2.3. Видатки бюджету міста Києва.
Видатки бюджету – це економічні відносини, які виникають в суспільстві у св¢язку з розподілом фонду централізованих грошових коштів держави та його використання по галузевому, цільовому та регіональному призначенню.
У видатках бюджету знаходять своє відображення дві сторони єдиного розподільчого процесу:
1) розщіплення бюджетного фонду на складові частини та формування грошових коштів цільового призначення у підприємств, організацій та установ матеріального виробництва та нематеріальної сфери, які одержують бюджетні асигнування;
2) категорія видатків бюджету проявляється через конкретні види видатків, кожен з яких може бути характеризований з якісної та кількісної сторін. Якісна дозволяє встановити економічну природу та суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна – їх величину та обсяг.
З метою визначення ролі та значення багатовидових бюджетних видатків їх класифікують за ознаками:
- по ролі у суспільному відтворені:
а) зв¢язані з розвитком матеріального виробництва, удосконалення його галузевої структури;
б) використання на утримання та розвиток невиробничої сфери;
- по суспільному призначеню, галузям виробництва та видім діяльності і цільовому призначеню:
а) політичні;
б) економічні;
в) соціальні;
г) оборонні.
За допомогою бюджетних видатків держава може регулювати розподіл коштів між матеріальним виробництвом та невиробничою сферою у відповідності з потребами економічного та соціального розвитку, здійснювати стимулюючий вплив на розвиток приоритетних галузей економіки та виробництва, сдійснювати структурну перебудову суспільного виробництва, прискорення НТП, тобто бюджетні видатки, виконуючи перерозподільчу функцію бюджету, відіграють важливу роль у державному забезпечені та державному регулюванні економіки країни. У відповідності з суспільним призначенням всі видатки можна поділити на групи:
- народне господарство;
- соціально – культурні заходи;
- оборона;
- управління;
- зовнішньо – економічна діяльність;
- соціальний захист населення.
Структура бюджетних видатків на протязі декількох років по перших п¢яти групах була відносно стабільною, тобто половина усіх видатків була призначення для фінансування народного господарства; одна третя частина – на соціально – культурні заходи, а решта на оборону, управління державою та ін.
Ринкові відносини вимагають зміну у цій структурі. Треба посилити соціальні функції держави, а також змінити зміст і направленість її економічних функцій. В основу видатків Державного бюджету покладений поділ економіки на основні галузі та сфери діяльності, тобто видатки у виробничий сфері поділяються по галузях народного господарства: розвиток промисловості; розвиток сільського господарства; транспорту та ін. У невиробничій сфері – по галузях та видах суспільної діяльності, тобто: освіту; охорону діяльності; соціальне забезпечення; державне управління та ін.
Галузевий розподіл видатків дозволя регулювати міжгалузеві пропорції у розподілі бюджетних асигнувань. У бюджетному процесі УКраїни зберігається цільове призначення асигнувань, яке відображає конкретні види витрат, що фінансує держава. Ця класифікація використовується для здійснення фінансового контролю за бюджетними коштами, які витрачаються.
Поряд з економічною класифікацією видатків існує ще й організаційне їх групування – це розподіл асигнувань по цільових програмах і рівнях управління. У відповідності з рівнем державного управління видатки консолідованого бюджету поділяються на: видатки Державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів.
Крім цього згідно чинного законодавства України впроваджений розподіл видатків на поточні та видатки розрахунку [21,c.18]. Поточні – видатки бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, що діють на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів, щодо соціального захисту населення та інше, що не належать до видатків розрахунку. Видатки розрахунку – витрати бюджету на фінансування інвестиційної та іноваційної діяльності, зокрема, фінансування капітальних вкладень виробничого та невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, що пов¢язані з розширенм відтворенням.