землі отримують систематичну фінансову допомогу на потреби соціально-економічного розвитку.
За 1990-1994 роки з Фонду виплачено 160,7 млрд німецьких марок. 3 них
49,6 млрд - за рахунок бюджету федерації, 16,1 млрд — за рахунок бюджетів
земель. 95 млрд марок мобілізовано за рахунок позик на ринку капіталів, що
Схема 2.
обслуговуються і сплачуються федерацією та старими землями на паритетних засадах [7,c.327]. Загальну систему фінансового вирівнювання ФРН ми можемо бачити на блок-схемі 2 [29,c.56].
Російська Федерація
Власна модель фінансового вирівнювання поступово формується в Російській Федерації. Її основи закладено в статті 37 федерального закону «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації» від 12 серпня 1995 року. Визначено, що федеральні органи державної влади, органи влади суб¢єктів Російської Федерації забезпечують муніципальним утворенням мінімальні місцеві бюджети шляхом закріплення доходних джерел для покриття мінімально необхідних видатків місцевих бюджетів.
Мінімально необхідні видатки місцевих бюджетів встановлюються законами суб¢єктів Російської Федерації на основі нормативів мінімальної бюджетної забезпеченості. Також визначено, що органи місцевого самоврядування забезпечують задоволення основних життєвих потреб населення у сферах, віднесених до відання муніципальних утворень, на рівні не нижче мінімальних державних соціальних стандартів. Виконання цих стандартів фінансово гарантується федеральною владою та владою суб¢єктів федерації. Відповідно до закону підписано указ президента Російської Федерації «Про організацію підготовки державних мінімальних соціальних стандартів для визначення фінансових нормативів формування бюджетів суб¢єктів Російської Федерації і місцевих бюджетів» .
3 метою надання фінансової підтримки суб¢єктам Російської Федерації утворено спеціальний фонд. Це Федеральний фонд фінансової підтримки суб¢єктів Російської Федерації - фінансова інституція у складі федерального бюджету Російської Федерації, утворена згідно з указом президента Російської Федерації від 22 грудня 1993 року.
Кошти фонду в 1994 році формувалися за рахунок 22 відсотків надходжень від податку на додану вартість, а в 1995-1996 роках - за рахунок 27 відсотків ПДВ. Згідно із законом Російської Федерації «Про федеральний бюджет на 1997 рік», кошти цього фонду формуються за рахунок 15 відсотків загального розміру податкових доходів, які надходять до федерального бюджету, за винятком доходів від ввізного мита, і виділяються для надання трансфертів економічно слабким суб¢єктам Російської Федерації.
Регіони, які отримують трансферти за рахунок фонду, поділяються на дві групи: регіони, що потребують підтримки, і регіони, що конче потребують підтримки. До першої групи відносять регіони, в яких бюджетні доходи на душу населення за попередній (базовий) рік менші, ніж у середньому по Росії. До другої групи відносять регіони, в яких власних доходів і додаткових коштів, отриманих із федерального бюджету, недостатньо для фінансування поточних видатків.
Обсяг трансферту регіону першої групи є різницею між середньодушовим бюджетним доходом по всій Росії та середньодушовим бюджетним доходом названого регіону, помноженою на чисельність населення другого з відпо-відним поправочним коефіцієнтом. Трансферт регіону, що конче потребує допомоги, розраховується як різниця між фактичними поточними видатками і доходами відповідного регіонального бюджету [7,c.329].
Ще одна модель фінансового вирівнювання застосовуеться в Японії. 3 цією метою тут створено спеціальну інституцію - Фонд фінансового вирівнювання. Формується вона у складі бюджету центрального уряду. Кошти використовуються для вирівнювання фінансового потенціалу префектур.
3 метою визначення територій, які мають право на отримання коштів із Фонду вирівнювання, розраховуються бюджети так званих стандартних територій. Стандартною вважається префектура з чисельністю населення 1,7 млн осіб і площею 6900 км2 та муніципалітет із такими показниками: 100 тис. осіб і 160 км2 Бюджетна діяльність місцевих органів ділиться на 6 категорій: охорона громадського порядку, громадські роботи, освіта, соціальне забезпечення, сприяння ринку зайнятості та розвитку промисловості й економіки. Для кожної категорії визначається одиниця виміру витрат і загальні витрати. Сума витрат за всіма категоріями діяльності дає показник базових фінансових потреб стандартної території. Базові фінансові потреби стандартної території коригуються на коефіцієнти модифікацій для визначення базових фінансових потреб реальних територіальних органів влади. Використовується ціла система коефіцієнтів модифікацій [7,c.330].
- По-перше, це так звані видові коефіцієнти. Вони розраховуються на основі одиниці витрат на утримання кожної галузі, наприклад, на одного учня середньої та вищої школи, на одного учня академічного, технічного чи сільсько-господарського навчального закладу і т. ін.
- Друге. Коефіцієнт економії на масштабах. Застосовується, коли розширення обсягів бюджетної діяльності веде до зниження окремих складових витрат.
- Третє. Коефіцієнт щільності населення. Враховує збільшення видатків залежно від щільності населення.
Четверте. Спеціальні коефіцієнти, які коригують соціально-економічні, інституційні та інші відмінності окре-мих територій.
П¢яте. Зонально-кліматичні коефіцієнти. Коригують витрати територій з холодним кліматом.
Шосте. Демографічні коефіцієнти. Застосовуються для територій з високими темпами зростання чисельності населення.
Сьоме. Буферні коефіцієнти. Передбачають різке зменшення обсягів фінансування в разі падіння показника, що вимірюється, наприклад чисельності населення.
Восьме. Коефіцієнти бюджетної доходності територій.
Після розрахунку витрат за окремою категорією з урахуванням коефіцієнтів модифікацій визначаються сумарні базові фінансові потреби кожної реальної території.
Базові фінансові потреби, розраховані в такий спосіб, є основою для наділення територій базовими доходами. Префектурам за рахунок Фонду вирівнювання гарантується базовий дохід в обсязі 80 відсотків, а муніципалітетам - в обсязі 75 відсотків від їхніх базових фінансових потреб.
Фонд формується за рахунок відрахувань 32 відсотків надходжень особистого прибуткового податку, податку на прибуток корпорацій та акцизу на алкогольні напої, за рахунок 24 відсотків надходжень податку на товари і послуги, 25 відсотків надходжень від акцизу на тютюнові вироби.
Франція
Певні особливості має система фінансового вирівнювання у Франції. Завдання системи - вирівнювати доходи окремих місцевих бюджетів, які вони мають від податків, компенсувати видатки, зумовлені розширенням компетенцій місцевих органів влади, компенсувати так звані незаслужені видатки місцевих органів влади.
Для компенсації витрат від податків використовується загальна (глобальна) дотація функціонування. Розширення компетенцій компенсується загальною дотацією з децентралізації, регіональною дотацією на шкільну освіту, дотацією департаментам на обладнання коледжів.
Державні дотації та субвенції діляться на чотири загальних групи: дотації та субвенції на функціонування, на обладнання, фінансові компенсації за розширення компетенції місцевиї влади та компенсації за податкові пільги, встановлені центральною адміністрацією у загальнонаціональному масштабі [27,c.53].
Місцевим бюджетам компенсуються так звані незаслужені видатки, видатки на забезпечення житлом вчителів, виплати житлових субсидій, а також податок на додану вартість, сплачений на інвестиції.
При розрахунку обсягів основних дотацій використовуються, як і в практиці інших країн, два основні показники. Перший - податковий потенціал місцевої територіальної одиниці, що характеризує масу доходів від місцевих прямих податків, які місцевий бюджет отримує із застосуванням середніх загальнонаціональних ставок. Це розрахункова величина, оскільки кожна територія застосовує індивідуальні ставки. Другий показник - податкове навантаження, яке розраховується як співвідношення між сумою фактичних доходів від місцевих прямих податків і податковим потенціалом. Це співвідношення може бути більшим або меншим одиниці.
Розглянемо механізм застосування двох основних вирівнювальних трансфертів - глобальної (єдиної) дотації функціонування і компенсаційної дотації з податку на додану вартість.
Глобальна (єдина) дотація функціонування - спеціальний фонд трансфертів для органів місцевого самоврядування у Франції. Кошти з цього фонду надаються комунам і департаментам. Фонд формується за рахунок відрахувань від податку на додану вартість. Глобальна (єдина) дотація функціонування комун складається з трьох ос-новних частин: базова дотація, вирівнювальна дотація та компенсаційна дотація.
Розмір базової дотації визначається в середньому на одного жителя та з урахуванням розмірів адміністративно-територіальної одиниці та видатків, які пропорційно залежать від чисельності жителів. Загальна сума базової дотації на одного жителя коригується на коефіцієнт залежно від чисельності населення кожної адміністративно-територіальної одиниці. Коефіцієнт 1 застосовується для комун з населенням до 499 осіб і збільшується до 2 для комун з населенням понад 200 тис. осіб.
Вирівнювальна дотація розподіляється на основі формули вирівнювання, котра враховує податковий потенціал комун і має за мету зближення фінансових можливостей територіальних колективів. Податковий потенціал місцевої територіальної одиниці характеризує ту суму від місцевих прямих податків, яку місцевий бюджет отримав би, якщо б податки збиралися по середнім загальнонаціональним ставкам (для кожного податку). Це теоритична одиниця, оскільки ставки місцевих податків в окремих територіальних одиницях різні.Податковий тиск розраховується як відношення між сумою фактичних доходів від місцевих прямих податків та податковим потенціалом.