На четвертому етапі розробляється податкова політика, плани по окремих видах податків і напрямах діяльності. Залежно від напряму діяльності підприємства визначається податкова політика, перелік податкових платежів, зборів та обов'язкових платежів, а також визначається можливість диверсифікації напрямів діяльності й залежно від цього — можливість зміни податкової політики підприємтва. На цьому етапі розробляються плани податкових платежів по окремих видах податків, визначаються можливості їх зменшення при зміні напрямів діяльності.
На п'ятому етапі розробляються різні заходи щодо досягнення стратегії податкової політики та її реалізації, а також визначаються система керівництва та склад виконавців стратегії, цілі, завдання та напрями діяльності. Податковий менеджмент окреслює коло виконавців і ступінь їх відповідальності, розробляється система стимулювання виконавців.
На шостому етапі оцінюється ефективність розробленої стратегії податкової політики. З цією метою здійснюється:
• узгодження стратегії податкових платежів із загальною економічною стратегією підприємства, стратегією його розвитку;
• відповідність прогнозованого розвитку навколишнього екологічного середовища фактичним змінам;
• визначається співвідношення цілей. завдань і стратегій, а також їх спрямованість і можливість виконання;
• реалізація стратегій податкових платежів. При цьому оцінюється рівень кваліфікації податкових менеджерів та їх досвід;
результативність розробленої стратегії.
Обрахування бази оподаткування та прогнозування і забезпечення надходжень податків і обов'язкових платежів здійснюється по таких видах доходів:
- податок на додану вартість;
- акцизний збір;
- податок на прибуток підприємств;
- прибутковий податок з громадян;
- плата за землю;
- податок з власників транспортних засобів;
- платежі за використання природних ресурсів (плата за спеціальне використання лісових ресурсів, прісних водних ресурсів, надр при видобуванні корисних копалин);
- платежі підприємств нафтогазопромислового комплексу;
- податок на промисел;
- збір на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
- державне мито;
- місцеві податки і збори;
- надходження до Фонду для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
- збір на обов‘язкове страхування на випадок безробіття до державного фонду сприяння зайнятості населення;
- інші доходи.
Обрахунок бази оподаткування та прогнозування надходжень доходів, перелічених в пункті 3 цих вказівок складаються на підставі:
- основних напрямків економічного і соціального розвитку території;
- облікових даних про кількість платників по кожному виду доходів, суми нарахованих платежів з врахуванням пільг;
- діючих ставок справляння податків і обов'язкових платежів;
- нових законодавчих актів, що вводяться в прогнозованому періоді;
- прогнозних розрахунків окремих підприємств, що мають визначальне значення в надходженнях;
- розрахунків до доходів бюджету відповідного рівня;
- термінів сплати платежів чи перехідних платежів;
- звітних даних органів статистики;
- даних про надходження за звітний період, та очікуваних до кінця періоду про залишки податкової заборгованості і переплати;
- врахування бюджетних призначень з тим, щоб забезпечити їх виконання;
- індексу інфляції, курсу гривні до долара США та ЄВРО на прогнозний період;
При розрахунку суми податку на додану вартість використовуються прогнозні макроекономічні показники Мінекономіки, обласних економічних управлінь, окремих платників податків та розрахунки по інших платежах до бюджету.
Розрахунок поступлень податку на додану вартість включає:
- суми прогнозного фонду оплати праці та прогнозного прибутку по прибуткових підприємствах (прогноз фінансових результатів збиткових підприємств не враховується). Інформація отримується від економічних служб державних адміністрацій регіонального рівня, інформацію про прогнозний фонд оплати праці можна отримати в регіональних відділеннях Пенсійного фонду;
- суми нарахувань на обов‘язкове державне пенсійне та соціальне страхування;
- суми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів, яка отримується з довідника "Основні параметри економічного і соціального розвитку регіону на прогнозований рік", розробленого економічними службами державних адміністрацій регіонального (підрозділи Міністерством економіки України) або зі зведеної декларації про прибуток підприємств;
- суми прогнозу акцизного збору;
- суми відрахувань на будівництво і утримання автомобільних шляхів (використовуються прогнозні розрахунки надходження цього збору обласних управлінь дорожнього будівництва);
- суми відрахувань на геологорозвідувальні роботи;
- суми відрахувань до Державного інноваційного фонду.
