Ліквідність підприємства — його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань.
Маневреність власного капіталу — показник, який характеризує частку власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладається в оборотні кошти.
Маржинальний прибуток — різниця між виручкою від реалізації та змінними витратами. Це та сума прибутку, який спрямовується на покриття постійних витрат та на формування прибутку. Маржинальний прибуток можна розраховувати як на весь обсяг реалізації, так і на одиницю продукції. Цей показник використовується в процесі аналізу точки беззбитковості.
Масова оцінка майна — визначення вартості майна підприємства з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних.
Метод витрат — метод оцінки вартості майна підприємства, який грунтується на визначенні відновної вартості активів, тобто передбачає здійснення оцінки вартості майна з використанням інформації про вартість його відтворення в існуючому вигляді в цінах на момент оцінки.
Методи фінансового аналізу — комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.
Методологія та методика фінансового аналізу — сукупність видів, прийомів, методів фінансового аналізу, які використовуються для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства.
Мирова угода — це процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів. Мирова угода між боржником і кредиторами може бути укладена на будь-якому етапі провадження справи про банкрутство.
Мито —непрямий податок, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуютья через митний кордон країни.
Міжміські розрахунки — розрахунки, які здійснюються між покупцем і постачальником, що перебувають у різних містах або регіонах.
Місцеві податки — податки, що їх сплачують юридичні й фізичні особи для забезпечення наповнення місцевих бюджетів.
Моральний знос основних засобів — зменшення вартості основних засобів унаслідок впровадження у виробництво нових, технічно досконаліших та економічно ефективніших машин і устаткування.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів — припинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію.
Надлишок власних оборотних коштів — перевищення розмірів оборотних коштів понад визначені нормативи.
Ненормовані оборотні кошти — ті елементи (статті) оборотних коштів, щодо яких планова потреба не визначається.
Неплатоспроможність — це неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати платіжні зобов’язання, строк сплати яких настав, пов’язана з браком активів у ліквідній формі.
Непрямі податки — податки, які включаються в ціну товарів (робіт, послуг). Реальними платниками цих податків є покупці відповідних товарів (робіт, послуг), а їх платниками до бюджету — суб’єкти підприємницької діяльності.
Нетоварні операції — розрахунки, які пов’язані з фінансовими операціями (отримання чи погашення кредиту; сплата податків, зборів, обов’язкових відрахувань, штрафів).
Неформалізовані методи фінансового аналізу — методи аналізу, які ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на підставі жорстких взаємозв’язків та взаємозалежностей.
Номінальна вартість корпоративних прав — це вартість, яка відповідає частці участі держателя таких прав у статутному фонді емітента і визначається діленням статутного фонду на кількість корпоративних прав, які є в обігу.
Норма оборотних коштів —показник, який визначається в днях, відсотках, гривнях для обчислення нормативів оборотних коштів.
Норматив оборотних коштів — оптимальна потреба в оборотних коштах, що визначається за окремими статтями і в цілому по підприємству в грошовому виразі.
Нормативне фінансове планування — розрахунок потреби суб’єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах на підставі встановлених фінансових норм і нормативів.
Нормативні моделі фінансового аналізу — моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства з нормативними (розрахованими на підставі затверджених нормативів).
Нормовані оборотні кошти — ті елементи (статті) оборотних коштів, щодо яких визначається оптимальна планова потреба.
Нульова ставка оподаткування — застосовується за оподаткування податком на додану вартість продажу певних товарів (робіт, послуг). Застосування цієї ставки дає змогу включати до суми податкового кредиту сплачену суму податку на додану вартість на придбані товари (роботи, послуги), що використані для продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються за нульовою ставкою.
Об’єкт оподаткування — показники, операції, які визначені в законодавчому порядку і використовуються за обчислення окремих податків і зборів.
Оборотні виробничі фонди — оборотні кошти у виробничих запасах і виробництві.
Оборотні кошти — кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди та фонди обігу.
Овердрафт — форма короткотермінового кредиту, суть якого полягає у списанні коштів з поточного рахунка клієнта понад їх залишок на рахунку, тобто в утворенні на рахунку клієнта дебетового сальдо.
Оперативний фінансовий план — план поточних грошових надходжень та грошових витрат, складений на короткий проміжок часу (місяць, декаду, п’ятиденку).
Оподатковуваний прибуток — показник, що визначається для розрахунку податку на прибуток способом виключення із суми скоригованого валового доходу валових витрат платника податку та суми нарахованих ним амортизаційних відрахувань.
Організація фінансів підприємств — методи, форми й способи формування та використання фінансових ресурсів, а також контроль за їх кругообігом з метою досягнення поставлених цілей.
Основні засоби — матеріальні цінності, що використовуються підприємством понад один календарний рік із дня введення їх в експлуатацію.
Оцінка фінансового стану підприємства — систематичний і всебічний аналіз фінансового стану підприємства на засаді використання системи показників оцінки, різних методів, прийомів та методик аналізу.
Оціночна вартість майна — імовірна ціна, за яку майно можна продати на ринку на дату оцінки з урахуванням інвестиційних умов та способу продажу. Оціночною вартістю залежно від мети оцінки може бути ринкова вартість, інвестиційна вартість, ліквідаційна вартість.
Первісна вартість основних засобів (історична вартість) — вартість окремих об’єктів основних фондів, за якою їх було зараховано на баланс підприємства. Вона визначається сумою витрат, пов’язаних з виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, установленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням основних фондів, якщо останні мали місце.
Передатний баланс — це баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності, складений за стандартними правилами, передбаченими нормативними актами, які регулюють порядок заповнення форм річної (квартальної) бухгалтерської звітності.
Перетворення підприємств — форма реорганізації, яка передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства.
Перспективне фінансове планування на підприємстві — розробка фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності.
Перспективний фінансовий план — це прогнозні фінансові показники, розроблені на підставі перспективних цілей розвитку підприємства.
Плата за землю — податок, що його сплачують власники землі та землекористувачі за землі, які використовуються для сільськогосподарського виробництва, а також за землі не сільськогосподарського призначення в населених пунктах.
Платіжна вимога-доручення — комбінований розрахунковий документ, що містить вимогу підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити за товар (роботи, послуги).
Платіжне доручення — розрахунковий документ, який містить доручення власника банківського рахунку переказати відповідну суму на рахунок отримувача коштів.
Платоспроможність — здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання.
Платоспроможність підприємства — його спроможність своєчасно й повністю виконувати платіжні зобов’язання, які виникають з операцій грошового характеру.
Поглинання підприємств — форма реорганізації, яка здійснюється придбанням корпоративних прав фінансово неспроможного підприємства підприємством-санатором. Поглинуте підприємство може або зберегти свій статус юридичної особи і стати дочірнім підприємством санатора, або бути приєднаним до підприємства-санатора і стати його структурним підрозділом, утратившипри цьому юридичний статус.
Податки — обов’язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.
Податковий кредит — виникає в суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються податком на додану вартість, а також оподатковуються за нульовою ставкою. Включає ту частину сплаченого ними податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг), які використано для виробництва й реалізації оподаткованих податком на додану вартість товарів (робіт, послуг).