’язані із запровадженням програмно-цільового методуформування та виконання доходної частини бюджету.
Запровадженню програмно-цільової методології сприяло прийняття на державному рівні Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції програмно-цільового методу в бюджетному процесі".
Необхідність переходу до формування бюджету за програмно-цільовим методом визначено одним із головних напрямків бюджетної політики на 2009 рік.
Програмне бюджетування визначається і в Бюджетному кодексі. Важливість програмно-цільового методу підкреслена Президентом України в Посланні до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України «Про основні напрями бюджетної політики на 2009 рік». Формування Державного бюджету на 2009 рік – перший крок до впровадження цього методу. Міністерство фінансів передбачає застосовувати програмно-цільовий метод як ключовий елемент, який покладено в основу формування місцевих бюджетів на 2009 рік.
В першому питанні другого розділу проаналізовано доходи бюджету Менського району за 2005-2007 роки. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що за останні 3 роки доходи районного бюджету зросли майже в 2 рази, але район може забезпечити власні потреби у видатках лише на 20 %, решта видатків (80 %) фінансується за рахунок дотації та субвенції з обласного бюджету.
Основою програмно-цільового методу формування місцевого бюджету є посилення зацікавленості органів місцевого самоврядування у зростанні доходів.
Актуальним є пошук додаткових джерел доходів, які б стимулювали збільшення обсягів виробництва, залучення інвестицій, збільшення рівня доходів населення відповідно до інноваційного напряму економічного розвитку.
Для того, щоб підвищити доходи бюджету Менського району потрібно визначити оптимальний розподіл податків між рівнями бюджетів та їх спрямування до доходів місцевого бюджету, зокрема:
- зменшити відсоток зарахування податку з доходів громадян до державного бюджету з 75 % до 50 %;
- зменшити відсоток зарахування плати за землю до державного бюджету з 40 % до 30 %;
- підвищити податок за торгові місця на ринку (ринковий збір) з 3 грн. до 5 грн.;
- підвищити податок за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів (збір за паркування автотранспорту) до 1 грн. за годину.
Також можливо підвищити доходи бюджету, знайшовши додаткові ресурси у самому бюджеті:
а) переглянути перелік функцій відповідних місцевих органів виконавчої влади та підпорядкованих ним бюджетних установ з метою концентрації фінансових ресурсів та зусиль на забезпечення повноцінного виконання основних функцій;
б) розглянути можливі пропозиції щодо скорочення граничної чисельності працівників бюджетних установ та оптимізації мережі бюджетних закладів;
в) розглянути можливі пропозиції щодо зміни джерел та порядку фінансового забезпечення функціонування окремих бюджетних установ;
г) переглянути систему регулюючих загальнодержавних податків.
Розглянувши мережі бюджетних установ та покладених на них функцій можна сказати, що на даний момент в районі багато шкіл (сільські) знаходяться на грані закриття. В таких закладах навчання проводяться у класах-комплектах, що негативно впливає на результати успішності. У старших класах навчається по 5 і дещо більше чоловік, відповідно відбувається збільшення штатної чисельності учителів і обслуговуючого персоналу.
Щодо питання скорочення граничної чисельності працівників бюджетних установ, то можна запропонувати головним розпорядникам коштів переглянути навантаження та основні функції працівників з можливим переведенням їх на неповний робочий день. Так у 2001 році розпочалося переведення працівників культури на повний робочий день. Це призвело до додаткових витрат на оплату праці. Таке переведення є поспішним і не обґрунтованим, оскільки функції, що їх виконують працівники культури на селі дещо відрізняються від тих, які виконують працівники культури в районах та містах.
Щодо зміни джерела та порядку фінансового забезпечення функціонування бюджетних установ, то в даний час відпрацьовуються пропозиції фінансування оплати праці частково за рахунок розширення мережі платних послуг.
Запропоновані заходи щодо підвищення доходної частини бюджету Менського району занесемо в таблицю 3.1.
Важливим напрямком підвищення ефективності роботи фінансових органів місцевого рівня щодо бюджетного процесу є вдосконалення прогнозування дохідної частини бюджету.
Доходи бюджету формуються відповідно до законодавства України з урахуванням проведення податкової реформи, скорочення неефективно діючих пільг та розширення податкової бази за рахунок легалізації тіньового сектора. При цьому має бути оптимізоване податкове навантаження та створені необхідні умови для захисту вітчизняного товаровиробника.
Таблиця 3.1 – Заходи щодо підвищення доходної частини бюджету
| Заходи | Результат запровадження |
| 1. Розподіл податкових надходжень між бюджетами | |
| 1. Зменшити відсоток зарахування податку з доходів громадян до державного бюджету з 75 % до 50 %. | Прогнозована сума доходу – 23825120,88 грн. |
| 2. Зменшити відсоток зарахування плати за землю до державного бюджету з 40 % до 30 %. | Прогнозована сума доходу – 1238203,12 грн. |
| 3. Підвищити податок за торгові місця на ринку (ринковий збір) з 3 грн. до 5 грн. | Прогнозована сума доходу – 400688,64 грн. |
| 4. Підвищити податок за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів (збір за паркування автотранспорту) до 1 грн. за годину. | Прогнозована сума доходу – 454328,16 грн. |
| 2. Додаткові ресурси у самому бюджеті | |
| 1. Перегляд мережі бюджетних установ та покладених на них функцій. Запровадження програми “Шкільний автобус”. | Скорочення мережі загальноосвітніх шкіл, що мають спільне географічне розташування. Використання послуг автотранспорту для підвезення учнів.Прогнозована економія коштів – 330 тис.грн. |
| 2. Скорочення граничної чисельності працівників бюджетних установ. | Переведення працівників культури на неповний робочий день.Прогнозована сума економії коштів – 384 тис.грн. |
| 3. Зміна джерел та порядку фінансового забезпечення функціонування бюджетних установ. | Фінансування оплати праці частково за рахунок розширення мережі платних послуг.Прогнозована сума додаткових доходів – 80,0 тис.грн. |
Одним із основних принципів формування бюджетних взаємовідносин