Величина показнику доданої вартості визначається також як сума:
- плати за спеціальне використання водних ресурсів;
- плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
- збору за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин;
- плати за короткострокові кредити банку;
- збору за забруднення навколишнього середовища;
- платежів за рекламу;
- рентних платежів;
- сум, що виділяються на службові відрядження.
До розрахунку суми податку на додану вартість включається також сума пільг, яку згідно до чинного законодавства отримуватимуть в прогнозному періоді платники податку на додану вартість. Сума пільги обчислюється як сума податку на додану вартість, створена на підприємствах, які її отримують. Інформація щодо обсягів виробництва пільгової продукції отримується безпосередньо на підприємствах виробниках. В разі неможливості отримання сум обсягів реалізації окремих видів товарів (робіт, послуг), на які поширюються пільги Закону України "Про податок на додану вартість", безпосередньо від виробників або установ, що володіють такою інформацією, суму пільг по податку на додану вартість можна отримати зі звіту 1-ПП "Звіт про суми отриманих пільг по оподаткуванню в розрізі окремих видів податків і пільг, щодо кожного виду податку за попередній рік" і скоригувати її на індекс цін прогнозного періоду та індекс прогнозованого росту (падіння) виробництва, сума податку на додану вартість по експорту товарів.
При прогнозуванні надходжень по акцизному збору слід керуватися законодавчими та нормативними актами Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Державної податкової адміністрації України щодо справляння акцизного збору. Суми акцизного збору обчислюється за ставками.
Розрахунок надходжень акцизного збору на прогнозний період здійснюється по підакцизних товарах в залежності в залежності та із зазначенням конкретної характеристики, властивої для кожного товару (групи або підгрупи), виходячи із обсягів виробництва підакцизної продукції в прогнозному році та ставок акцизного збору в ЄВРО, розмір якої перераховано відповідно до фактичної характеристики зазначеної продукції (наприклад, вмісту спирту, або інших характеристик, властивих підакцизній продукції продукції). Наприклад, по сигаретах при повній ставці акцизного збору 2,5 ЄВРО за 1000 штук в графі 5 проставляється 2500 (відповідно до таблиці одиниця виміру дорівнює 1 млн. шт. - (2,5/1000*1000000).
Для підакцизних товарів - спирту етилового, спирту етилового для виготовлення спиртованих соків, морсів, настоїв та парфумів, лікеро-горілчані виробів, коньяків, бренді, які мають різну місткість спирту, складаються окремі таблиці-розрахунки.
При встановленій законом ставці акцизного збору 2 ЄВРО за 1 л 100 відсоткового спирту проставляється 0,8 ЄВРО, тобто проводиться перерахунок на фактичну місткість (40%) спирту. Для цього необхідно скласти пропорцію: 2 ЄВРО - 1л 100-відсоткового спирту, Х ЄВРО - 1л 40-відсоткового спирту, тоді: Х = (2*40): 100 = 0,8 ЄВРО; в таблицю заноситься 800 ЄВРО (0,8*1000 л).
Обрахунок бази оподаткування та прогнозування надходжень податку на прибуток підприємств здійснюється на підставі Закону України від 22. 05. 97 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на початок прогнозованого періоду, інших законодавчих та нормативних актів ВР України, Кабінету Міністрів та Державної податкової адміністрації України.
Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається за даними Мінекономіки, обласних економічних (фінансових) управлінь, платників податків, або на базі даних зведеної декларації про прибуток підприємства шляхом зменшення суми валового доходу на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.
В першому випадку прибуток прибуткових підприємствкорегується на суму збільшення (зменшення) прибутку за рахунок прийнятих Верховною Радою України законодавчих актів, дія яких починається в прогнозованому періоді.
Крім того, сума пільг, яку згідно до чинного законодавства отримають в прогнозованому періоді платники податку на прибуток на базі даних звіту 1-ПП “Звіт про суми отриманих пільг по оподаткуванню в розрізі окремих видів податків і пільг, щодо кожного виду податку за попередній рік”.
Сума реструктуризованої заборгованості по податку на прибуток з графіка погашення реструктуризованої податкової заборгованості з терміном погашення в прогнозованому періоді також враховується при проведенні розрахунків.
Розрахунок надходжень податку на прибуток на прогнозований період на базі зведеної декларації, яка складається на регіональному та центральному рівні щоквартально, включає: