Якщо за результатами року підприємство отримало збиток (бухгалтерський) і коефіцієнт покриття менше одиниці, то рівень неплатоспроможності такого підприємства буде розглядатися як надкритичний (п.7 Методичних рекомендацій). Наявність ознак надкритичної неплатоспроможності відповідає фінансовому стану боржника, коли він у відповідності з Законом повинен звернутись в місячний термін до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
Відповідно до методичних рекомендацій платоспроможність боржника буде вважатися відновленою, якщо:
- буде забезпечене позитивне значення поточної ліквідності;
- коефіцієнт покриття перевищить нормативне значення при наявності тенденції до збільшення рентабельності.
Альтернативою методичним рекомендаціям Вищого арбітражного суду є Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, розроблена Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1997 року. У методиці наведені дванадцять основних фінансово-економічних показників, що дозволяють спеціально створеній комісії встановити факт фінансової неспроможності підприємства і занести його до Реєстру неплатоспроможних підприємств і організацій, а саме: коефіцієнт забезпеченості власними коштами; коефіцієнт абсолютної ліквідності; коефіцієнт автономії; коефіцієнт фінансової стабільності; показник фінансового левериджу; робочий капітал; маневреності робочого капіталу; коефіцієнт оборотності оборотних засобів; час обороту оборотних засобів; коефіцієнт оборотності запасів; тривалість обороту запасів; фондовіддача. В методиці наведені нормативні значення перерахованих показників. Саме відповідність або невідповідність фактичних показників нормативним і дає підстави Агентству з питань запобігання банкрутству. Підприємств та організацій вносити або не вносити досліджуване підприємство у відповідний Реєстр.
У вітчизняній практиці фінансового аналізу для прогнозування ймовірності банкрутства використовуються також показники з Методичних положень по оцінці фінансового стану підприємства та встановленню незадовільної структури балансу, затверджених Розпорядженням Федерального управління про неспроможність (банкрутство) № 31-р від 12.08.1994, № 5б-р від 12.09.1994, № 67-р от 11.10.1994. Відповідно до них основою для прийняття рішення про банкрутство слугує оцінка структури балансу неплатоспроможних підприємств шляхом розрахунку коефіцієнту покриття, коефіцієнту забезпечення власними оборотними активами та коефіцієнту відновлення (втрати) платоспроможності [16, c. 177].
Коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності визначається за формулою:
КВП = [КПК + (ВП / Т) * (КПК - КПП)] / 2 (2.5.)
де КПК — коефіцієнт покриття на кінець звітного періоду;КПП — коефіцієнт покриття на початок звітного періоду;
ВП— період відновлення (втрати) платоспроможності;
Т — тривалість звітного періоду в місяцях.
При розрахунку коефіцієнта відновлення платоспроможності «ВП» приймається за 6 місяців, а при розрахунку коефіцієнта втрати платоспроможності — за 3 місяці.
Коефіцієнт відновлення платоспроможності обчислюють за умови, що один із коефіцієнтів — покриття або забезпеченості власними оборотними активами, має значення нижче за оптимальне (перший — < 2, другий — < 0,1).
Коефіцієнт втрати платоспроможності визначають якщо значення обох вказаних коефіцієнтів нижчі за оптимальні.
Якщо коефіцієнт відновлення платоспроможності:
- >1, то підприємство має реальні шанси поновити свою платоспроможність і може бути прийняте рішення відкладання визнання структури балансу незадовільною, а підприємства — неплатоспроможним строком на 6 місяців;
- <1 — у підприємства немає реальної можливості поновити свою платоспроможність протягом 6 місяців.
Якщо коефіцієнт втрати платоспроможності:
- >1 — підприємство у найближчі три місяці має реальну можливість не втратити платоспроможність;
- <1 — у підприємства в найближчий час існує загроза втратити платоспроможність.
У 2005-2006 роках підприємство ЗАТ «Кримвтормет» має значення КП < 2 і КЗ >0,1, а значить для цього періоду коефіцієнт відновлення платоспроможності буде становити:
КВП2005 = [1,67+ (6 / 12) * (1,67 – 1,32)] / 2 = 0,84
КВП2006 = [1,92 + (6 / 12) * (1,92 – 1,67)] / 2 = 0,96
У 2007 році аналізоване підприємство має значення обох вказаних коефіцієнтів нижче оптимального, а значить розраховуємо показник втрати платоспроможності, який становить:
КВП2007 = [1,34 + (3 / 12) * (1,34 – 1,92)] / 2 = 0,67
Таким чином, отримані результати розрахунків свідчать про те, що підприємство ЗАТ «Кримвтормет» немає реальної можливості поновити свою платоспроможність протягом 6 місяців, так як коефіцієнт відновлення платоспроможності менше 1, і, навпаки, у підприємства в найближчий час існує загроза втратити платоспроможність, а отже існує ймовірність його банкрутства.
