Загальна сума державного боргу складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язані, держави і відсотків за ними, включаючи надані іноземним позивальникам гарантії за кредитами місцевим органам влади і держави-їм підприємствам. Крім того, до державного боргу включаються неоплачені державні замовлення, заборгованість з заробітної плати перед бюджетниками, невідшкодований податок на додану вартість та ін.
Головна характеристика боргової залежності країни є співвідношення суми зовнішнього державного боргу ВВП (МБРР встановив критичний рівень цього показника 80-100%). Є науковий висновок, що розмір річних державних запозичень дорівнює капітальним вкладенням в економіку.
Державний борг поділяють на поточнийі капітальний, внутрішній і зовнішній борг.
Поточний борг - сума й належні до сплати відсотки, що підлягають погашенню в поточному році.
Капітальний борг - загальна сума заборгованості і відсотків по них.
Внутрішній - борг кредиторам у даній країні.
Зовнішній - за межами країни.
Управління державним боргом - це комплекс заходів, що здійснює держава в особі її уповноважених органів з визначенням умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, та забезпечення платоспроможності держави. В управлінні державним боргом виділяють такі принципи: безумовності, єдності, зниження ризиків, оптимальність структури, збереження фінансової незалежності, зниження вартості обслуговування державного боргу, прозорості.
Процес управління державним боргом включає такі етапи:
1) залучення коштів,
2) використання коштів,
3) повернення боргу і виплата відсотків.
Мета політики управління боргом - одержати найвищий ефект від фінансування за рахунок запозичених коштів та уникнути макроекономічних труднощів і проблем платіжного балансу в майбутньому.
З метою забезпечення платоспроможні держави використовують такі методи коригування позикової політики: рефінансування боргу та реструктуризація заборгованості.
Іншими методами управління державним боргом є конверсія, консолідація, обмін облігацій за регресивним співвідношенням, відстрочення погашення й анулювання позики.
Управління державним боргом включає також комплекс заходів щодо його обслуговування - це погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик. При обслуговуванні зовнішнього і внутрішнього боргу визначають коефіцієнт обслуговування. Для зовнішнього боргу - це відношення всіх платежів із заборгованості до валютних надходжень держави у відсотках. Сприятливим є показник 25%.
0бсяг зовнішніх запозичень визначається двома факторами:
1) скільки капіталу держава може поглинути;
2) який обсяг боргу вона може обслуговувати без ризику виникнення кризи платежів.
Зовнішній борг має використовуватись виключно для інвестицій, причому прибуток за інвестиціями повинен перевищувати вартість залучення капіталу.
Управління державним внутрішнім боргом здійснюєтьсяМінфіном з погодження НБУ.
Обслуговування зовнішнього боргу здійснюється в процесі виконання Державного бюджету. Розрахунки належних до сплати сум виконуються в доларах США. Перерахунок у національну валюту проводиться за прогнозним курсом валют до гривні. Оплату здійснює Державне казначейство.
Обслуговування внутрішнього боргу здійснюється Мінфіном за допомогою банківської системи України проведенням операцій із розміщення ОВДП, їхнього погашення та виплати доходу за ними у вигляді відсотків.