Курс лекций по финансам (стр. 6 из 19)

Фінанси підприємницьких структур, обслуговуючи процес створення нової вартості, яка знаходить своє відображення у вартості валового внутрішнього продукту, здійснюють первинний його розподіл на фонди нагромадження, споживання, відновлення матеріальних елементів процесу виробництва.

Фінанси підприємницьких структур - це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створюються й використовуються задля здійснення виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг у різних галузях економіки. Організація та функціонування фінансів підприємницьких структур ґрунтується на відповідних принципах. До них належить:

- комерційний розрахунок;

- господарська та фінансова незалежність;

- фінансова відповідальність;

- матеріальна зацікавленість.

Комерційний розрахунок потребує покриття усіх витрат за рахунок власних доходів і одержання прибутку. При банкрутстві підприємства держава не несе відповідальності за зобов'язання підприємства.

Господарська та фінансова незалежність гарантується законодавством України. Законами України "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства" держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, однакові права і створює однакові можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

Держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист права власності підприємця. Не допускається вилучення державою у підприємця його основних і оборотних фондів та іншого використовуваного ним майна за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України. Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами, юридичними особами і державними органами його майнових прав, що охороняються законом, відшкодовуються підприємцю відповідно до чинного законодавства.

Фінанси підприємств, як економічна категорія, проявляються та виражають свою суть через такі функції:

- формування, розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної та фінансово-інвестиційної діяльності, для виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, іншими суб'єктами господарювання;

- контроль за формуванням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

- 2 -

В основі фінансової діяльності підприємств - здійснення витрат і формування доходів. Підсумок фінансової діяльності відображається у фінансових результатах - прибутках чи збитках.

Ланцюг, що відображає фінансову діяльність підприємств:

фінансові ресурси —> витрати —> доходи —> фінансові результати —> збільшення або зменшення фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси формуються за рахунок власних та зовнішніх джерел.

Фінансові ресурси спрямовуються на формування основних фондів та оборотних коптів. За рахунок них здійснюються витрати підприємств на виробництво і реалізацію та інші витрати. При витратах виникають вихідні грошові потоки - оплата рахунків, страхові платежі. При реалізації продукції, робіт, послуг здійснюються вхідні грошові потоки, які формують доходи від виробничої діяльності. Джерелами доходів також є надходження від страхових компаній, від розміщення коштів на депозитах.

Виплата заробітної плати — це внутрішній грошовий потік. Причому вона має двоїстий характер: є елементом витрат і частиною валового доходу.

Вихідні грошові потоки опосередковують відносини з бюджетом зі сплати податків і обов'язкових платежів, з банком - погашенні кредитів та сплата відсотків.

Фінансові ресурси - це частка грошових надходжень і доходів, призначених для виконання фінансових зобов'язань і здійснення витрат щодо забезпечення розширеного відтворення. Вони класифікуються за такими ознаками:

За джерелами; кругообігом; використанням; правом власності; власні і залучені.

За кругообігом:початкові і прирощені фінансові ресурси.

За характером використання: матеріалізовані й ті, що знаходяться в обігу. Джерелами фінансових ресурсів є: амортизаційні відрахування, оборотні кошти, прибуток, бюджетні асигнування, надходження з цільових фондів, кредити.

Фінансові результати визначаються порівнянням валових доходів і валових витрат. При їх перевищенні підприємство має прибуток.

Грошові потоки можуть здійснювати фондовий рух (створюються фонди), можуть канальний - коли фонди не створюються. З фондів і прибутку може здійснюватись оплата праці у формі премії і допомоги (внутрішні грошові потоки).

Частина чистого прибутку розміщена на фінансовому ринку - це вихідні грошові потоки. Доходи це розміщення цих коштів - вхідні грошові потоки.

Доходи і витрати мають 2 аспекти - фінансовий і податковий.

