Відповідно до зазначеного Порядку органи Державного казначейства реєструють та обліковують в бухгалтерському обліку виконання бюджетів усі зобов’язання розпорядників бюджетних коштів за коштами загального та спеціального фонду, при цьому розпорядники мають право брати бюджетні зобов’язання за загальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом (планом використання бюджетних коштів), за спеціальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань (у розрізі складових спеціального фонду відповідно до зведення показників спеціального фонду кошторису), установлених кошторисом (планом використання бюджетних коштів), але з урахуванням фактичних надходжень до цього фонду. Розпорядники бюджетних коштів повинні брати зобов’язання, виходячи з потреби у забезпеченні виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року та з урахуванням необхідності здійснення платежів для погашення бюджетних зобов’язань минулих періодів. Зобов’язання, узяті юридичними та фізичними особами без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України вважаються небюджетними зобов’язаннями. Узяття таких зобов’язань є бюджетним правопорушенням.
В третьому розділі проведено аналіз кошторису видатків в Краснодонському ВДК – як контролюючого органу та запропоновано порядок відображення в бухгалтерському обліку по виконанню державного бюджету операцій з обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України
Список використаної літератури
1. Закон України «Про бюджетну систему України» № 253/95-ВР від 29.06.95. // Відомості ВРУ.- 1995.- № 26.
2. Положення про Краснодонське відділення Державного казначейства.
3. Положення про відділ бухгалтерського обліку та звітності Краснодонського відділення Державного казначейства у Луганській області.(Затверджено начальником Краснодонського відділення Державного казначейства від 01.08.2001р.)
4. Положення про відділ видатків Краснодонського відділення Державного казначейства у Луганській області. (Затверджено начальником Краснодонського відділення Державного казначейства від 01.07.2001р.)
5. Положення про операційний відділ Краснодонського відділення Державного казначейства у Луганській області. (Затверджено начальником Краснодонського відділення Державного казначейства від 01.08.2001р.)
6. Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації (Постанова КМУ від 16.02.1998 № 164) // Офіційний вісник України.- К.- 1998.- № 7.- С. 85.
7. Про затвердження Порядку казначейського обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Наказ Головдерж казначейства України від 25.03.1999р. № 27.// Офіційний вісник України.- К.- 1999.- № 14.- С. 156.
8. Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. (Постанова КМУ від 26.09.2001р. № 1266).
9. Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів. . (Постанова КМУ від 13.12.1999р. № 2288.
10. Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету. (Наказ МФУ від 09.01.2001. № 6.).
11. Брэддик.У. Менеджмент в организации.-М.:”Инфра-М”;1997г.
12. Бескид Й.М. Державний бюджет України // Методичні рекомендації. – Тернополь.- 2000.
13. Киселев Д.Н. Контроль і ревізія в установах освіти . М-: Фінанси і статистка.,2001-176 с.
14. Кириленко О.П. Фінанси. – Тернополь; Економічна думка – 2000р.
15. Киселев Д.Н., Саранчук Р.И.,Демьеишин В.Г. Контроль и ревизия в учрежденіях народного образованія .- М.; Финанси і статистика.- 2001.
16. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України. – Основи теорії і практики. – К ; НДФІ. – 2000.
17. Кириленко О.П. Фінанси. – Тернополь; Економічна думка – 2000р.
18. Матвєєва В.О. Бюджетні організіції. Облік та оподаткування.- Х.; Фактор, 2001. – 566с.
19. Романів М.В. Державний фінансовий контроль та аудит. Навчально-методичний посібник. - Київ, ТОВ “НІОС”. –224 с. Літературний редактор Цуканова Н.М.
20. О.Д.Василик, К.В.Павлюк Державні фінанси України. - К.; НІОС.2000 – с.300.
21. О.Д.Василик Теорія фінансів.- К.; НІОС.2000 – с.500.
22. Вісник податкової служби Кураїни. Журнал податковаї адміністрації.
23. Государственні фінанси . Учебник под редакцией д.є.н. Федосова В.М..- К.; Либідь.- 2000 г.
24. Держава – Податки – Бізнес // Під ред. Андрющенко В.Л., Федосова В.М., Суторміної В.М. – К; Лібидь.- 2001р.