Вченими Іркутської державної економічної академії запропонована чотирьох-факторна модель прогнозу ризику банкрутства (R-модель), яка має наступний вигляд [16, c. 178]:
R= 8,38*К1 + К2 +0,054*К3 +0,63*К4, (2.6.)
де К1 — оборотний капітал/актив;
К2 — чистий прибуток/власний капіталу;
К3 — виручка від реалізації/активи;
К4 — чистий прибуток/інтегральні витрати.
Результати розрахунку показників R-моделі зведені в табл. 2.10.
Таблиця 2.10.
Ймовірність прогнозу ризику банкрутства за R-моделлю
Показники | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік |
К1 | 0,246 | 0,293 | 0,177 |
К2 | 0,102 | - 0,365 | - 0,494 |
К3 | 2,734 | 2,524 | 1,435 |
К4 | 0,023 | - 0,075 | - 0,114 |
R -показник | 2,33 | 2,18 | 0,99 |
Ймовірність банкрутства | мінімальна | мінімальна | мінімальна |
Ймовірність банкрутства підприємства у відповідності зі значенням моделі R визначається за допомогою розробленої шкали граничних значень (таблиця 2.11.).
Таблиця 2.11.
Загальна оцінка ймовірності банкрутства підприємства за R моделлю
Значення R (коефіцієнту ймовірності банкрутства) | Ймовірність банкрутства, % |
Менше 0 | Максимальна (90—100) |
0—0,18 | Висока (60—80) |
0,18—0,32 | Середня (35—50) |
0,32—0,42 | Низька (15—20) |
Більше 0,42 | Мінімальна (до 10) |
За результатами, отриманими в таблиці 2.11. ймовірність банкрутства ЗАТ «Кримвтормет» мінімальна, а саме до 10%. Але аналітики вважають, що дана модель не може застосовуватися для українських підприємств і основними причинами цього факту є відсутність даних по деяких статтях балансу підприємств, а саме:
- підприємство має ці дані, але приховує їх;
- підприємство не має цих даних (вони кількісно не підраховані);
- підприємство просто не здійснювало цих операцій.
Р. С. Сайфулін і Г. Г. Кадиков запропонували використати для оцінки фінансового стану підприємства рейтингове число:
R = 2Ко + 0,1Кпл + 0,08Кі + 0,45Км + Кпр, (2.7.)
де Ко — коефіцієнт забезпеченості власним капіталом;
Кпл — коефіцієнт поточної ліквідності;
Кі — інтенсивність обігу капіталу, що авансується, яка характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на одну грошову одиницю коштів, вкладених в діяльність підприємства;
Км — коефіцієнт менеджменту, характеризується відношенням прибутку від реалізації до виручки від реалізації;
Кпр — рентабельність власного капіталу (відношення прибутку до власного капіталу).
Якщо рейтингове число R для підприємства має значення:
- більше 1, то підприємство знаходиться у задовільному стані;
- менше за 1, то це характеризує стан підприємства як незадовільний [16, c. 179].
Результати розрахунків за моделлю Р.С. Сайфуліна і Г.Г.Кадикова зведені в табл. 2.12.
Таблиця 2.12.
Оцінка ймовірності банкрутства ЗАТ «Кримвтормет» за моделлю Р.С. Сайфуліна і Г.Г. Кадикова
Показники | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік |
Ко | 0,4 | 0,23 | 0,029 |
Кпл | 1,67 | 1,92 | 1,34 |
Кі | 4,29 | 3,71 | 2,99 |
Км | 0,147 | 0,105 | 0,043 |
Кпр | 0,102 | - 0,365 | - 0,494 |
R -показник | 1,47 | 0,63 | - 0,04 |
Ймовірність банкрутства | мінімальна | висока | висока |
По результатам розрахунку, які представлені в таблиці 2.12. можна сказати, що підприємство ЗАТ «Кримвтормет» у 2005 році має задовільний стан, так як R>1, а от вже за 2006-2007 рр. цей показник значно зменшився. У 2007 році R-показник спав на 102,7 % у порівнянні з 2005 роком у результаті значного зменшення коефіцієнту забезпеченості власним капіталом, виручки від реалізації та валового прибутку, власного капіталу і збільшення довгострокових зобов’язань.
Рейтингова оцінка фінансового стану може застосовуватися з метою класифікації підприємств за рівнем ризику, взаємовідносин з ними банків, інвестиційних компаній, партнерів. Діагностика неспроможності на базі рейтингового числа, однак, не дозволяє оцінити причини потрапляння підприємства «в зону неплатоспроможності».
Вагомий внесок у розвиток цього напрямку фінансового аналізу зроблений Терещенко О.О., яким було обґрунтовано новий методологічний підхід до діагностики банкрутства вітчизняних підприємств, в основу якого покладено мультиваріантний дискримінантний аналіз. Суттєвою перевагою зазначеного переходу є врахування галузевих особливостей об’єктів дослідження при побудові дискримінант них моделей діагностики банкротства (таблиця 2.13.)