Витрати розглядаються за такими ж ознаками:

За напрямами фінансування виробництво і реалізація продукції; відтворення основних засобів; операційні заходи; соціальні витрати.

За джерелами фінансування: витрати, забезпечені власними фінансовими ресурсами; покриті залученими позиковими коштами; здійснені за рахунок наданих коштів.

За характером списання: на валові витрати чи за рахунок прибутку.

До валових витрат належать, ті витрати, без яких процес виробництва неможливий або ускладнений.

Доходи - виступають об'єктом розподільчих відносин і поділяються: від виробничої діяльності; від; іншої операційної діяльності; від фінансово-інвестиційної діяльності; від іншої звичайної діяльності; пов'язані з надзвичайними подіями.

Прибуток - мета підприємницької діяльності й водночас джерело витрат на розвиток виробництва. Прибуток — це примноження фінансових ресурсів, збиток - їх втрати.

Фінансова діяльність підприємства може бути організована такими методами: комерційний розрахунок, неприбуткова діяльність, кошторисне фінансування.

Основний метод фінансової діяльності - комерційний розрахунок.Принципи комерційного розрахунку: повна господарська і юридична самостійність; самоокупність; самофінансування; фінансова відповідальність.

Принципи неприбуткової діяльності: господарська та юридична самостійність; самоокупність; фінансова відповідальність.

Кошторисне фінансування — витрати покриваються за рахунок бюджетних коштів і з центральних фондів корпоративних об'єднань чи фондів підприємств. Коштів фінансування здійснюється за принципами: плановість; цільовий характер використання виділених коштів; виділення коштів залежно від фактичних показників діяльності установи; підзвітність. Кошти можуть спрямовуватись тільки на цілі, передбачені кошторисом.

Амортизаційні відрахування відображають перенесену на готову продукцію вартість основних засобів, їх зносу процесі експлуатації. Ці витрати окремо не формуються, а знаходяться на поточному рахунку, куди надходять у складі виручки. їх виділення проводиться на підставі обліку на окремому бухгалтерському рахунку. Нараховується амортизація щомісячно.

Оборотні кошти призначені для забезпечення простого відтворення оборотних фондів, яке здійснюється якза рахунок власних оборотних коштів, так і залучених джерел - короткострокових кредитів і кредиторської заборгованості. Осідання коштів у незавершеному виробництві та нереалізованій готовій продукції є основним чинником неефективного використання оборотних коштів.

Бюджетні асигнування - можуть надаватися у формі: бюджетних інвестицій, бюджетних кредитів, дотацій, субсидій.

Кредити - фінансові ресурси, що тимчасово знаходяться у розпорядженні підприємств. Розрізняють банківське і комерційне кредитування.

- 3 -

Залежно від форм власності підприємства поділяються на:

- державні;

- приватні (підприємства недержавної форми власності), які поділяються:

- орендні;

- акціонерні;

- кооперативні;

- колективні;

- спільні;

- індивідуальні;

- тощо.

Особливості функціонування фінансів тут пов’язані насамперед із джерелами формування і використання фінансових ресурсів.

На підприємствах державної форми власності при їх створенні використовуються бюджетні кошти.

Організація фінансів підприємств недержавної форми власності характеризується більшою можливістю щодо формування та використання фінансових ресурсів. Вони можуть залучати кошти засновників підприємства за допомогою випуску акцій, як пайові внески, спонсорські кошти, фінансові допомоги як держави, так і недержавних фінансових інститутів. Результати господарської діяльності, тобто сума одержаного прибутку, є власністю акціонерів або засновників підприємства. Особливості організації фінансів визначаються також характером виробництва, тобто технологічними особливостями виробництва, тривалістю виробничого циклу, залежністю виробництва від природних чи кліматичних умов.

Особливості виробничого процесу в деяких видах підприємницьких структур впливають на швидкість обігу фінансових ресурсів, структуру грошових фондів, що обслуговують цей процес, взаємовідносини підприємницьких структур із бюджетом і позабюджетними централізованими фондами.