25. Єфімов А.О., Сало В.І., Д'яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. – К.; Наукова думка .- 2000.
26. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. – К “НІОС”. – 2000.
27. Пасічник Ю.В. Бюджетна система; Навчальний посібник. – Черкаси.; Відлуння. - 2000.- с.376.
28. Податкова система України // Підручник під ред. Д.е.н. Федосоіва В.М. – К.; Либідь. – 2000.
29. Финанси. Учебник под ред. Д. Е.н. Радіоновой В.М. – М. – 2000.
30. Фінанси України. Науково – теоритичний Журнал Міністерства фінансів України.
31. Юрій С.І., Бескид Й. М. Державний бюджет України. Навчальний посібник – Тернополь; ТАНГ, 2001.
32. Нормативні, законодавчі акти, що використовуються у внутрішній роботі ДКУ, пересилаються по електронній пошті і ніде не друкувалися.
33. Банк на казенних грошах // Українська Інвестиційна Газета.-2000.-19 грудня, №50.
34. Державне казначейство: вектор якісних змін // Вісник НБУ.-1997.-травень.
35. Держказначейство опановує виший рівень роботи // Урядовий кур'єр.-2000.-14 грудня,№23.
36. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід // Фінанси України.—1998.-№1.
37. Єремчук Р. Вдосконалення діяльності державного казначейства: регіональний аспект // Банківська праворуч.-2000.-№2.
38. Жибер Т.В. Державне казначейство України: становлення, проблеми, перспективи // Фінанси України.-2001.-№1.
39. Коломис В. Нові аспекти в управлінні коштами державного бюджету України // Вісник НБУ. - 1999.-травень.
40. Осипчук Л.Л. Інститут казначейства як гарант фінансового забезпечення економічних реформ в України // Економіка. Фінанси. Право.- 2000.-№12.
41. Чечуліна О. Державне казначейство - правовий статус та напрямки діяльності // Економіка. Фінанси. Право.-2000.-№12.
42. Шевчук В.О. Розвиток системи суб'єктів фінансового контролю // Фінанси України. -1998.-№8.
43. Албегова И.М., Емцов Р.Г. Державна економічна політика: досвід переходу до ринку / Під общ. ред. А.В. Сидоровича. - М.: Праворуч і Сервіс, 1998.
44. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Опор. консп. лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1997.
45. Бескид Й.М., Юрій С.І. Бюджетна система України. - К.: НІОС, 2000.
46. Державні витрати в перехідній економіці. - К.: 1998.
47. Курс економічної теорії: Учеб. Посібник / Під ред. А.В. Сидоровича. - М.: ДИС, 1997.
48. Осипчук Л.Л. Організація виконання державного бюджету (правовий-економіко-правовий аспект): курс лекцій. - К.: МАУП, 1999.
49. Пасічник Ю.В. Бюджетна система. - Черкаси, 1999.
50. Фінансове право: Підручник / отв. ред. Н.И. Химичева. - М.: БЕК, 1997.
51. Фінансово-кредитна система держави. - К.: Сирим, 1997.
52. Фредерік С. Мишкін. Економіка грошів банківської справи і фінансових ринків: Пер. з англ. С. Панчишина та ін. - К.: Основи, 1998.
[1][1] Скорочена економічна класифікація видатків бюджету містить: оплату праці працівників бюджетних установ (код 1110), нарахування на заробітну плату (код 1120), медикаменти та перев’язувальні матеріали (код 1132), продукти харчування (код 1133), оплату комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160), поточні трансферти населенню (код 1340). Всі інші економічні категорії видатків відображаються загальною сумою за кодом 5000 «Інші видатки».
[2][1] Статус головного розпорядника бюджетних коштів визначено ст. 22 Бюджетного кодексу України. Нижчі розпорядники коштів поділяються, своєю чергою, на розпорядників коштів ІІ та ІІІ ступенів. Розпорядники коштів ІІ ступеня – бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважених на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань і здійснення виплат з бюджету на виконання функцій очолюваних ними установ і на розподіл виділених асигнувань для переказу розпорядникам ІІІ ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам або одержувачам, діяльність яких координується через них. Розпорядники коштів ІІІ ступеня – бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважених на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань і здійснення виплат з бюджету на виконання функцій очолюваних ними установ і на розподіл виділених асигнувань безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.