2.4 Моделювання видаткової частини місцевих бюджетів
Державне регулювання ринкової економіки для забезпечення високих показників якості життя населення, рівня соціального та економічного розвитку потребує відповідних важелів регулювання. Найбільш впливовим серед них є інструмент бюджетного регулювання, який виконує фіскальну функцію та забезпечує перерозподіл доходів на державному та місцевому рівнях.
Метою бюджетного регулювання на макрорівні є забезпечення сталого економічного зростання країни відповідно до національної стратегії розвитку.
Метою бюджетного регулювання на місцевому рівні є ефективне забезпечення соціальних функцій, таких як освіта, охорона здоров'я, культура тощо. Загальний обсяг фінансових ресурсів, що спрямовується на виконання бюджетних програм місцевими бюджетами, розподіляється між видами видатків відповідно до пріоритетів бюджетної політики держави.
Проте ряд проблем у сфері міжбюджетних відносин потребує додаткових досліджень, зокрема необхідно чітко визначити функції та сфери відповідальності центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо надання суспільних послуг, зміцнення власної дохідної бази місцевого самоврядування й основ самостійності бюджетів усіх рівнів та формування відповідних видатків[29].
Слід зауважити, що за даними соціально-економічного аналізу стану регіону не завжди можна зробити певний висновок щодо кращого варіанта розвитку, оскільки кінцевий отриманий результат не може бути оцінений за допомогою лише одного показника, а, як правило, всебічно оцінюється за допомогою системи показників. Тому обов'язковим етапом моделювання видаткової частини місцевих бюджетів є процедура прийняття рішень. У даному випадку маємо задачу багатокритеріального вибору, для вирішення якої можна застосовувати:
методики інтегрального оцінювання, що поєднують вплив кожного соціально-економічного показника при оцінці результатів розвитку регіону, враховуючи думку експерта або групи експертів; метод Парето, що дає можливість з множини всіх існуючих рішень обирати множину найбільш ефективних рішень. Таким чином, враховуючи всі зазначені вище причинно-наслідкові зв'язки, концепцію моделювання видаткової частини місцевих бюджетів можна представити у вигляді схеми (Додаток 2) [25].
Отже, управління процесом розподілу бюджетних коштів на місцевому рівні з метою забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку регіону передбачає системний підхід, у рамках якого можна виділити такі блоки:1. Блок бази даних - призначений для нагромадження даних про динаміку основних макроекономічних показників, доходів та витрат місцевих бюджетів за попередні періоди та рівні розвитку регіонів, що дає змогу проводити міжрегіональний порівняльний аналіз. Також блок бази даних містить дані про коригувальні коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченості.
2. Блок моделювання, що містить у собі: блок планування та прогнозування доходів місцевого бюджету відповідно до джерел надходження, що складаються з бази оподаткування регіону та податкового навантаження;
· блок моделювання нормативів бюджетної забезпеченості регіону, що впливають на рівень видатків місцевого бюджету;
· блок оцінювання допустимого рівня дефіциту / профіциту місцевого бюджету та моделювання динаміки бюджетного боргу; блок моделювання впливу структури видатків місцевого бюджету на рівень показників соціально-економічного розвитку регіону.
3. Блок соціально-економічного аналізу-дає змогу оцінювати результати бюджетної політики регіону за показниками його соціально-економічного розвитку.
4. Блок прийняття рішень - дає можливість приймати рішення щодо найкращого варіанта розподілу бюджетних коштів на місцевому рівні за результатами проведеного моделювання методом Парето або за методикою інтегрального оцінювання.
Відповідно до запропонованої концепції, моделювання витрат бюджету м. Запоріжжя на 2008 р. з метою підвищення рівня соціально-економічного розвитку відносно інших обласних центрів за основними статтями передбачає оптимізацію фінансових нормативів бюджетної забезпеченості, перелік яких наведений у табл. 2.5. Також в цій таблиці наведено граничні межі зазначених показників [19].
Таблиця 2.5 - Граничні значення фінансових нормативів бюджетної забезпеченостіПоказник | Мінімальне значення | Максимальне значення |
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості видатків на утримання органів місцевого самоврядування, грн. | 10 | 30 |
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості видатків на першу медико-санітарну допомогу, грн. | 70 | 150 |
Коефіцієнт застосування фактора впливу показника чисельності штатних працівників охорони здоров'я | 0 | 0,5 |
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на одну дитину дошкільного віку, грн. | 1 600 | 2 300 |
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на культурах для зведеного бюджету міста, гри | 55 | 200 |
Норматив забезпечення соціального захист/, гон | 120 | 170 |
Сценарій "Охорона здоров'я". У цьому випадку вагові коефіцієнти при визначенні рейтингу регіону щодо ефективності бюджетної політики розподілились таким чином: освіта-0,18; охорона здоров'я - 0,37; нерозподілені видатки, найбільшу питому вагу яких становлять витрати на соціальне забезпечення - 0,23; обслуговування дефіциту бюджету попередніх років-0,1; культура - 0,07; видатки на утримання органів місцевого самоврядування - 0,05[19]. Розглянемо детальніше в табл.2.6.
Таблиця 2.6 - Оптимальні значення фінансових нормативів бюджетної забезпеченості для сценарію "Охорона здоров'я" та рівні профіциту 5%
Показник | Оптимальне значення |
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості видатків на утримання органів | 30,00 |
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості видатків на першу медико-санггарну | 85,53 |
Коефіцієнт застосування фактора впливу показника чисельності штатних працівників охорони | 0,50 |
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на одну дитину дошкільного віку, грн. | 1 600,00 |
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на культуру для зведеного бюджету міста, грн. | 180,20 |
Норматив забезпечення соціального захисту, грн. | 120,00 |
При цьому найбільшу значущість при формуванні статей витрат бюджету м. Запоріжжя було надано освітній діяльності.
Порівнюючи обидва розглянуті сценарії, можна помітити деякий перерозподіл бюджетних коштів за статтями витрат, а саме: збільшився рівень видатків на освіту та культуру, зменшились нерозподілені видатки.
Результати реалізації даного сценарію наведено в табл. 2.7.
Таблиця 2.7 - Витрати місцевого бюджету з розрахунку на 1-го мешканця за сценарієм "Освіта", грн/особа [19]
Допустимийрівеньдефіциту | Освіта | Охорона здоров'я | Нерозподілені видатки | Обслуговування дефіциту бюджету попередніх років | Культура | Видаткина утримання органівмісцевогосамоврядування | Інтегральна оцінка |
-5,00% | 136,4920 | 188,4760 | 168,7092 | 85,0325 | 37,1869 | 20,9392 | 0,599 |
0,00% | 136,5264 | 213,4205 | 168,7092 | 85,0325 | 37,1860 | 29,4787 | 0,638 |
Допустимийрівеньдефіциту | Освіта | Охорона здоров'я | Нерозподілені видатки | Обслуговування дефіциту бюджету попередніх років | Культура | Видаткина утримання органівмісцевогосамоврядування | Інтегральна оцінка |
5,00% | 136,8968 | 213,4205 | 193,7284 | 85,0325 | 37,4859 | 37,3069 | 0,659 |
Сценарій "Врівноважений". Вагові коефіцієнти, визначені експертним шляхом, набули таких значень:
1. освіта - 0,26;
2. охорона здоров'я - 0,26;
3. нерозподілені видатки, найбільшу питому вагу яких становлять витрати на соціальне забезпечення - 0,26;
4.
обслуговування дефіциту бюджету попередніх років - 0,10;